WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Запорозька кіннота в Російсько-Турецькій війні 1768-1774 рр. - Реферат

Запорозька кіннота в Російсько-Турецькій війні 1768-1774 рр. - Реферат

казаков партии от Очакова на неблизкое растояние достаточное число турецкой конницы вызвали и с оного долгое время сражения баталию имели и на той баталии одного чиновника и турков и болгар двадцати убили и в полон взяли при сражении янычар трохи и левантов трохи" [21; арк.106].
25 вересня запорозька партія чисельністю в 3100 козаків під началом військового старшини Андрія Носача була відряджена для розвідувального пошуку в район між Бендерами і Хаджибеєм. У поході при Андрії Носачі знаходилося п'ятеро військових старшин і шестеро полковників. На військовій сходці, яка відбулася 28 вересня через хворобу Андрія Носача козаки обрали своїм командиром полковника Семена Галицького [80; 462]. 1 жовтня неподалік від Хаджибея козаки зустріли дві сотні турків. У ході короткого бою ворога було знищено. Серед запорожців було лише двох поранено. У здобич козакам дісталися двоє знамен, булава, литаври, зброя, коні і багато інших речей [75; 316]. Під Хаджібеєм партія Галицького спалила усі татарські селища і винищила усіх, хто не встиг своватись у фортеці. З цього походу запорожці привели до Походного Коша (на Орлику) понад 20 000 коней, понад 1000 голів рогатої худоби, 4000 овець та 180 верблюдів [54; 37 , 55; ХХХХ , 75; 316 , 80; 463-464]. 20 жовтня 1769 р. граф П.І. Панін видав наказ по усій Другій армії, в якому дякував усім чинам партії Галицького за вдалий пошук під Хаджибеєм. Крім Семена Галицького особливо були відмічені військові старшини Макар Нагай, Олексій Чорний, Сидір Білий, а також полковники Логвин Мошенський, Антон Красовський, Яків Розколупа, Іван Яблунівський, Степан Делех і Харко Чепіга. [80; 465]. В кінці жовтня ногайці знову напали на Запорожжя і Бахмутську провінцію. 14 листопада на річці Вовчій команда запорозького полковника Опанаса Колпака разом із командою донських козаків наздогнала один із татарських загонів, який повертався з Самарської паланки і повністю його знищила [70; 292 , 80; 466-467].
У рапорті генерал-поручика Берга до генерал-аншефа П. Паніна говориться, що О. Колпак "более ста человек положил на месте, в том числе и самого его предводителя Шатемир агу, так же и бывшего с ним знатного их наездника Хозбаче называемого, что полонил он притом только одного татарина, а добычу получил один значок, 160 лошадей, сайдаков 74, восемь пар пистолетов, и все вьюки с харчами их и с излишним платьем, несмотря на то, что татар было 500 человек, наших не убито ни одного, а ранено только есаул один, хорунжий один и три казака" [55; ХХХX]. На цьому кампанія 1769 р. для запорозької кінноти закінчилася. На зимових форпостах під начальством головного постового командира Андрія Порохні залишилися нести службу 2454 парокінних і 600 піших козаків [80; 468]. Решта війська по прибуттю на Січ у кінці листопада 1769 р. була розпущена по домівках.
У 1770 р. головні сили Другої армії, які складалися з 21 тис. регулярних військ при 197 гарматах, мали оволодіти добре укріпленою фортецею Бендери (10 тис. гарнізону при 400 гарматах), що було головною метою кампанії [64; 30 , 76; 271]. Перша армія під командуванням генерал-аншефа Рум'янцева мала прикривати дії Паніна біля Бендер на правому березі Дністра [62; 472].
У кінці березня 1770 р. за розпорядженням командувача Другої армії генерал-аншефа П.І.Паніна запорозька кіннота мала виступити "по первой траве в сторону Очакова" [80; 474]. Третього квітня головний загін Запорозького війська у складі 7352 парокінних козаків, очолюваний кошовим отаманом, вирушив до гирла річки Мертві Води (що впадає в р.Буг) на з'єднання з п'ятитисячним загоном калмиків [56; А , 70; 293]. У кінці квітня загін П. Калнишевського став табором у "Черталах", тобто в місці впадіння в Буг річок Сухої і Мечетної Чертали. На лівому березі Дніпра залишалися 392 козаки для служби на відвідних караулах і 603 козака під командуванням військового старшини Андрія Порохні увійшли до корпусу генерал-поручика фон Берга [80; 474]. В цьому корпусі крім запорожців було 2 тис. малоросійськихі 2 тис. донських козаків, 10 тис. калмиків, 1 тис. кірасирів, 787 драгунів, 782 гусари і 4500 чоловік регулярної піхоти [76; 271]. Ці з'єднання являли собою лівобережний деташамент, який призначався для активних дій у Західному Приазов'ї і активної блокади Криму.
Запорозька команда Андрія Порохні призначалася для розвідувальної й авангардної служби. Загін запорозької кінноти П. Калнишевського увійшов до складу Очаківського деташамента генерал-майора князя О.О. Прозоровського, завданням якого була активна блокада Очакова і Хаджибея. Крім 7тис. запорожців під командуванням Прозоровського зосередилося 5 тис. калмиків, 4 тис. лівобережних і 3 тис. донських козаків, а також 1 тис. пікінерів [76; 271]. У травні 1770 р. до цих з'єднань були приєднані Борисоглібський драгунський, Дніпровський пікінерний та Чорний і Жовтий гусарські полки [64; 34 , 76; 293, 337 , 80; 475]. Крім того, у складі корпусу були з'єднання арнаутів (греків, сербів, болгар, волохів, молдаван і т.д., які добровільно вступали до російської армії під час війн з Туреччиною) [81; 9]. Шостого червня граф Панін прибув з інспекцією до корпусу Прозоровського, під час якої було особливо відмічено "исправность" Запорозького війська і Борисоглібського драгунського полка [56; Б]. 8 червня від корпусу Прозоровського була відряджена запорозька партія, яка в 10 верстах від міста зустрілась з татарським загоном. В ході короткого бою запорозька партія взяла верх над ворогом, "наголову его побила, и взяла в плен четырех человек, в числе коих были двое мурз" [56; Б].
12 червня князь Прозоровський, з частиною свого корпусу трьома окремими загонами вирушив до Очакова. Перший загін очолюваний князем складався з Борисоглібського драгунського полка, кількох сотень калмиків і одного полка донських козаків. До другого загону увійшло 6 тис. запорожців разом з кошовим отаманом Петром Калнишевським при якому були військові старшини Лук'ян Великий, Олексій Чорний і Сафрон Чорний. Третій загін очолюваний гусарським капітаном Тотовичем складався з декількох сотень донців і призначався для розвідки і зв'язку між першими двома загонами [56; Б , 80; 475]. З 14 по 17 червня ці загони проводили пошуки в Очаківському степу. 18 червня біля Очакова команди Сафрона Чорного і капітана Тотовича "напали с двух сторон у водопоя находящихсяна сенокосе военных людей, на защищение которых выступило из крепости несколько неприятельской конници" [56; Б , 80; 475]. В сутичці турки втратили 26 чоловік убитими. Запорожці захопили в полон 10 яничарів, 1 босняка і 3 волохів. В здобич козакам дісталися близько 5000 овець та велика кількістьрогатої худоби і коней. Очаківська кіннота кинулася за запорожцями в погоню, але через кілька верст потрапила в засідку влаштовану Петром Калнишевським. В ході перестрілки ворожа сторона втратила понад 70 чоловік убитими. В полон потрапив ага на ім'я Ахмет. 3апорожці втратили чотирьох убитими, стільки ж поранено і один потрапив в полон [56; Б , 80; 476].
19 червня Прозоровський наказав запорожцям підступити до фортеці і виманити ворога в поле. Запорожцям це добре вдалося. З Очакова виступило декілька тисяч сипахів і яничарів з гарматами. Козаки виманили ворога на чималу відстань
Loading...

 
 

Цікаве