WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Запорожці в Очаківській області та Україні Ханській під час “Кримської протекції” (1711-1734 роки) - Реферат

Запорожці в Очаківській області та Україні Ханській під час “Кримської протекції” (1711-1734 роки) - Реферат


Реферат на тему:
Запорожці в Очаківській області та Україні Ханській під час "Кримської протекції" (1711-1734 роки)
В історіографії існіє декілька робіт, в яких цілеспрямовано розглядалась проблема перебування християнського населення і, зокрема, запорозького козацтва у Очаківській області (Озу або Єдисан). Більша частина названої області була розташована у Буго-Дністровському межиріччі, яка з півночі обмежувалась кордоном з Польщею (так зва-ною Україною Польською) по річкам Ягорлик та Кодима. Ця територія офиційно нале-жала Кримському ханству з 1520-х років, а Порті Оттоманскій - з 1779 р. після укладен-ня Айналі-Кавакської конвенції до підписання Яського миру у грудні 1791 р. Проте, одразу ж підкреслимо, що одним з найбільш темних і малодосліджених з точки зору оз-наченої проблематики є період так званої "кримської протекції" Запорозького Низового війська, який слід датувати 1711-1734 роками.
За словами кримського хана Каплан-Гирея, в той час запорожці "їли у нас хліб і сіль та жили в нас добре". Князь С.І. Мишецький повідомив про той період такі подробиці. По-перше, "как они [запорозькі козаки] стали под властью крымскою, то сперва опре-делено им было хлебное и денежное жалованье, токмо не на долгое время; а потом, хо-тя они ничего от татар не получали, но и сами татарам никакой дани не давали". Ціка-ве і друге його спостереження, що "будучи за крымцами..., и в степи хуторами и зимов-никами жили по Очаковской стороне, от Переволочны даже до Буг реки; и на оной сте-пи по всем хуторам рыбную ловлю они казаки имели и зверей всяких ловливали и би-ли, а на Крымской стороне хуторов и зимовников не имели, а рыбы не ловливали, ток-мо, что за звериною охотою езживали".
Як бачимо, з наведених свідоцтв С.І. Мишецького, який записав спомини про "крим-ську протекцію" вже пізніше, коли в 1737-1740-х роках перебував як військовий інже-нер у Запорозькій Січі, не можливо зробити конкретного висновку про те, яку саме роль для козаків у 1711-1734 роках грало Буго-Дністровське межиріччя. На підставі сказаного ми можемо лише припустити, що запорожці мали право виходити в Очаків-ську область для сезонного полювання та рибальства, оскільки ніякого реального кор-дону між землями Запорозької Січі та Кримського ханства в той час не існувало.
Відомий дослідник історії запорозького козацтва О.О. Рябінін-Скляревський напи-сав, що в роки перебування Запорозького війська "під російською рукою" у 1734-1775 роках ностальгічні спогади про "кримську протекцію" перетворились у стійку "кримсь-ку легенду" про ті часи, "коли до інструмента [угоди про кордон між Росією та Туреч-чиною] 1740 р. не полягала між Кримом та Запорожжям якась межа". Він же опубліку-вав дані на основі документів архіву Коша Запорожської Січі про те, що у 1711-1734 роках ногайська Єдисанська орда виходила з Очаківської області за Дніпро, а на Оча-ківських степах запорожці вільно пасли свої табуни і "бадались рибою" на Тилігулі, Бе-резані, Кодимі. Вчений зробив висновок про те, що головна суть "кримської легенди" для сіроми-промисловців полягала глибоко "в грунті економічних обставин"і з його думкою важко не погодитись.
Пізніше одеський професор А.Д. Бачинський додав, що в роки "кримської протекції" запорозькі козаки нерідко були найманими робітниками (словами того часу - "аргату-вали") "у мешканців Очакова, Акермана, Бендер і Ізмаїлу". Гадаю, що і таке явище в той час, дійсно, мало місце, хоча наведену вище цитату вчений вилучив з більш пізньо-го письмового джерела, датованого 1740 р.
Слід відзначити, що нещодавно сказаним практично і вичерпувались введені в істо-ріографію теми факти про перебування запорозьких козаків в Очаківській області у 1711-1734 роках. Проте, в останні роки автору цих рядків вдалося поповнити джерель-ну базу непоміченими раніше, хоча і опублікованими матеріалами.
Так, близько 1715 року російські мандрівники, що їхали з Києва у Константинополь, по дорозі вздовж лівого берега Дністра в районі кордону між Польщею та Кримським ханством зафіксували слідуючу ситуацію: "…а понеже [пониже] Егорлык стоит при Днестре в долине и подошли к нему еще 2 речки, именуемые Егорлыки, один большой, а другой меньшой, да с бендерской стороны высокая гора, и тем Егорлыком окончилась польская граница. А владеет им крымский хан, и Дубосары от него в двух милях; за ха-ном же и тем Егорлыком и Дубасарами по 714 год управлял присланный от хана измен-ник Пляка, который был сотником в Новосергиевском, что близ Самары; а в Егорлыке жителей волохов и болгаров и жидов с 200 домов, и для христиан в том местечке Егорлыке есть церковь великомученика Георгия, а фартеции никакой нет; а ныне тем Егорлыком вместо Пляки управляет сотник Егорлыцкий казак прозванием Апостас [Анастас - ?], а в Дубасарах Хвастовский казак Гаврило Алейченкой, который прежде сего служил при Палее, а Пляка оставлен и живет в Дубасарах в рядовых казаках".
Очевидно, що з "містечком Єгорликом" слід співставити сучасне с.Гояни (Гоян) Ду-босарського району Республіки Молдови. Зрозуміло також, що в наведеному описі йдеться про перебування в ньому і в Дубосарах у 1714-1715 роках українських козаків. На жаль, зі слів мандрівників не зовсім зрозуміло, які саме козаки маються на увазі. На підставі сказаного ними можна константувати, що в той час у названих містечках зна-ходилось по одній сотні козаків, на чолі яких стояли колишні і доволі відомі городові лівобережні і правобережні козаки Пляка, Анастас та Гаврило Олійниченко - соратники С. Палія, а в цей час - гетьмана України в екзилі П. Орлика. Виходячи з загальної ситуа-ції, можна припустити, що ці збройні команди, скоріше за все, складались з запорожців, які перебували на службі у Кримського ханства. Вірогідно, що вони охороняли кордон з Польщею по річці Ягорлик, хоча такі ж самі команди могли стояти по р.Кодимі до самого Богу. Таким чином, перебування запорожців у Очаківській області не обмежу-валось тільки економічними причинами, як вважалось раніше.
Про те, що названі козаки переважно були запорожцями, додатково свідчить слідую-чі факти. У жовтні 1713 р., майже відразу після підписання Андріанопольської угоди, турки запропонували полякам, "чтобы часть Украины Польской отдана была казакам, которых в команде Орлика до 20.000 считается, с тем условием, чтобы они не принад-лежали ни Порте, ни хану, ни царю, но единственно королю и республике Польской", але останні відмовились, щоби не ускладнювати своїх відносин з Російською імперією. Зрозуміло, що у цьому документі турки мали на увазі землі, що безпосередньо межува-ли з польсько-кримським кордоном. 22 квітня 1714 р. між Туреччиною і Польщею було підписано договір, який остаточно відмінив пункти Бахчисарайського миру 1681 р., за якими Польща втратила значну частину Правобережної України і підтвердив умови угоди 1699 р. про їх повернення. Можливо, що у 1713-1714 роках запорожцям і була довірена прикордонна служба.
Про подальшу долю запорожців, розташованих у Очаківській області вздовж польсь-кого кордону, покищо майже нічого не відомо. У контексті сказаного дуже важливим є повідомлення капітана російської армії Станислава Зарульського, який у 1770-1780-х роках написав невелику книжку під назвою "Описание о Малой России и Украине с приложениями". В ній у зв'язку з подіями переходу Запорозького війська під "ро-сійську протекцію" у 1734 р., описаний такий епізод: "Граф Миних, по получении от государыни [Анни Іоанівни] предписания, приказал депутатов [від запорожців] при-весть на верность службы и подданства к присяге и генерал-майора Тараканова отпра-вил с командою к войску Запорожцев, бывшему на Днестре [курсив мій - І.С.], пред-писав, по прибытии его туда, привесть всех казаков на верность службы и подданства к присяге и проводить [их] в то место, где прежде была их Сечь, объявив им подтверж-дение их вольности, привелегий и прав; депутаты казаков задержаны были атаманами [?], покудова перевод казаков будет.
Loading...

 
 

Цікаве