WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Задунайська Січ в Дунавцях за спогадами останнього запорозького кошового отамана Йосипа Гладкого - Реферат

Задунайська Січ в Дунавцях за спогадами останнього запорозького кошового отамана Йосипа Гладкого - Реферат

по 1827 рр., а також імена ще двох військових старшин і 23 курінних отаманів 1828 р. Можливо, що цей документ і не варто було б наводити ще раз, проте, виявляється, що він залишається не дуже добре відомим сучасним дослідникам. Так, наприклад, при складанні нещодавно опублікованого переліку задунайських старшин та курінних отаманів, цей лист не був використаний [2].
Спочатку зауважимо, що перелік кошових отаманів Й.М. Гладкого без будь-яких пояснень та коментарів свого часу навів А.О. Скальковський [20; 247; та ін.]. З незрозумілих причин він не вказав, що автор цього списку згадав кошових, які були при владі лише після 1815 р. (Дод. 2).
Розглядаючи питання про послідовність задунайських кошових отаманів, слід згадати також, що І.П. Ліпранді подав до нього деякі свідоцтва. Так, він занотував, що у 1826 р. кошовим був Василь Головатий, який "около шести месяцев тому назад" змінив на посаді Литвина, більше відомого, як Литвин Іванівського куреня, який кудись утік. Крім цього, І.П. Ліпранді згадав, що у 1821 р. запорожці на чолі з Никифором Білугою ходили у Валахію на придушення повстання греків-етерійців [7; 298-299].
Тепер наведемо список кошових отаманів Задунайської Січі, який був складений Ф.К. Вовком на початку 1880-х років на підставі спогадів колишніх запорожців, зокрема Ананія Коломійця:
1811, 1812, 1813 рр. - Самійло Калниболоцький.
1814 р. - Рогозяний Дід.
1815 р. - Лях.
1816 р. - Литвин, Білюга, Гордина, Смик.
1817 р. - Олекса Рясний, Ол.Сухина.
1818 р. - Мороз.
1819, 1820 рр. - Грицько Головатий та ін.
1821, 1822 рр. - Грицько Губа та ін.
1823 (?), 1824 рр. - Стеблівський курінний та ін.
1825 р. - Василь Черніга.
1826, 1827 рр. - Василь Незамаєвський.
1828 р. - Йосип Гладкий (Бондар) [6; 296].
Вже у 1920-х роках, більш детальний перелік запорозьких кошових отаманів з 1775 до 1828 рр. розробив відомий дослідник історії українського козацтва О.О. Рябінін-Скляревський. Задля цього він використав усі попередні списки, а головне - численні документи Державного архіву Одеської області. Послідовність кошових отаманів запорожців з серпня 1778 до вересня 1798 рр. реконструйована автором у спеціальній статті [17]. Для періоду 1798-1810 років вона взагалі є найбільш проблематичною, через те наведемо тут лише частину списку О.О. Рябініна-Скляревського. При цьому треба мати на увазі, що зазвичай щорічні перевибори кошових отаманів та іншої старшини у Задунайській Січі мали місце на Покровській Раді, тобто 1 жовтня за старим стилем [14; 100-101]:
1811-1812 рр. - Самійло, куреня Калниболоцького (Самійло Калниболоцький).
1813-1815 рр. - Семен Мороз.
1815 р. - Василь Смик.
1816 р. - Кіндрат Рясний.
1817 р. - Іван Таран (з 1 жовтня підписує пашпорти).
1818 р. - Михайло Губа (з 1 жовтня підписує пашпорти).
1819 р. - ?
1820 р. - Василь Литвин.
1821 р. - Микифор Білуга.
1822 р. - Грицько Губа (можливо, наказний; Грицько Головатий А.Коломійця).
1823-1825 рр. - Семен Мороз (участь у війні в Мореї, у 1824 р. в облозі Мисолунги, у 1825 р. в морській баталії коло Хіоса, де і загинув).
1824 р. - Гнат Стеблівський (напевно, наказний за відсутністю С.Мороза).
1825 р. - Михайло Губа.
1825 р. - Андрій Стрільцов (здається, теж наказний).
1826 р. - Василь Черніга (з 1 жовтня; він же В. Головатий та В. Незамаєвський).
1827 р. - Осип Гладкий (з 1 січня, коли В.Черніга одмовився) [12; 137].
Отже, перелік О.О. Рябініна-Скляревського і досі треба вважати найбільш повним і аргументованим з усіх існуючих списків задунайських кошових. У ньому, з 1811 до 1828 рр. присутні абсолютно всі отамани, згадані Й.М.Гладким, хоча й не зовсім у тій самій послідовності, особливо, для періоду 1815 - 1820 рр. Підкреслимо, що зі справжніх, тобто, обраних, ненаказних отаманів того часу Й.М. Гладкий не назвав лише В. Литвина, який нібито мав бути кошовим двічі - у 1820 і у 1825 роках. Стосовно пропущеного О.О. Рябініним-Скляревським 1819 року можна досить впевнено припустити, що в цей час і, можливо, наступного 1820 року посаду кошового посідав В. Черніга (він же В. Головатий) [16]. Питання із кошевством Василя Литвина на сьогодні треба вважати відкритим.
Таким чином, опубліковані і розглянуті нами два листи останнього запорозького кошового отамана Йосипа Михайловича Гладкого 1836 і 1841 рр. без сумніву є унікальними і дуже цінними документами з історії останнього періоду існування Задунайської Січі 1814 - 1828 років. Сподіваюсь, що нарешті вони зможуть зайняти своє належне місце у її джерельній базі, яку поки що не можна вважати вичерпаною, особливо зважаючи на можливі знахідки в архівах Туреччини.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Архив графов Мордвиновых: в 10-ти томах. / Предисл. и примеч. В.А.Бимбасова. - Т. ІІ. - СПб.: Тип. И.Н.Скороходова, 1901. - 616 с.
2. Бачинська О. Кошові, курінні отамани та старшини Задунайської Січі // Задунайська Січ / Відп.ред. О.А.Бачинська, наук.ред. І.В.Сапожников. - Одеса: "ОКФА",1998. - С. 366. - (Серія збірок републікацій "Невичерпні джерела пам'яті". - Т. ІІ).
3. Бачинський А.Д. Січ Задунайська. 1775 - 1828: Історико-документальний нарис. - О.: "Гермес", - 1994. - 124 с.
4. Бачинський А.Д. Дунайські некрасівці і задунайські запорожці // Історичне краєзнавство Одещини. - Вип. 6. - О., 1995. - С. 8-23.
5. Вишневський В., Сапожников І. Нащадки запорожців за Дунаем // Україна. - 1999. - № 11. - С. 48-49.
6. Кондратович Ф. Задунайская Сечь: По местным воспоминаниям и рассказам // Киев. старина. - 1883. - № 1, янв. - С. 27-66; № 2, февр. - С. 269-300; № 4, апр. - С. 728-773.
7. Л[азаревский].А. Сведения о задунайских запорожцах в 1826 году // Киев. старина. - 1891. - № 11, нояб. - С. 295-299.
8. Письмо кошевого Осипа Гладкого к А.А.Скальковскому // Киев. старина. - 1883. - № 4., апр. - С. 902-903.
9. Пономаренко Н., Сергієнко Г. Задунайська Січ: 1775-1828 рр. // Козацькі Січі:Нариси з історії українського козацтва ХVI-ХІХ ст. - К.-Запоріжжя, 1998. - С. 190-235.
10. Райяты // Больш. сов. энцикл. - Т. 21. - М.: "Сов. энцикл.", 1975. - С. 440.
11. Рыстенко А.В. Рукописи, принадлежащие библиотеке Императорского Одесского общества истории и древностей. - Вып. I.: Рукописи церковнославянские и русские, документы и письма. - О.: Тип.Е.Хрисогелос, 1910. - 88 с.
12. Рябінін-Скляревський О. Задунайська Січ в народних переказах і письменстві // Наук. зб. за рік 1928. - К., 1928. - С. 108-138. - (Зап. Укр. наук. т-ва. Іст. секція ВУАН. - Т. 27).
13. Рябінін-Скляревський О. Кінець Задунайської Січі // Україна. - 1929. - Кн. 36, верес. - С. 40-71.
14. Рябінін-Скляревський О. Запорозькі заколоти та керуюча верства Коша XVIII століття // Малинова Г.Л., Сапожников И.В. А.А.Рябинин-Скляревский: материалы к биографии. - К.-О.: "Элтон-2"-"Гратек", 2000. - С. 83-178. - ("Труды Государственного архива Одесской области". - Т. І).
15. Сапожников І.В. Матеріали з історичної географії та етнографії дельти Дунаю: до 170-річчя скасування Задунайської Січі. - Іллічівськ: "Елтон-2", 1998. - 72 с.
16. Сапожников И.В. Сечь Задунайская // Правители Европы. - О.: "Полис", 1998. - С. 519-520.
17. Сапожников И.В. Начало Задунайской Сечи. Дунайская паланка и Кош в Катырлезе: 1776-1795 гг. // Архів. Документ. Історія. Сучасність: Матеріали І-ї міжнародної конференціі. - О.: "Друк", 2001. - ("Труды Государственного архива Одесской области". - Т. ІV; друкується).
18. Сапожников І., Сапожникова Г. Чорноморська козацька команда в Хаджибеї та Одесі: 1794-1797 роки // Хаджибей-Одеса та українське козацтво: 1415-1797 роки. - О.: "ОКФА". - 1999. - С. 237-290. - (Серія збірок републікацій "Невичерпні джерела пам'яті". - Т. ІІІ. - Розд. V).
19. Скальковский А. История Новой Сечи или последнего Коша Запорожского. Составлена из подлинных документов Запорожского Сечевого архива. / Изд. 2-е, исправленное и значительно умноженное. - Ч. ІІІ. - О.: Гор. тип., 1846. - 296 с.
Loading...

 
 

Цікаве