WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Донське козацтво - Реферат

Донське козацтво - Реферат

поблизу Кічкаса переправився через Дніпро і, розбивши російський табір в урочищі р. Вороновиці, рушив на Дон. Перебування К. Булавіна на Запорожжі з листопада 1707 по березень 1708 сприяло активізації антифеодального руху в усій Україні. Повстанці ставили перед собою широкі плани і мали намір оволодіти столицею Донського козацького формування - Черкаським, взяти Борисоглібськ, Азов, Таганрог, Саратов, Тамбов та інші міста-фортеці, визволити територію Війська Донського, Запорожжя, Лівобережної України, об'єднати сили і виступити походом на Москву, а потім на Правобережну Україну і в Білорусь. У війську Булавіна діяв півторатисячний загін запорозьких козаків (кіннота і піхота), що бравучасть у багатьох битвах проти російських регулярних військ. Декілька тисяч селян та козаків з України влилось у загони повстанців, які діяли на Дону, Поволжі та на Слобожанщині. Незважаючи на розмах повстання, воно було жорстоко придушене частинами регулярної армії. Згідно з наказом Петра І було страчено понад 7000 козаків-булавінців, знищено 48 містечок і станиць разом з їх населенням; селяни-втікачі після покарання були відправлені на попередні місця проживання, а землі, які належали зруйнованим поселенням, були включені до державного земельного фонду. Незначна кількість учасників повстання (до 2000 козаків та близько тисячі родин) на чолі з отаманом Гнатом Некрасовим пішли на Кубань, де з'єдналися з липованським старообрядським населенням, що осіло на цій території в 80-90-х рр. 17 ст. Так утворилася своєрідна козацька громада, яка відома під назвою Кубанського війська некрасовських козаків (у 40-70-х рр. 18 ст. некрасовські козаки внаслідок внутрішніх суперечностей та політики російського уряду почали переселятися на Дністер та в пониззя Дунаю).
Д. к. брало активну участь у селянській війні під проводом О. Пугачова. Виступ селянства і козаків-донців у 1773 мав великий вплив на посилення антифеодального руху на Україні. З межах Слобожанщини і Лівобережжя діяли пугачовські загони під керівництвом Утвенка і Неустроєва. У 1774 активізувалася боротьба гайдамацьких загонів на Слобідській Україні. Прокотилася хвиля селянських виступів у Харківській та Ізюмській провінціях. Навесні 1774 пугачовські загони з'явилися на Запорожжі. Посилилася боротьба селян проти магнатів і шляхти на Правобе-режжі. Ще в січні 1774 на бік повсталих перейшла 1000 українських козаків із слобідських пікінерських полків. У складі загонів О. Пугачова воювали вихідці з Лівобережжя. Слобожанщини, запорозькі козаки, учасники гайдамацького руху та Коліївщини 1768. Окремі полки головної армії О. Пугачова очолювали вихідці з України - отамани С. Черкашин, В. Журба, І. Захлиста, М. Карманько. Кожна поразка народних мас була для російського уряду приводом для обмеження прав донців. Підкорення Д. к. російському уряду відбулося в кінці 18 ст., після придушення селянської війни під проводом О. Пугачова. Козацьке формування перетворилося в іррегулярне військо російських збройних сил. Назву отримало за територіальною ознакою. За військом закріплювалася земля, яка пере-давалася в користування козацьким станицям. У козацькому формуванні ліквідовувалася виборність отаманів і старшини. Місце виборної зайняла призначена урядом старшина. З виходом у 1835 положення і штатів Війська Д. к. остаточно перетворилося в замкнутий військовий стан Російської держави.
Наділивши донців рядом прав і привілеїв та перетворивши його в замкнутий військовий стан, російський уряд використовував Д. к. у своїх політичних планах, для охорони державних кордонів та придушення визвольних рухів усередині країни. Д. к. змушене було брати участь у колонізаторській політиці Російської імперії. Воно стало базою для формування інших козацьких військ на території Росії (Терського, Уральського, Кубанського та ін.). Після жорсткого підпорядкування Донського козацького війська орга-нам центральної влади донці брали участь у всіх війнах та походах російської армії 18 - поч. 20 ст. Під час Лютневої революції 1917 частина Д. к. відмовилася підтримувати царський уряд і почала організовувати ради козацьких депутатів. Заможна верхівка Д. к. утворила Донський військовий уряд на чолі з отаманом О. Каледіним з метою повалення радянської влади і створення тимчасового контрреволюційного уряду Росії. 7.11.1917 О. Каледін заявив про повну підтримку Тимчасового уряду і до його сформування перебрав на себе всю повноту влади в Області Війська Донського. З його допомогою російські генерали М. Алєксєєв, Л. Корнілов, А. Денікін почали формувати Добровольчу армію. В грудні 1917 у Новочеркаську був створений центр, який очолив білогвардійський рух на Дону. Враховуючи серйозність заколоту Каледіна, ЦК партії більшовиків та уряд Радянської Республіки звернулися з відозвою до козацької бідноти Дону із закликом виступити проти О. Каледіна. У зверненні "До всього трудового козацтва" від 22.12.1917 РНК РРФСР, зобов'язуючись най-ближчим часом розв'язати аграрне питання в інтересах трудового козацтва, сповіщала про надання козакам ряду пільг і скасування обов'язкової військової повинності. У донських козацьких частинах більшовиками була проведена велика агітаційна робота, наслідком якої стало залучення на бік радянської влади частини козацьких мас. 23-24.1.1918 у станиці Каменській відбувся з'їзд фронтового козацтва, який проголосив повалення військового уряду в Новочеркаську й утворив Донський козацький ТРК на чолі з фронтовиками Ф. Подтьолковим і М. Кривошликовим. Загальний наступ Червоної Армії в 1919 привів до розгрому білих козацьких частин і встановлення радянської влади на Дону. 1-й Всеросійський з'їзд трудових козаків, який відбувся у лютому - березні 1920, закріпив перехід козацтва на бік більшовицької влади. У цьому ж році уряд РРФСР поширив на Область Війська Донського чинні в державі загальні законоположення про землеустрій і землекористування, чим поклав край існуванню не тільки козацької області на Дону, а й козацтва як стану. Більша частина колишньої Області Війська Донського в 1920 увійшла до складу Донської області, а в 1924 - в Північно-Кавказький край. З пожвавленням у 1990-х рр. процесу відродження козацьких традицій на теренах колишнього Радянського Союзу на Дону була відновлена козаччина, і в 1996 новостворене козацьке військо було офіційно визнане державною владою.
Loading...

 
 

Цікаве