WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Історiя Азовського козаького вiйська (до 130-рiччя лiквiдацiї Азовського козацтва) - Реферат

Історiя Азовського козаького вiйська (до 130-рiччя лiквiдацiї Азовського козацтва) - Реферат


Реферат на тему:
Історiя Азовського козаького вiйська (до 130-рiччя лiквiдацiї Азовського козацтва)
Згiдно з "Положением о ликвидации Азовского козачьего войска" вiд 11 жовтня 1865 року було покладено кiнець iснуванню одного з останнiх козацьких вiйськ на тери-торiї України. Азовське козаче вiйсько було своєрiдним явищем, в чомусь навiть унi-кальним в iсторiї України, хоч i будувалося на загальноросiйських засадах. Вже мiсце поселення та умови життя не вiдповiдали покладеним на вiйсько обов'язкам. Така особ-ливiсть Азовського вiйська лягла в основу створення мiцного козацького господарства. В той же час iснування подiбного господарства не вiдповiдало загальному напрямку урядової полiтики, i як наслiдок - лiквiдацiя Азовського козацтва.
Пiсля зруйнування Запорiзької Сiчi новим осередком козацтва стала Задунайська Сiч. Але вже в першiй чвертi XIX ст. Сiч знаходилася у станi глибокої кризи, що було пов'язано зi змiнами в її складi та внутрiшньому устрої [13;232-233]. Це одна з найваж-ливiших причин переходу козакiв до Росiйської iмперiї. Наступна причина, яка вис-ту-пила значно пiзнiше, це - змiцнення зв`язкiв з iмперiєю, загальне полiпшення стосункiв мiж козаками i росiйськими урядовцями. Прикладом може бути листування кошового отамана Задунайської Сiчi Й.Гладкого з градоначальником Iзмаїлу генералом С.Туч-ко-вим, в якому останнiй вiд iменi уряду обiцяв пiльги i "всепрощение" всiм козакам в разi повернення в межi iмперiї [6;383]. Налагодження стосункiв велося особливо активно з росiйського боку в зв`язку з наближенням чергової вiйни з Туреччиною [7;282]. Ще од-нiєю причиною переходу козакiв, можливо, дуже суб`єктивною i суперечливою, є пос-тать самого кошового отамана, який i сам орiєнтувався на Росiйську державу i зорiєн-тував козакiв. В чомусь саме його свавiльнi та зухвалi дiї привели козакiв до росiйських кордонiв [10;63]. I остання причина, яка й подала привiд для переходу, - суперечки з Портою. Такi суперечки виникали перiодично, як з вини Порти, так i козакiв: iнколи Порта нехтувала думками i почуттями козакiв, iнколи козаки виходили за межi доз-во-ле-ного, захищаючи власнi iнтереси. Врештi решт, останнiй з таких конфлiктiв i став при-водом до рiшучих дiй [15;65].
10 травня 1828 року Й.Гладкий i десять козакiв з'явилися в Iзмаїльському порту [16;7], а згодом прибула й основна частина козакiв [17;32,36], якi i стали ядром нового вiйська. Яку ж мету переслiдував уряд, створюючи Азовське козаче вiйсько? По-перше, це була спроба використати той козацький досвiд, якийбув яскраво продемонстрований козаками у вiйнi 1828-1829 рокiв, особливо в штурмi фортецi Iсакчi [2;245]. Задунайцi показали себе з найкращої сторони i зразковою поведiнкою завоювали прихильнiсть iм-ператора Миколи I. Саме позитивне ставлення iмператора до козакiв, i особливо до їх отамана [15;66], допомогло Гладкому органiзувати окреме вiйсько, бо об`єктивно ро-сiй-ська вiйськова структура не потребувала такого вiйськового з`єднання, не було гострої необхiдностi в створеннi нового iррегулярного вiйська. Пiзнiше це проявилося в довгих пошуках мiсця поселення [14;333-340], непевностi вiйськових функцiй вiйська. Ново-створене Азовське вiйсько користувалося Уставами та Положеннями вже iснуючих ко-зачих вiйськ [1;336-338] i не являло собою нiчого нового i значного в Вiйськовому Мi-нiстерствi iмперiї. З самого початку створення окремого вiйська з задунайцiв взагалi не планувалося.
Кiнцевою метою уряду було заселення мiсцевостi навколо Анапи за допомогою ко-закiв, якi б забезпечили ще й охорону цiєї територiї вiд черкесiв. Але обставини зму-си-ли уряд тимчасово вiдмовитися вiд такого плану i органiзувати задунайцiв у вiйськове з`єднання. Значну роль тут зiграв i кошовий отаман, вже полковник росiйської армiї, Й.Гладкий, який бажав створити неодмiнно окреме вiйсько i обов`язково його очолити, а це було майже неймовiрно в умовах сусiдства з чорноморцями [14;340]. Але вiдомо, що самi козаки були незадоволенi цим, бо сподiвалися оселитися в бiльш зручнiй для козакiв мiсцевостi - бiля Анапи, що i призводило до чвар в самому вiйську [14;348]. I все ж , всупереч планам уряду i козакiв, вiйсько було на довгий час залишено серед мирного населення Приазов`я. Але була ще одна мета, яку переслiдував уряд, ство-рю-ючи Азовське вiйсько. Прихильнiсть уряду i самого iмператора до переселенцiв-заду-найцiв повинна була привернути увагу колишнiх запорожцiв, що залишилися на турець-ких землях, i стимулювати їх повернення до Росiйської iмперiї, що, в свою чергу, змiц-нило б росiйськi кордони та авторитет iмперiї. Все це врештi решт i визначило причини створення Азовського козачого вiйська.
Азовське вiйсько проiснувало близько 30 рокiв в Приазов'ї i в 60-х роках XIX ст. було поступово переселено в Анапський округ, на Кубань [6;181-193]. За цей час азовцi вже пристосувалися до умов Приазов`я. Вони самi забезпечували себе матерiально. Вiй-сько мало чiтко визначенi функцiї. В 1837 роцi створена флотилiя, яка проiснувала до лiквiдацiї вiйська, що свiдчить про її ефективнiсть [14;351]. Вiйсько вiдзначилося в Кри-мськiй вiйнi i отримало нагороду [11;68]. I все ж вiйсько лiквiдується, а козаки пере-се-ляються до Анапи. На це були свої причини, i першою, головною, був рiвень госпо-дар-ського розвитку вiйська. Згiдно з "Положением о водворении запорожских казаков в Новороссийском крае", козаки отримали деякi пiльги [1;336-338] i, використовуючи їх в мирних умовах Приазов`я, досягли значних успiхiв. Насамперед козаки заселили пус-то-порожнi землi, i на 1859 рiк землi Азовського козачого вiйська були одними з найзасе-ленiших в Катеринославськiй губернiї - на одну квадратну версту приходилося бiльше 14 чоловiк [8;26]. Крiм того, в 1863 роцi на цих же землях iснували 4 станицi, посад i 28 зимiвникiв, причому всi населенi пункти розташовувалися на берегах рiчок [5;20-21]. Основними господарськими заняттями азовцiв були хлiборобство, скотарство, рибаль-ство, а також бджiльницство [3;43]. Особливо треба вiдзначити вирощування козаками двох сортiв пшеницi, якi коштували найдорожче на Бердянському базарi i охоче купу-ва-лися iноземними купцями [4;41]. Значнi прибутки також приносили надання земель в оренду, промисли i торгiвля (лише в станицi Стародубiвськiй було 3 ярмарка на рiк [5;21]) та iн. Азовське вiйсько, точнiше - його господарство, було орiєнтовано на ринок. Добробут азовського козацтва настiлькi вiдрiзнявся вiд стану селян, якi жили навколо вiйська, що це призводило до повстань i спроб приєднатися до азовцiв
Loading...

 
 

Цікаве