WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → „Козацька” тематика в польському жанрово-історичному живописі XIX – початку XX ст. - Реферат

„Козацька” тематика в польському жанрово-історичному живописі XIX – початку XX ст. - Реферат

композиції є Вернигора - український віщун. На думку одних дослідників, ця постать виключно легендарна, на переконання інших - історична, з часів барської конфедерації. Вернигора став відомий завдяки своїм пророцтвам, що торкалися долі Польщі - криваві козацькі війни, повстання Костюшки, поділи Речі Посполитої, відродження польської державності. У картині Я.Матейки Вернигора представлений під час найвищого натхнення, з руками піднесеними в драматичному жесті. Згідно з авторським задумом Вернигору підтримують жінка вукраїнському народному вбранні та молодий козак. З лівого боку зображений польський шляхтич, Нікодем Суходольський, староста корсунський, що записує його пророцтва. За спиною шляхтича стоїть гайдамака зі зброєю, а з іншого боку - пара молодих українців, яких стримує рука старої жінки. На передньому плані піп та молодий хлопчина-мандрівник з образом Ченстоховської Божої Матері. Зрозуміло, що усі постаті та предмети, зображені на полотні, мають символічне значення.
Не меншим символізмом проникнутий й інший твір. Це полотно "Богдан Хмельницький з Тугай-беєм під Львовом", 1885 ( інші версії назви: "Гетьман Хмельницький з Тугай-беєм і козацько-татарською ордою при облозі Львова" або "Хмельницький під Львовом").
Сцена, відображена художником відповідає реальним подіям 1648 року, коли після перемог під Жовтими Водами, Пилявцями, Корсунем, Богдан Хмельницький разом із татарським ханом обложили Львів.
Я.Матейко вибрав темою сюжету картини момент, коли козацько-татарське військо розташувалось табором за околицями міста. Центральними фігурами виступають постаті Богдана Хмельницького та Тугай-бея, що сидячи верхи на конях, спостерігають в хмарах появу образу Святого Яна з Дуклі, патрона Львова, який згідно легенди утримав козацько-татарські війська під брамами міста. Взявши значний викуп з мешканців, Б.Хмельницький відступив з військом під Замостя.
На картині зображені різноманітні козацькі типи: козак, що лежить на землі, козак, що грає на бандурі, козак, що подає жінці горілку, налиту в літургійний келих. Крім того, художник спробував реалістично відобразити козацькі клейноди - бунчук та штандарт, а також озброєння та одяг козаків.
Аналізуючи обидва твори, можна помітити, що Матейко, використовуючи доступні йому художні засоби, намагався продемонструвати своє ставлення до предмету зображення. Для художника все, що підривало державні устої, розхитувало підвалини усталеного життя народу-шляхти, суперечило звичаю, не могло бути позитивно оціненим, бо воно в підсумку сприяло втраті Польщею державності.
На відміну від творчості попередників, "козацька тематика" найяскравіше представлена в значній кількості творів Ю.Брандта. Здається, що художника цікавило все: незвичний пейзаж, відмінне від звиклого для поляка вбрання мешканців, зброя, відображений на обличчях темперамент героїв, і звичайно коні.
З найбільш відомих творів Брандта варто назвати полотна "Козак-вершник", "Козак на коні", "Козацький загін", "Козацький обоз", "Вершник", "Боротьба за штандарт", "Козацький пост", "Бунчужний", "Козак і дівчина", "Обоз запорожців".
Навіть поверховий огляд цих картин, свідчить про захоплення художника цією тематикою. У порівнянні з творами Ю.Коссака та Я.Матейка, виконаних переважно у традиціях історичного живопису, полотна Брандта відповідють жанровому живопису та баталістиці. Ці картини відрізняються легкістю, насиченістю світлом на повітрям, динамізмом, знанням історичних реалій, майстерною технікою виконання та духом експериментаторства.
З точки зору відображення історичної дійсності (хоч сам сюжет не мав праобразу в історії) цікавою є картина "Обоз запорозький", 1880, що з'явилася після "українскьких" експедицій художника. Тут автор до найдрібніших деталей намагався показати як вбрання та зброю людей, так і відобразити породи козацьких коней. Одночасно, зібрана під час подорожі на Україну колекція східних речей, дозволила винести на перший план "козацькі трофеї", здобуті в сутичках із татарами та турками. Велика увага художника до історичної відповідності може дати підставу підвищити вартість цих картин не лише з мистецької, але й з історичної точки зору.
У порівнянні із збереженням творів Ю.Косака, Я.Матейка та Ю.Брандта, працям В.Павлішака поталанило найменше. Справа у тому, що певна частина цих творів загинула за різноманітних обставин, інша - переховується у приватних збірках живопису і лише рідкісні екземпляри можна побачити у музеях, що утруднює їхнє дослідження.
Вже перша авторська композиція в жанрі історичної картини - "Подарунок козацький" (1884-1885) привернула увагу фахівців-мистецтвознавців та глядачів своєю сміливістю та досвідченістю художника. Саме ця робота визначила ті характерні риси власної манери малювання, що стали його візитною карткою - яскравий колорит та майстерно виконаний малюнок коня. Оглядаючи і аналізуючи полотна В.Павлішака, можна помітити, що художника цікавить своєрідна єдність протилежностей: кінь та вершник, відбита у таких творах, як "Подарунок козацкий", "Гей, козаче" (1885), "Мазепа" (1885), "Здобуття штандарту" (1889), "Отаман запорозький" (1890), "Віват!" (1898). Усі зазначені праці з'явилися протягом періоду плідної праці після закінчення малярських студій. Вони були продовженням його зацікавленості козаччиною, татарами, Сходом, а також інспіровані подорожами на Україну та до Криму.
Більш пізній період творчості В.Павлішака характеризується відходом від даної тематики. Як зазначив Г.Пьонтковський, "поряд із Сходом, козаками починають з'являтися постаті з епохи Августа, поряд із баранніми шапками бачимо на його картинах підстрижені голови і напудрені перуки.
Отже, підсумовуючи вищесказане, можемо дійти певних висновків щодо відбиття у польському живописі ХІХ - початку ХХ століття козацької тематики:
" " "Козацька" тематика є цілком природною для творів польських художників, що працювали в жанрах історичного, жанрово-історичного та баталістичного живопису;
" " Реалізм історичних творів польських живописців був забезпечений кількома факторами: професійною освітою, майстерністю, досконалою технікою малюнку, неперевершеними знаннями анатомії коня, обізнаністю художників з польською історією та етнографією, а також знайомством з матеріальною культурою тих народів, що були предметом зображення в їхніх творах;
" " Використання "козацьких" мотивів в образотворчому мистецтві не було політично заангажованим, або кон'юнктурним, в інтерпретаціях образів козаків майже відсутній національний елемент. Козацтво сприймалося невід'ємною складовою національної історії Польщі, тому позитивна чи негативна оцінка образів визначалася тільки з точки зору впливу діяльності козаків на історичну долю держави, як єдиного, цілісного організму.
Loading...

 
 

Цікаве