WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Діяльність товариств «Плай» і «Чорногора» - Реферат

Діяльність товариств «Плай» і «Чорногора» - Реферат

завдяки домовленості з викладачами місцевої української гімназії в приміщенні читальні товариства "Бесіда" відбувся цикл лекцій для всіх бажаючих. Із лекціями з геології та географії Бойківщини виступав професор Лімницький. Крім того, проводилися практичні заняття з основ туризму, надання першої медичної допомоги, збирання лікарських рослин. На лекціях були присутні в середньому до 50 осіб. Пізніше з історичними лекціями виступали В. Гуркевич, І. Филипчак, професор Орловський.
З часом інтерес громадськості до лекцій, організованих товариством, зменшився. Як зазначав на загальних зборах філії голова лекційної секції А. Княжинський, "краще є уряджувати прогульки (екскурсії), чим всякого роду відчити (лекції), бо ж прогульки є більш актуальні". Починаючи з 1934 р. товариство переорієнтовує свою діяльність на проведення екскурсій. Спочатку організовуються екскурсії лише в найближчі околиці Самбора, проте з часом вони поширюються і на віддалені місцевості Бойківщини. Серед звітів екскурсійної секції є документ про купівлю топографічних карт Самбірщини, Дрогобиччини, околиць Турки та Старого Самбора. У 1934 р. товариство організувало сім екскурсій, у кожній з яких брало участь 10 - 20 осіб.
Виконуючи ухвалу керівництва філії про встановлення контактів з аматорами туризму із сусідніх місцевостей, самбірський "Плай" практикував таку форму пізнавального туризму, як проведення таборів-зустрічей. Визначивши певне, непересічне з історичного чи природничого погляду місце, до нього запрошували зацікавлених у створенні власних краєзнавчо-туристських осередків мешканців довколишніх сіл та містечок. Водночас туди вирушала екскурсія членів "Плаю" із Самбора. На місці зустрічі відбувався обмін досвідом, показ практичних навичок з різних галузей туристської справи, іноді читалися популярні лекції. Як свідчать документи, такий нетрадиційний спосіб пропаганди давав позитивні результати. Самбірська філія влаштувала зустрічі: у с. Хирові - з мандрівкою з Перемишля, у с. Спасі - з ініціативною групою краєзнавців зі Старого Самбора тощо. Великий табір біля Дрогобича, який планувалося організувати влітку 1935 р., не було скликано з не залежних від "Плаю" причин.
Як і головний відділ "Плаю" у Львові, його самбірська філія прак-тикувала виконання письмових звітів про організовані мандрівки, які збирала до спеціального альбому. Пізніше вона почала формувати колекцію фотографій, що ілюстрували екскурсії.
Філія утримувалась повністю на членські внески, що становили 0,2 злотого щомісяця. Коштів вистачало лише на найнеобхідніше, жодних більших проектів самбірський "Плай" не міг собі дозволити. Увесь річний бюджет філії в 1934 р. становив 78 злотих.
3. Трансформація "Плаю"
на туристсько-спортивну організацію
У другій половині 30-х pp. самбірське товариство все більше пере-творюється на туристсько-спортивну організацію. У 1935 р. філія "Плаю" в Самборі розпочала будівництво спортивного майданчика. Будівництво, що тривало кілька років і поглинало багато коштів і сил, негативно позначилося на науково-популярній та дослідницькій роботі філії. Певною мірою цей процес можна пояснити тим, що одночасно успішно розвивалося товариство "Бойківщина", яке взяло на себе функції регіонального краєзнавчого центру.
Туристські заходи "Плай" почав здійснювати вже з часу відновлення його діяльності у 1931 р. Першою широко організованою акцією товариства був рейд велосипедистів за маршрутом Львів - Лемківщина (Львів - Сянок - Татри - Львів), який відбувся влітку 1931 р. Керував рейдом визнаний авторитет у галузі крайового туризму В. Ле-вицький. Ще в 1925 р. було видано його опис велосипедних мандрівок Галичиною "Сто миль на колесі". У 1932 р. відбувся організований "Плаєм" рейд мотоциклістів Перемишль - Львів.
Спільно з кінофотопідприємством Ю. Дороша "УФОТО" "Плай" у листопаді 1935 р. влаштував виставку документальної фотографії "Наша Батьківщина у світлині". Розгорнута в залах музею НТШ експозиція містила значну кількість цікавих фотознімків пам'яток історії, природи та культури західноукраїнських земель. Під час її проведення "Плай" організував дві вечірні лекції з поясненнями, а також вечір, присвячений 20-й річниці смерті сотника К. Гутковського, першовідкривача печер у Кривчі й організатора велотуризму в Галичині. У програму вечора входили наукові доповіді та спогади сучасників дослідника.
Серйозною проблемою галицьких туристів була відсутність власного друкованого органу. Хоча газети та журнали охоче надавали свої сторінки для публікацій краєзнавчого змісту, все ж відчувався брак спеціального видання з проблем туризму та місцевої історії. У 1931 р. учений-іхтіолог, автор численних природничих праць Е. Жарський очолив редакцію відновленого часопису "Туристика і краєзнавство", що, як і в 1925 p., виходив у формі неперіодичного додатка до "Нового часу". Впродовж року з'явилося 5 односторінкових номерів цього органу. Поруч із хронікою "Плаю" та повідомленнями головного відділу часопис "Туристика і краєзнавство" публікував краєзнавчі нариси, а також цікаві дослідження І. Крип'якевича з історії туризму в Галичині. У двох невеликих статтях "Студентські мандрівки 1880 р." та "І. Франко як турист" учений вперше торкнувся цієї маловідомої сторінки галицької історії. Після того як видання "Туристики і краєзнавства" знову припинилося, матеріали, присвячені місцевій старовині, продовжували з'являтись у "Новому часі" та "Ділі".
У 1937 р. "Плай" знайшов можливості для видання власного спеці-ального часопису "Наша Батьківщина". Редакцію очолив відомий галицький літературознавець В. Щурат. У першому номері редакція так визначила мету своєї діяльності: "Поширити туристський рух і вложи-ти його в рамки доцільності, спрямовуючи зацікавлення громадянства в першу чергу на рідну країну". Вся робота редакції часопису ґрунтувалась на добровільних засадах. Не отримували гонорарів і дописувачі, що, втім, ніяк не позначалося на якості видання. Журнал швидко завоював популярність кваліфіковано написаними цікавими матеріалами. На сторінках "Нашої Батьківщини" публікували свої праці М. Андру-сяк, С. Гайдучок, М. Гавдяк, В. Дорошенко, Ф. Коковський, М. Кордуба, І. Крип'якевич, В. Кубійович, Л. Маслов, Я. і С. Пастернаки, І. Свєнціцький, М. Смішко, В. Щурат та ін. Крім наукових досліджень у галузі місцевої історії часопис друкував методичні порадники та програмні статті з питань теоретичноїпідготовки й організації краєзнавчого руху. Товариство видавало бібліотечку краєзнавчої літератури. Вийшло п'ять випусків цього видання, у тому числі два путівники.
Ставлення польських властей до українського краєзнавчого руху в 30-ті pp. було прохолодним. У чиновників викликали підозру будь-які прояви національного руху, особливо в тих випадках, коли він мав елементи військово-спортивної або й просто спортивної підготовки. У фондах Державного архіву Львівської обл. збереглась показова в цьому плані справа про перевірку поліцією діяльності "Плаю". Провівши службове розслідування, управління поліції доповіло воєводським властям, що підозра краєзнавчого товариства "Плай" у проведенні комуністичної антиурядової агітації не підтвердилась. Остаточного удару товариству було завдано в 1939 p., коли після приходу на західноукраїнські землі радянської влади останній голова "Плаю" К. Паньків-ський
Loading...

 
 

Цікаве