WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Діяльність товариств «Плай» і «Чорногора» - Реферат

Діяльність товариств «Плай» і «Чорногора» - Реферат

за місто, подалі від очей поліційних агентів і чиновників.
На літо 1925 р. товариство запланувало екскурсії в Карпати та по Галицькому Поділлю. На жаль, ці плани не було реалізовано, через те що не вдалось досягти згоди з провідниками, які б узялися за проведення довготривалих мандрівок. Впродовж року відбувались подорожі львівських туристів до Жидачева, Роздола, Жовкви, Крехівського монастиря і на поле Зборівської битви. У багатьох місцевостях "Плай" був представлений відпоручниками (повноважними представниками) товариства. Львівські краєзнавці встановили контакти з туристським гуртком "Чорногора" зі Станіслава, організаторами туристського руху в карпатському регіоні Р. Щипайлом з Коломиї та М. Гербовим з Косова. І. Крип'якевич писав: "Як довідуємося, в інших місцях творяться гуртки, починаються прогульки. Бажано було б, щоб ці гуртки увійшли в члени товариства "Плай", так щоб усі західні землі можна було обняти одноцільною туристичною організацією".
Важливим засобом комунікації та обміну інформацією між поодинокими краєзнавцями мало стати спеціальне краєзнавче видання. Через брак коштів "Плай" не зміг заснувати окремого власного часопису. В лютому 1925 р. як безоплатний двотижневий додаток до газети І. Тиктора "Новий час" вийшов перший номер "Туристики і краєзнавства". Редактором видання став І. Крип'якевич. Обсяг часопису становив чотири сторінки газетного формату. Зауважимо, що інші додатки до "Нового часу", такі як "Студентські вісті", "Руханка і Спорт", "Пластовий прапор", були, як правило, одно-двосторінковими вкладками.
"Туристика і краєзнавство" публікував матеріали, присвячені окремим місцевостям Галичини, а також нариси з історії туризму та краєзнавства. Часопис вміщував матеріали археологічного й етнографічного характеру, звіти про діяльність товариства, хроніку краєзнавчого життя. Цікавим було велике дослідження І. Крип'якевича (підписане криптонімом І. К.) про початок туристського руху в Західній Україні. З фінансових причин після виходу в світ трьох випусків "Туристики і краєзнавства" видання довелось припинити. Відновлено його було лише у 1931 р.
Після того як перестав виходити часопис "Туристика і краєзнавство", краєзнавчі матеріали публікувались у газетах "Діло" та "Новий час". Наприкінці 20-х pp. стало популярним публікувати в пресі описи звітів про здійснені туристські мандрівки чи екскурсії. ЗО липня 1931 р. у "Новому часі" з'являється навіть рубрика "З мандрівок по рідному краю". У цей час туристсько-краєзнавчі прогулянки організовує вже не лише "Плай", а й інші культурно-освітні та спортивні товариства. Упродовж 1928- 1930 pp. цілу низку мандрівок Гуцульщиною та Бойківщиною організовує львівський "Луг". В окремих його мандрівках брало участь до 60 осіб. У 1929 р. група шанувальників місцевої старовини з Тернополя провела кілька екскурсій на автомобілях.
З часом "Плай" поширив свою діяльність на всі визначні місцевості Галичини. Засновано відділи товариства у Перемишлі та Стрию. При Перемишльській секції було створено курси мандрівництва, де проводили підготовку екскурсоводів.
Економічна криза кінця 20-х pp. на деякий час припинила діяльність товариства "Плай", яка відновилась навесні 1931 р. Новим головою товариства став директор торгової школи "Просвіти" Д. Коренець, а його заступником - відомий організатор туризму Т. Білостоцький. Відроджена організація заявила про наміри продовжувати діяльність у трьох головних напрямах: організація популярних лекцій, пресова пропаганда та проведення екскурсій. У звіті про перший рік роботи відновленого "Плаю" відділ товариства змушений був визнати, що "висліди діяльності скромні", а причина такого стану полягає у "бракові цікавості серед громадянства". Впродовж 1931 р. товариство влаштувало курс лекцій з історії, географії, геології та статистики західноукраїнських земель. Лекції читали М. Галущинський, Р Зубик, І. Федів, брати Я. і С. Пастернаки, Д. Паліїв. Спортивна секція товариства організувала туристський табір у Підбужжі, кілька мандрівок у Горгани. Наприкінці 1931 р. зареєстровано філію "Плаю" в Тернополі, членами якої стали ЗО чоловік. Очолив її Т. Водяний.
Успішніше розвивалася діяльність "Плаю" в 1932 р. Краєзнавці організували сім екскурсійних мандрівок, два курси лекцій, окремі популярні читання. Проведенню екскурсій передували реферативні читання про історію та пам'ятки місцевості, до якої передбачалося здійснення мандрівки. Так, 10 травня 1931 р. Я. Пастернак виголосив публічну лекцію "Княжий Звенигород у передісторичних і ранньоісторичних часах", ілюструючи її експонатами з археологічного музею НТШ (Наукового товариства ім. Т. Шевченка). Через тиждень, 17 травня, відбулася і сама прогулянка. Організовані "Плаєм" мандрівки відзначались солідною фаховою підготовкою. Активізація туристської діяльності товариства сприяла підвищенню його авторитету серед інших спортивних об'єднань. ЗО червня 1931 р. на спільній нараді представників "Плаю", "Українського студентського спортового союзу", спортклубу "Стріла", станіславського туристського гуртка "Чорногора" краєзнавче товариство "Плай" було визнане центральним координувальним органом у справах організації крайового туризму. Плани товариства передбачали організацію екскурсій на закордонні землі, населені українцями. З метою вивчення можливостей таких мандрівок представник "Плаю" К. Паньківський їздив на Буковину і в Закарпаття.
Багато зусиль і коштів товариство вклало в будівництво першого українського високогірного "захистку" (туристської бази). Завдяки приязним контактам з управою митрополичих володінь "Плай" дістав у довгострокову оренду 0,75 га землі на мальовничій полонині Плісце в Горганах, під г. Грофою. На вигідних умовах було закуплено будівельні матеріали. Проект будинку безкоштовно виготовив член "Плаю" інженер О. Пежанський. Завдяки безкорисливій праці багатьох аматорів туризму впродовж двох років будинок-захисток було споруджено. Урочисте відкриття будинку, спроектованого та виконаного в оригінальному бойківському стилі, відбулось у серпні 1935 р. Разом з площею під будівництво товариство дістало від митрополії дозвіл на ведення туристської діяльності в митрополичих володіннях і на користування ловецькими захистками на цій території. Заходи щодо будівництва потребували стільки уваги та часу, що "Плай" змушений був створити окрему філію товариства для Львова, щоб звільнити керівництво організації від поточних справ.
У 1932 р. до вже існуючих філій краєзнавчо-туристського товариства приєдналась новостворена організація в Самборі. Самбірська філія була заснована на загальних зборах ініціативного гуртка, які відбулись 26 червня 1932 р. Головою місцевого "Плаю" було обрано адвоката В.Гуркевича. Усі 12 ініціаторів створення гуртка того ж дня подали заяви до товариства. Впродовж року кількість членів філії збільшилась до 45 осіб. Як згадував пізніше один із сучасників, робота самбір-ської філії "Плаю" тісно координувалася з діяльністю музейного товариства "Бойківщина", яке мало неперіодичне видання "Літопис Бойків-щини" (з 1931 по 1939 р. вийшло 11 книжок).
Самбірське краєзнавче товариство сформувало три секції: спортивну, туристську та лекційну. Найактивнішою на першому етапі діяльності товариства була остання, очолена місцевим дослідником старовини А. Княжинським. У 1932 р.
Loading...

 
 

Цікаве