WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Крути - Реферат

Крути - Реферат

рідний брат команданта фронту А. Гончаренка, Володимир Шульгин, Пипський і другі попали в полон й були в бестіяльний спосіб замордовані червоними бандитами. Поїзд з юнаками й студентами відійшов у напрямі станції Ніжин. Тут стояв Шевченківський полк, який замість того, щоб виступити на фронт, перейшов ганебно на бік ворога, та навіть хотів обеззброїти крутян, та це їм не повелося.
На станції Бровари командант Юнацької школи і бою під Крутами сотник Аверкій Гончаренко склав свій релятивній звіт Симонові Петлюрі, як командантові Слобідського Коша, що тоді зі своїми гайдамаками готувався до наступу на Київ, на Арсенал.
Скінчився бій під Крутами - біля 250 юнаків і студентів та 10 старшин, а в тому числі й командант студентів Омельченко, зложили свої молоді голови,принісши в жертву Батьківщині своє молоде розквітаюче життя, а з тих 32 студентів, що попали до бандитського полону, 28 душ, зазнавши неймовірних мук, розшматовані багнетами дикої московської орди, випили свій страдницький келих до дна, але не зрадили України. 4-х студентів відведено було поранених до Харкова[...]
Є необхідним освітити ті обставини і умови тогочасного життя в Україні, які довели до висилки Студентського Січового Куреня на фронт.
На початках революції в Росії, а тим самим і в Україні українська етнографічна людність прагнула до якнайширшого і найшвидчого улаштування свого національного життя.
Українці-вояки, що були розкинені по широких просторах так званої "необ'ятної Росії", а головне на всіх її фронтах, цілком свідомо віддавали себе до розпорядимості Українській Центральній Раді, готові були йти на найбільші жертви. Цього моменту Українська Центральна Рада не врахувала. Час ішов і діяв не на користь Україні, а проти неї, бо білі, а особливо червоні москалі використали той час на підготовку своїх сил, вони кинули скрайні демогогічні соціальні кличі-гасла й тим самим перетворили в Україні революцію національну в революцію соціальну. Українське робітництво й селянство, а тим самим і фронтовики поволі відходили від гасел національних та кинулися за гаслами соціяльними - "за фабрики, за землю"....
Молода Українська Держава творилась у бурхливі часи революції; у фокусі її тодішнього державного апарату переплутувались і переплітались різні, відмінні від себе ідеї, відчуття, прагнення й пристрасті краю, які ще до того інтифікувались і загострювались міжусобною боротьбою розбурханого революцією населення.
Україна тоді кипіла і бурлила. І ця постійна змінність і неспокій надавали тоді всьому українському життю скрайню многогранність. Цілком вільно і рядом з собою могли тоді укладатись і виявлятись і великі людські та громадські чесноти, і низька, підла негідність; з одного боку - справжній вияв ентузіязму, зрив мужності, жертовності, самовідданості, гідності розуму, волі, стійкості, віри і любови, а з другого -- депресія, страх, самолюбство, амбіція, фальш, брехня, підкупність, брутальність, цинізм, обман, глупота і малодушність.
Саме в такий момент виданий був IV Універсал. Військо, стомлене великою війною, розколихане революцією, ставало або байдужньо-невтральне до ідеї самостійності, а подекуди навіть і вороже. З поведінки полків у Києві росла тривога непевності. Це все спонукало національне свідоме студентство подати ініціативу створення організаційного комітету, який би перевів організацію надійної озброєної сили для захисту молодої Української Держави. Це випало саме в ті часи, коли славної пам'яті С. Петлюра вийшов зі становища Генерального Секретаря військових справ та був замінений М. Поршем. Симон Петлюра добре зрозумів і бачив небезпеку, яка загрожувала Україні, й тому розпочав формування свого Слобідського Коша, тої надійної сили, до якої також закликали і студенти.
Організаційний Комітет оголосив у пресі відозву до академічної молоді. У відозві зазначалося, що надії на українські полки завеликі, що треба братися до того студентству. Відозва ця була повна свідомості всього загрозливого стану суворої дійсності. Студенти почали вписуватись до Українського Студенського Січового Куреня. Спочатку цей курінь мав нести лише службу при охороні Центральної Ради, але... коли червоні банди загрозили безпосередньо столиці України - Києву, той курінь відправлено було на допомогу Юнацькій (старшинській) школі, що займала тоді фронт на станції Бахмач. Так необстріляні в боях, необсмалені в пороховому димі світової війни, недосвідчені вояки приїхали того сивого, зимового, морозного ранку на Крутянську землю.....
Ні! Це приїхала молодь, студенти, гімназисти, що ще так недавно сиділи в школі і вивчали як щось цілком теоретичне, як щось цілком історичне, далеке від життя, що "славна смерть за батьківщину," - ці учні, майже ще діти, мусили тепер скласти тут справжній іспит зрілости, довести, чи можуть вони добре перекласти на мову рідну, на мову українську це латинське твердження й чи можуть вони застосувати його зі сторінок історії до життя сучасного, зауважає В. Филинович.
А коли прийшлось мати діло зі справжнім ворогом, коли навкруги з'явилася кров і смерть,- пише він далі,- не розгубилися ці юнаки і студенти. І хоч у кожного з крутян було велике бажання жити, жити в своїй щойно посталій державі, працювати в ній і для неї - вони свідомо йшли на смерть за Батьківщину, бо ця ж сама Батьківщина вимагала від них найтяжчої жертви, вимагала від них скінчити своє, зовсім ще не розпочате життя, далеко від власного дому, родини, близьких, на холодному снігу біля КРУТ.
І ніхто з тої молоді не затремтів, ніхто не кинув бою, відважно ставши на герць з неймовірно численнішим, неймовірно сильнішим, жорстоким московським ворогом. Багато з них зложили свої буйні молоді голови на крутянській землі, рясно її окропивши своєю дорогоцінною, щирою українською кров'ю. А у великій книзі історії України з'явилася нова золота, окроплена кров'ю сторінка, назва якої є - КРУТИ!
Що ж до самого бою під Крутами, з точки погляду воєнного, то нічого особливого немає. Бій, яких наша армія за час боротьби і до Крут, і після них, мала немало. Були бої навіть кривавіші, були й знущання над нашими переможеними вояками. Але бій під Крутами входить у нашу історію, як зразок офірності, мучеництва і
Loading...

 
 

Цікаве