WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Повість минулих літ - Реферат

Повість минулих літ - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Повість минулих літ"
?
Кожен, хто цікавиться національною історією і її передачею і відтворенням у слові знає найдавнішу пам'ятку літератури "Повість минулих літ". Створена на межі ХІ-ХІІ століття Нестором та іншими літописцями, вона є не лише джерелом історії Київської Русі, а й видатним літературним твором.
Преподобний Нестор-літописець - киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя.
Найвизначнішою працею Нестора-літописця є "Повість минулих літ" - літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Це перша у Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли.
"Повість минулих літ" --- найвидатніша пам'ятка літописання Київської Русі. Укладена на поч. 12 ст. У первісному вигляді "П.м.л." до нас не дійшла, а була переписана на поч. 15 ст. і збереглася в кількох копіях. Відомо три редакції "П.м.л.". Перша складена близько 1113 ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором. Ім'я Нестора не збереглося в найдавніших списках "П.м.л.", але воно збереглося у списках 16 ст. Нестор кілька разів згадується як печорський літописець у різних місцях "Києво-Печерського Патерика".
Другу редакцію склав 1116 ігумен Видубецького монастиря в Києві Сильвестр (дійшла до нас утрьох списках --- Лаврентіївському, Радзівіллівському (Кенігсберзькому) і Троїцькому (Московському академічному), Лаврентіївський список дістав назву від імені переписувача Лаврентія, який склав його для суздальського князя Дмитра Костянтиновича в 1377. Радзівіллівський список (див. Кенігсберзький літопис) датується 15 ст. Троїцький список загинув у 1812. Третю редакцію "П.м.л." створив близько 1118 невідомий автор у Києво-Печерському монастирі. Вона має два списки: Іпатіївський, знайдений в Іпатіївському монастирі в Костромі (складений у 15 ст.), і Хлебніковський (відноситься до 16 ст.).
Ця редакція лягла в основу дальшого літописання Києва та ін. центрів Київської Русі, зокрема галицько-волинського літописання. "П.м.л." --- зведення з попередніх літописів, різноманітних історичних та літературних творів, пам'яток права. Основна увага в творі приділяється політичним, воєнним та династичним подіям. Містяться відомості про походження і розселення східних слов'ян, утворення Київської держави та її сусідів. У тексті "П.м.л." виклад матеріалу подається нерівномірно.
Тут містяться записи про події без їх датування по рокахдля яких характерний монотематизм (описи групуються навколо певного князя чи військових та ін. подій). Такі записи часто представляють собою спогади про давно минулі часи. Прикладом може бути " Повчання" Володимира Мономаха, в якому немає точних дат. Записи по роках з вказівкою на дні, переважають в більшій частині літопису. Вони починаються з 1061 і, в основному, пов'язані з Києво-Печерським монастирем. Виділяється та частина літопису, де детально говориться про правління київського князя Всеволода Ярославича (син Ярослава Мудрого), походження його двох синів, дочки Янки, діяльність Всеволода спочатку як переяславського князя, а згодом --- великого князя київського.
Саме за Всеволода автор переробив свій твір, який у 1116 переписував Сільвестр, Несторів звід або першу редакцію "П.м.л." за часів Володимира Мономаха було передано у Видубицький Михайлівський монастир. У 1118-19 над літописом працював третій редактор, який вніс доповнення до тексту другої редакції і продовжив розповідь до кін. 1117. Припускають, що в укладанні третьої редакції "П.м.л." брав участь син Володимира Мономаха, який до 1117 князював у Новгороді. Розповіді про події наступних 80 років, що відбулися в Київській землі, складають Київський літопис. Над вивченням "П.м.л." працювали багато поколіньдослідників.
Розпочав його вивчення у 18 ст. В. Татіщев, продовжували М. Погодін, К. Бестужев-Рюмін, М. Костомаров та ряд ін. Вперше повний переклад українською мовою і грунтовний аналіз "П.м.л." здійснив у 1990 Л. Махновець, запропонувавши називати "П.м.л." "Літописом руським за Іпатським списком".
"Повість минулих літ" була й залишається невичерпним джерелом творчості митців слова. Під її впливом були створені романи С.Скляренка "Святослав" (порівняймо, приміром, зображення Святослава в "Повісті" і в романі) і "Володимир", романи П.Загребельного про Київську Русь ("Диво", "Євпраксія", "Смерть у Києві", "Первоміст"), певною мірою роман Валерія Шевчука "На полі смиренному", що є своєрідною психологічною травестією такої пам'ятки Київської Русі, як Києво-Печерський патерик. У томі першому "Марсового поля" ми знайдемо віршовані переспіви Валерія Шевчука та Василя Яременка епічних уривків "Повісті минулих літ", за мотивами її написана й поема "Княжа Україна" Олександра Олеся, історичні оповідання Наталени Королевої, Сергія Плачинди, Раїси Іванченко, Валерія Шевчука, що увійшли до першого тому "Дерева пам'яті". Про "Повість минулих літ" та літописця Нестора написано сотні наукових розвідок багатьма мовами світу: давайте лише відкриємо перший том "Словника книжників та книжності Древньої Русі" (М., 1987) на с. 277-278, 342-343, 406-408, щоб ознайомитись бодай із окремими назвами праць. Роман Р.Іванченко "Гнів Перуна" - перша в українській літературі спроба створення художнього портрета великого літописця.
Перед нами постає патріот своєї землі, переконаний, що Україна-Русь
Loading...

 
 

Цікаве