WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Морально-психологічний стан Червоної армії в ході перших боїв (червень 1941 р.) - Реферат

Морально-психологічний стан Червоної армії в ході перших боїв (червень 1941 р.) - Реферат

Не маючи вказівок щодо таких осіб, військкомати просто не проводили їх мобілізацію. Крім того, військкомати Полтавської та Сумської областей не відмобілізували близько 3 тисяч командирів та політпрацівників, що прибули з областей України, які на той час вже були окуповані ворогом. Ці люди по місяцю й більше вешталися в тилу без діла56.Під час відступу на схід радянські військкомати намагалися мобілізувати все чоловіче населення з районів, яким загрожувала ворожа окупація, і відвести цих людей у тил, щоб організувати там резервні частини. Однак у тилу евакуйованими призовниками ніхто не опікувався, їх нерідко залишали напризволяще, не забезпечивши ні продовольством, ні житлом. Тому вони досить різко відгукувалися про органи радянської влади, яка викликала у багатьох з них відверту неприязнь, а то й ненависть. Значна частина таких мобілізованих прагнула повернутися додому, до своїх сімей, незважаючи на те, що там уже були гітлерівські окупанти. Німці, зустрічаючи радянських громадян, що поверталися до рідних осель з-за лінії фронту, направляли їх спочатку до найближчої комендатури, де вони мали отримати перепустку, що дозволяла пересування до рідних сіл. Там фашисти допитували прибульців. Завойовників цікавили дані розвідувального характеру про розташування та озброєння радянських частин і з'єднань, які формувалися у тилу. Від таких своєрідних шпигунів гітлерівці отримували досить значний обсяг необхідної їм інформації. У доповідній записці бійця В.М.Західнього зазначалося, що це явище було тим більш загрозливе, бо воно було поширене по всій лінії фронту57.На деяких шахтах Сталінської області військовозобов'язаним пропонували з'явитися на збірні пункти у п'тнадцятиденний термін. Тим часом німцям вдавалося швидко просунутися вперед, і багато чоловіків призовного віку опинилися на території, окупованій ворогом. Нерідко військкомати не були готові в умовах воєнного часу проводити мобілізацію величезної кількості військовозобов'язаних. До того ж, деякі районні військкомати евакуювалися ще за багато днів до приходу німців і таким чином зірвали мобілізацію. Наприклад, робітники заводу №73 міста Сталіно (нині Донецьк) з обуренням розповідали: коли 20 жовтня вони з'явилися на призовні пункти, то міський військкомат уже евакуювався. Таке ж явище спостерігалося у багатьох місцях Сталінської області58. А працівники військкомату міста Червоноармійськ залишили не відмобілізованими не менше 60% військовозобов'язаних, які проживали на його території. Всі ці люди призовного віку змушені були розійтися по домівках. Справа в тому, що місцевий райвоєнком, сам виїхавши на автомобілі на схід, передоручив другорядним працівникам відвести військовозобов'язаних углиб країни для формування частин ЧервоноїАрмії. Однак люди, яким було доручено це завдання, втекли на схід, залишивши напризволяще своїх підопічних59. За радянської влади у категорію дезертирів нерідко потрапляли солдати, які за нормами міжнародного права зовсім не вважалися такими. Жорстокі сталінські закони часів війни з нацистами проголошували зрадниками і тисячі полонених, однак у багатьох арміях світу ці люди не розглядалися як зрадники чи злочинці. До дезертирів нерідко зараховували тих, хто відстав від своєї частини, хто після розгрому свого підрозділу не намагався пробитися через лінію фронту у розташування військ Червоної Армії. Багато з них після визволення території України від німецько-фашистських окупантів знову були призвані до регулярної армії, де мужньо боролися з ворогом, причому багато хто загинув у цій боротьбі. Тому не варто ставити в один ряд осіб, які активно допомагали фашистам катувати своїх співвітчизників, і тих, хто вирвався з оточення після розгрому своєї частини і повернувся до рідної оселі. За даними комісії з історії Великої Вітчизняної війни, яка працювала у вітчизняних архівах, внаслідок різних форм дезертирства, через недбальство військкоматів та з інших причин загалом по СРСР на окупованій території залишилося більше 5,6 млн. військовозобов'язаних60. Окупанти намагалися використати їх як робочу силу в окупованих східних областях61.Значна частина осіб, що з різних причин повернулися до рідних осель, покинувши фронт, досить швидко прийшли до розуміння необхідності збройної боротьби з ворогом. Вони вступили до партизанських загонів або підпільних груп.. Однак були й такі, хто пишався своєю зрадою і прагнув якнайтісніше співпрацювати із гітлерівцями, беручи активну участь у знущанні над своїм народом.Процес усвідомлення необхідності боротьби з окупантами був особливо тривалим і болісним для значної кількості тих людей, що зазнали репресій чи утисків з боку радянської влади перед війною і свідомо залишилась на окупованій території, надіючись, що прихід німців принесе поліпшення умов життя. Але, дивлячись на численні звірства гітлерівців, більшість з тих, хто коливався чи чекав, як розгорнуться далі події, все ж таки віддали перевагу боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, розуміючи, що нацисти прагнуть перетворити українців на рабів і не зацікавлені у створенні незалежної Української держави. А на фронті, незважаючи на величезні втрати, яких зазнали частини Червоної Армії під Києвом, Харковом та у багатьох інших місцях, радянські солдати продовжували боротися з ворогом, не знаючи, що ці втрати у великій мірі пояснюються некомпетентністю вищого командування.
Використана література
1 Жуков Г.К. Воспоминания и размышления: В 3-х т. - М., 1990. - Т.2. - С.10.
2 1418 дней войны: Из воспоминаний о Великой Отечественной. - С. 76, 50, 78.
3 Баграмян І.Х. Фронтовими дорогами. - К.,1971. - С.27.
4 Кузнецов Н.Г. Накануне. - М., 1969. - С. 360.
5 1418 дней войны: Из воспоминаний о Великой Отечественной. - С. 50.
6 Там само. - С. 78.
7 Центральний державний архів вищих органів України (далі ЦДАВОУ). - Ф. КМФ-8. - Оп. 2. - Спр. 146. - Арк. 9.
8 Там само. - Арк. 1.
9 Ніколаєць Ю.О. Морально-політичний стан населення і воїнів Червоної Армії в перший період Великої Вітчизняної війни (на матеріалах України). Дисертація канд. іст. наук. - К., 1998. - С.42
10 Коваль М.В. Початок німецької агресії та прикордонні бої на території України у світлі нових документів // Сторінки історії України ХХ століття. - К., 1992. - С.164.
11 Москаленко К.С. На юго-западном направлении 1941-1943: В 2-х книгах. - М., 1975. - Кн. 1. - С. 89.
12 Шатилов В.М. На земле Украины. - С. 58.
Loading...

 
 

Цікаве