WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Морально-психологічний стан Червоної армії в ході перших боїв (червень 1941 р.) - Реферат

Морально-психологічний стан Червоної армії в ході перших боїв (червень 1941 р.) - Реферат

мінометів. Катастрофічної поразки зазнали понад 100 дивізій (3/5 військ, які перебували в західних прикордонних округах). До рук агресора попала значна частина складів, розташованих у цих округах, у тому числі і стратегічних. Тому солдатам часто видавалося на день активних боїв півтори обойми патронів, по одній кулеметній стрічці, по чотири снаряди на гармату, чого звичайно було замало для успішної боротьби з ворогом. Фашисти захопили на складах 5,4 із 7,6 млн. гвинтівок, 191 з 240 тис. кулеметів11.Німці свого часу стверджували, що напочатку війни на десять червоноармійців була лише одна гвинтівка, тож більшість з них мала здобувати собі зброю у бою, взявши її або у ворога, або у загиблих товаришів12. Уже на другий - третій тиждень війни радянські солдати висловлювали незадоволення тим що їх контратаки майже не підтримуються танками та авіацією. За свідченнями І.С.Савельєва, робітника заводу ім. Комінтерну, який випускав танки Т-34, щоб приховати жахливі втрати, офіційна пропаганда переконувала всіх у величезній перевазі ворога в танках та літаках13. Однак це зовсім не відповідало дійсній картині. Армії південно-західного напрямку мали перевагу над групою армій "Південь" та союзниками гітлерівців на території України у людях 1,3:1, в артилерії - 1,4:1; у літаках - 2,5:114. Танків класу КВ та Т-34 у гітлерівців на початку війни взагалі не було. Цифри вражають. Виходячи лише з цієї статистики агресор мав би зазнати негайної поразки. Але через розпорошеність та розтягнутість військ, слабку компетентність командування, завдати нищівного удару гітлерівцям не вдалося.Поразка у прикордонній битві перш за все негативно відбилась на морально - психологічному стані червоноармійців. Почав зменшуватись авторитет радянської влади, що у свою чергу призвело до поширення дезертирства у Червоній Армії.Можна стверджувати ,що прагнення радянських людей потрапити до армії було найсильнішим у перші тижні війни. Саме тоді велика кількість громадян Радянського Союзу подала заяви про зарахування добровольцями до лав Червоної Армії. Однак під впливом безперервних невдач на фронті поступово подібний ентузіазм згасав. Що стосується України, то тут мобілізація військовозобов'заних 1905-1918 років народження, що проводилась на початку війни, не завжди проходила успішно. Уже після війни до ЦК КП/б/У, на його вимогу, надійшли дані про проведення мобілізації у різних районах України. Згідно з ними, у деяких областях України через швидке просування німецько-фашистських військ мобілізаційні заходи не були проведені взагалі15.Як свідчать очевидці, люди вливалися до лав Червоної Армії з різними настроями. Основна маса мобілізованих почувалась пригніченою через розлуку зі своїми сім'ми16. В окремих колгоспах у перший день мобілізації багато колгоспників не вийшли на роботу, проводжаючи призовників до армії17.Поряд з патріотичними настроями, на окремих призовних пунктах були в той час і прояви незадоволення призовом. Обурення в основному виказували жінки. Деякі з них твердили, що нібито всі комуністи залишилися на своїх місцях, а їхніх синів та чоловіків відправляють на бойню, прирікаючи тих хто залишився на голод18. Проте, попри окремі випадки подібних настроїв, у перші дні війни було багато людей, які не підлягали мобілізації, але хотіли добровільно йти до регулярної армії.Заклик радянського керівництва згуртуватися ще тісніше навколо більшовицької партії та радянського уряду знаходив позитивний відгук не у всіх радянських людей. Від людей, серед яких багато хто постраждав від репресій, тепер вимагали відданості державі, яка організувала ці репресії. Проте, незважаючи на ці передвоєнні кривди, багато людей боролися з ворогом захищаючи власну землю, а не більшовицький режим. У цілому радянські кадрові дивізії у перший тиждень війни хоч і зазнали великих втрат, але вчинили серйозний опір ворогові, хоча їх кидали у бій без належної підготовки та забезпечення. Фашисти змушені були визнати, що "бої відрізнялись більшою запеклістю, ніж під час польської кампанії чи західного походу"19.У розвідувальному зведенні 454-ї німецької дивізії від 28 червня 1941 року містилося навіть таке визнання, що "російський солдат виявився дуже витривалим і, навіть залишаючись один, виконував свій обов'язок. На відміну від першої світової війни, російські солдати боролися до останнього, ведучи бій так само вміло, як уміли вони обладнувати свої оборонні позиції"20.З метою підриву морально - психологічної стійкості червоноармійців, гітлерівці засилали численні диверсійні групи, закидали антирадянські листівки. Головним їх завданням було сіяти паніку серед бійців та цивільного населення. На початку війни для цього також використовувались і деякі члени націоналістичних організацій. Вдягаючись у форму військовослужбовців Червоної Армії, шпигуни намагалися проникнути до частин регулярної армії та деморалізувати особовий склад.Поразки Червоної Армії у прикордонних боях, постійний психологічний тиск відступу, втомленість солдатів та офіцерів внаслідок постійних боїв погіршили морально-психологічний стан частин діючої армії. Хоча більшість радянських підрозділів не піддавалась паніці, документи вермахту свідчать, що вже 29 червня 1941 року цілі частини були деморалізовані, а червоноармійці почали розбігатися21.Погано підготовлені контрудари радянських частин пригнічували бійців. Невдалі спроби атак на німецькі позиції, як сказано у протоколах допитів радянських військовополонених, призвели до того, що частина солдатів не бажала наступати, а воліла лише оборонятися. Крім того, різко погіршилось харчування радянських бійців: вони отримували їжу тільки один-два рази на добу, а іноді взагалі залишалися без продовольства22. У таких умовах серед особового складу Червоної Армії дезертирство збільшується. Наявність дезертирства у радянських збройних силах визнав і сам Сталін. Вже у своїй промові 3 липня 1941 року він закликав боротися з боягузами, панікерами та дезертирами.Відсутність правдивої інформації про події на фронті призводила до того, що деякі командири просто не могли повірити у захоплення ворогом великої частини радянської території, у безладний відступ радянських військ. Вони називали відступаючих панікерами і, не маючи ні наказів від вищого командування, ані точних відомостей про сили фашистів, продовжували вважати, що необхідно наступати23.На початку війни зусилля частин Червоної Армії нерідко не координувалися, що давало гітлерівцям можливість оточувати багато радянських військових
Loading...

 
 

Цікаве