WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Діяльність спецслужб радянської України - Реферат

Діяльність спецслужб радянської України - Реферат


Реферат на тему:
Діяльність спецслужб радянської України
Протягом тривалого часу історична наука в радянській Україні перебувала під могутнім ідеологічним пресом комуністичної партії. Особливо жорсткий контроль був встановлений над висвітленням подій, пов'язаних з таємною політичною діяльністю радянської держави. Саме існування такої діяльності рішуче заперечувалось, а якщо і коментувалося, то тільки стосовно ворогів радянської влади. Відхід від історичної правди здійснювалося різними методами - від повного замовчування таких фактів до створення ідеологізованих міфів, дуже далеких від істини. Такий підхід був характерним і для висвітлення історії радянських спецслужб. Така практика значною мірою ускладнювала пізнання їхнього феномена як на теоретичному, так і на емпіричному рівнях.
Здобуття Україною статусу незалежної держави, взятий нею курс на будівництво нових економічних і політичних відносин значною мірою змінили ситуацію. Почали відкриватися в минулому секретні архіви, на сторінках наукової та науково-популярної літератури з'явилися численні роботи, присвячені діяльності радянських спецслужб. Історія розвідки та контррозвідки викликала постійний інтерес у широкого кола читачів. Ця обставина значною мірою визначила дослідницьку активність у цьому напрямку багатьох учених, публіцистів, письменників, ветеранів спецслужб. Але водночас чітко визначалась одна негативна тенденція. Більшість авторів у розкритті минулого радянських спецслужб воліють орієнтуватися на руйнівну складову їхньої багатогранної держави. Не заперечуючи важливість та суспільну значимість наукового дослідження цього феномена, все ж таки варто відзначити, що перекіс, який намітився, у реконструкції минулого радянських спецслужб, настільки ж шкідливий для пізнання їхньої природи, як і міфотворення радянського періоду.
Окрім того, така вибірковість цілком може затулити від дослідника нові, іноді дуже несподівані, факти з минулого радянських спецслужб, що з'являються у безбережному інформаційному просторі в міру відкриття невідомих раніше джерел. Дуже схожа ситуація складається навколо небагаточисленних повідомлень про невідомі раніше різновиди радянських спецслужб. Мова йде про розвідувальні та контррозвідувальні структури, які існували всередині комуністичної партії. Найбільш розгорнутий опис їх дав В. Пятницький у книзі "Змови проти Сталіна", що вийшла в 1998 році. Але предметом його інтересу були лише спеціальні підрозділи, які діяли у складі широко відомого Комінтерну. Пошукова робота істориків Національної академії СБ України дозволила вийти ще на один аспект цієї проблеми.
Вивчаючи діяльність органів державної безпеки УСРР у період громадянської війни і в перші роки після її завершення, було встановлено, що поряд із уже відомими радянськими спецслужбами (ВУНК, ДПУ, розвідка РСЧА) в Україні активно діяла ще одна організація, яка використовувала у свій роботі форми та методи таємної політичної боротьби. Детальне ознайомлення з архівними документами дозволило встановити, що йдеться про глибоко законспірований структурний підрозділ комуністичної партії, який у документах проходить під назвою "Закордонний відділ ЦК КП(б)У". Вперше він згадується у протоколі №4 засідання ЦК КП (б) У від 21 травня 1920 року, коли вища партійна інстанція більшовиків ухвалила: - "Розвідувально-інформаційну роботу зосередити при ЦК, організувавши відповідний відділ"1.
Незабаром було розроблено Положення про цей відділ. Згідно з цим нормативним актом "Закордоту" необхідно було займатися веденням "агентурно-розвідувальної та інформаційної роботи за кордоном у суміжних з Україною державах... і за фронтом у зайнятій ворогом частині України з питань політичного. економічного та військового характеру"2. На жаль, документи, які віддзеркалюють діяльність "Закордота", не відповідають на запитання, чим була продиктована необхідність створення в партійних органах підрозділу з настільки специфічними функціями, тим більше, що аналогічне завдання були покликані вирішувати органи державної безпеки та військової розвідки РСЧА. Можна лише припустити, що партійне керівництво певною мірою не довіряло співробітникам ВУНК і військовій розвідці того періоду з огляду на явну політичну неоднорідність оперативного складу цих органів. Знаючи жорстку установку більшовиків на класові пріоритети таке припущення цілком виправдано.
Положення визначало, що керувати "Закордотом" повинен лише член ЦК КП (б) України, який відповідає за своєчасне й точне виконання завдань ЦК і Регіструпра Польового штабу РВРР. При цьому зазначалося, що: - "Регістрвідділ Штапівденьзаху може давати відділу певні завдання, виконувані в міру можливості без порушення основного плану роботи"3. Якщо згадати, що Реєстраційне Управління Польового штабу РВРР та його підрозділи на місцях займалися веденням військової розвідки, то стає зрозумілим задум засновників "Закордота". З одного боку, цей відділ повинен був добувати інформацію для вищого політичного і військового керівництва, а з другого - в міру своїх можливостей йому необхідно було вирішувати широке коло інших завдань, пов'язаних з таємною політичною діяльністю пролетарської держави. В останньому переконує телеграма члена Реввійськради Х.Раковського Й. Сталіну, у якій зазначалося: - "Кон (керівник "закордота". - В.К.) просить Вас повідомити, що ні про яке скорочення чи знищення регістрвідділів немає мови і що завдання "Закордота" зовсім інші ніж регістрвідділів, але що і вони залишаються у контакті з реввійськрадами".
Передбачалося, що вирішувати покладені на відділ завдання він буде через спеціальних агентів, які відряджаються у відповідні населені пункти для збору інформації військового, політичного та економічного характеру. Таким же шляхом намічалося організовувати доставку іноземної літератури і періодичної преси. "Закордоту" істотну допомогу повинні були надавати місцеві партійні організації, яким пропонувалося повідомляти у відділ усю наявну в них військову, політичну та економічну інформацію. Окрім того, партійні організації й осередки за фронтом повинні були виділити зі своїх рядів найбільш
Loading...

 
 

Цікаве