WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Другий зимовий похід армії Української Народної Республіки - Реферат

Другий зимовий похід армії Української Народної Республіки - Реферат

контрольованість ППШ агентурою радянських спецслужб, дезінформування штабу для прийняття хибних рішень і підведення сил повстанців під удари противника. Документи засвідчують: починаючи з підготовки і до свого трагічного завершення Другий Зимовий похід постійно перебував під контролем і руйнівним впливом органів ВУЧК. Більшовики могли не допустити рейду, уникнути неминучого кровопролиття та людських жертв або ж сконцентрувати достатню для відсічі кількість військ на ділянках переходу кордону, що об'єктивно означало приреченість спроб прориву на територію УРСР, як це вони зробили з Бессарабською групою ген. А. Гулого-Гуленка. Проте, вони обрали тактику заманювання похідних груп в пастку та нанесення нищівного удару, чим і досягли своєї мети, хоч бої були жорстокими й з немалими жертвами з обох сторін. Безпосередні учасники рейду вказують ще на одну причину - надмірну амбітність, честолюбство і самовпевненість Ю. Тютюнника, які спричинили серйозні тактичні помилки. Так О. Шпілінський писав: "Генерал Тютюнник переоцінив інформаційні вісті з України й не зважив, що безоглядний масовий червоний терор, який лютував цілий рік, мусив, зрештою, ослабити активність місцевого населення і що успіх загального повстання мусів обумовлятися не надією на першу широку допомогу з боку населення, але першими бойовими успіхами Повстанчої Армії".37 М. Чижевський стверджує: "Величезної повстанської організації, яка обєднувала б майже всю Україну, про яку так багато говорилося і на яку так багато покладалося надій, не було".38 Відомості, які надходили до штабу Ю. Тютюнника і, скоріше за все, від агентури ВУНК, в більшості були фальшивими, а належна їх глибока перевірка не проводилась. Щодо впливу ВУЧК на Ю. Тютюнника стверджує також С. Мечник, відзначаючи, що чекісти докладно вивчили психологію начальника ППШ і грали на його амбіціях39 Про відсутність критичного підходу до вибору людей за ознакою особистої відданості, самозакоханість, нерішучість у прийнятті рішень - такі риси ген. Ю. Тютюнника відзначає також учасник походу В. Яновський40.
Поразка походу негативно вплинула на український рух загалом. Починає занепадати повстанська боротьба. Вкрай втомлені багаторічною важкою боротьбою з окупантами повстанці складають зброю і віддають себе "на ласку" більшовицькій владі, яка не шкодувала обіцянок прощення всіх "гріхів". Залоги більшовиків надалі більшали і міцнішали, а на весну 1922 р. був оголошений суцільний червоний терор. Блокувалось кожне село і містечко, розстрілювали всіх, хто був найменшою мірою причетний до "петлюрівського" руху. За цих умов С. Петлюра подавав зразок стійкості і витримки. 2-4 грудня він провів нараду за участю Військового міністра, Начальника Генштабу, Генерального Інспектора, Начальника Військово-Ліквідаційної комісії і деяких командирів дивізій, де було "обговорено, які завдання стоять перед Державним осередком і практичні шляхи, якими ці завдання осягнути".41 Під враженням наради С. Петлюра 5 грудня 1921 р. пише листа до премєр-міністра "Про чергові завдання боротьби проти окупаційної влади на Україні", в якому на десятьох сторінках щільного тексту ґрунтовно виклав програмні завдання майбутньої боротьби. Він, зокрема, пише: "Почуття обовязку не може позволити нам припинити боротьбу, яка може бути розрахована не на короткий час... Здорові сили нашої еміграції переживають новий етап нашої боротьби і виконають ті завдання, які стануть, як завдання державної ваги перед Державним нашим центром".42 Отже, Другий Зимовий похід, що мав за мету скоординувати повстанські дії і призвести до повалення радянського режиму на Україні, за складних і несприятливих обставин та під тиском цілої низки причин закінчився трагічно і не приніс очікуваних результатів. Підняти загальноукраїнське збройне повстання не вдалося. Але героїзм і самопожертва учасників походу в імя виборення української державності, їх патріотизм і любов до України залишаються взірцем виконання обовязку перед народом і державою. Разом з тим, українському суспільству необхідно подолати стереотипи в оцінках Другого Зимового походу, відтворивши правду про події і учасників цієї героїчної сторінки нашої історії. Тому ця проблема вимагає подальшого уважного вивчення і чекає своїх дослідників.
ЛІТЕРАТУРА
1 Симон Петлюра. Статт, листи, документи. - Т. 1. - Нью-Йорк, 1956. - С. 393.
2 ЦДАВОВУ: - Ф. 1429. - Оп. 2. - Спр. 32. - Арк. 70.
3 Симон Петлюра. Статті, листи, документи. - Т. 2. - Нью-Йорк, 1979. - С. 395.
5 Симон Петлюра. Статті, листи... Упорядник В. Сергійчук. - Т. 3. - К., 1999. - С. 321.
6 Див.: ЦДАВОВУ: Ф.1429. - Оп. 2. - Спр. 32. - Арк. 70-70 зв.
7 Див.: Там само. Ф.1075. - Оп. 4. - Спр. 20-а. - Арк. 3-4.
8 Див.: Українська революція. // Документи 1919-1921. Під ред. Гунчака Т. - Нью-Йорк, 1984. - С. 421-427.
9 ЦДАВОВУ: Ф. 1429. - Оп. 2. - Спр. 32. - Арк. 72-73.
10 Симон Петлюра. Статті, листи... - Т. 1. - С. 333.
11 ЦДАВОВУ: Ф. 1429. - Оп. 2. - Спр. 32. - Арк. 75.
12 Там само. - Арк. 75.
13 Там само. - Спр.1 13. - Арк. 21.
14 Див.: Там само. Ф. 3696. - Оп. 2. - Спр. 490. - Арк. 82-87.
15 Ленін В. Повн. зібр. творів. - Т. 52. - С. 52.
16 Сідак В. Нац. спецслужби в період Української революції 1917-1921 рр. (невідомі сторінки історії). - К.: "Альтернативи", 1998. - С. 210.
17 Див.: ЦДАВОВУ: Ф. 3696. - Оп. 2. - Спр. 420. - Арк. 52.
18 Там само. - Спр. 52. - Арк. 8.
19 Бурнашов Г. Генерал-хорунжий Юрій Тютюнник. Чекістська "Справа № 39". - Івано-Франківськ, 1996. - С. 27-28.
20 Див.: Верига В. Листопадовий рейд. К., 1995. - С. 39.
21 ЦДАВОВУ: Ф. 1429. - Оп. 4. - Спр. 1. - Арк. 127.
22 Див.: Там само. Ф. 1078. - Оп. 2. - Спр. 91. - Арк. 204-207.
23 Там само. - Арк. 212-213.
24 Див.: там само. - Спр. 264. - Арк. 836 Див.: ЦДАВОУ: Ф.1092. - Оп.2. - Спр.831. - Арк. 3-5.
25 Антисоветская интервенция и ее крах. - М.: Политиздат, 1987. - C. 165.
26 Тинченко Я. Останнй бй генерала. // Академя (Київ). - 1995. - Ч.2. - С. 13.
27 ЦДАВОВУ: Ф.4. - Оп. 1. - Спр. 28. - Арк. 25.
28 Там само. - Арк. 26.
29 Там само. - Арк. 35-36.
30 Там само. - Спр. 21. - Арк. 205.
31 Там само. Ф.1429. - Оп.4. - Спр.1. - Арк.127
32 Там само. - Арк.131-132.
33 Там само. - Арк.133-134.
34 Шпілінський О. Базар (1921 р. - 1931 р.) // За державність. - №3. - С. 127.
35 Сушко Р. Базар: могила 359 героїв. // Календар Червоної Калини. - Львів, 1930. - С. 27.
37 Шпілінський О. Базар (1921 р. - 1931 р.) // За державність. - №3. - С. 114.
38 Чижевський М. Назв. праця. - С. 148-149.
39 Див.: Мечник С. Від оприччини до КГБ: духовність московського імперіалізму. - Мюнхен: Українське вид-во, 1981. - С. 195-196.
40 Див.: Яновський. За Україну, за її долю // За державність. - №3.- С. 129-130.
41 ЦДАВОВУ: Ф. 1429. - Оп. 4. - Спр. 1. - Арк. 137.
42 Там само. - Арк. 137-146.
Loading...

 
 

Цікаве