WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Дніпровська військова флотилія в обороні Києва в 1941-му - Реферат

Дніпровська військова флотилія в обороні Києва в 1941-му - Реферат

маневруючи, з відстані 600 - 800 метрів нижче мосту, впритул вів вогонь по його опорах, водночас відбиваючи нальоти ворожої авіації. До середини дня опори біля лівого берега були остаточно зруйновані і міст завалився9.Німецьке командування, бачачи, що кораблі своїм вогнем зруйнували Піч кінський міст і зірвали переправу військ на Окунівський плацдарм, вранці, 25 серпня, кинуло велику кількість авіації для удару по кораблях біля переправи. Особливо інтенсивно атакувала німецька авіація канонірський човен "Вірний", кинувши на нього 18 бомбардувальників. Але артилерійські розрахунки зенітних гармат стійко відбивали атаки ворога.Однак німцям удалося досить швидко влучити прямо у місток і бойову рубку корабля. Загинув командир корабля, старший лейтенант О.Ф.Терехін, були смертельно поранені артилеристи лейтенант А.В.Жигалов і боцман, старшина 2-ї статті Л.С.Щербина. Канонерський човен "Вірний" затонув біля Сухолуччя. За героїзм і високу воїнську відвагу при виконанні бойових завдань на Дніпрі, старший лейтенант Олексій Феодосійович Терехін і старшина 2-ї статті Леонід Силич Щербина посмертно нагороджені орденами. Одна з вулиць носить ім'я О.Терехіна10.У безпосередніх боях за Київ моряки-дніпровці почали брати участь з 6 серпня, коли для підтримки південного прирічного флангу оборони Києва була сформована київська група бойових кораблів у складі: канонірські човни "Кремль" та "Трудовий", монітори "Флягін" і "Смоленськ", сторожовий корабель "Пушкін" та інші. Командував ними капітан ІІІ рангу С.Є.Палечек, начальником штабу був старший лейтенант А.І.Грищенко11.Монітори і канонірські човни, озброєні гаубицями і далекобійною морською артилерією, більше двох тижнів допомагали нашим військовим частинам відбивати численні ворожі атаки на південному фланзі оборони Києва в районі Віти Литовської. Бойові судна, замасковані на вогневих позиціях, які вони займали біля лівого берега Дніпра, систематично завдавали удари по батареях гітлерівців. Коли ворожі гармати відкривали вогонь, по їх спалахах засікались координати і наші кораблі зосередженим фланговим вогнем знищували далекобійну артилерію ворога. Після відбиття ворожого артобстрілу екіпаж монітору "Смоленськ", яким командував старший лейтенант Б.А.Юшин, отримав записку від наших піхотинців, в якій вони висловлювали дяку за влучну стрільбу. З такою ж високою майстерністю діяли й інші кораблі на південному фланзі оборони Києва12. Начальник Генштабу сухопутних військ німецької армії, генерал-полковник Гальдер у серпні 1941 р. з сумом писав у своєму щоденнику: "6-та армія дуже повільно просувається до Києва. Артилерія ворога зі східного берега не дає просуватись наступаючим частинам. Велику протидію чинять монітори противника13.З не меншою рішучістю і героїзмом бились моряки - дніпровці, в період оборони Києва, і на суші. Тільки 14 вересня в район Голосіївського лісу і до станції Бобрик до двох загонів, під командуванням майора В.Добржинського і капітана Н.Кальченка, було направлено більше 1300 моряків на допомогу армійським частинам. Вони неодноразово вступали до бою з більшими силами ворога. В бою біля с. Ольшани рота моряків Дніпровської флотилії повністю знищила батальйон противника. В останні дні оборонних боїв за Київ здійснив героїчний вчинок моряк-дніпровець Борис Миколайович Іванов, відомий український скульптор. Будучи моряком Чорноморського флоту, в 1929 р. він закінчив Одеський художній інститут. У Харкові та Києві на повну силу розгорнулась творча діяльність талановитого скульптора. Тут він створює "Снайпера", відміченого І-ю премією на VІ Всеукраїнській художній виставці, скульптури "Моряки", "Косовський", "Чкалов" та інші. "Наш рідний флот виховав мене, - писав Іванов у своїй автобіографії, - і я хочу зробити все можливе, щоб хоч скільки-небудь віддячити за це своїми творами"14.З початком війни скульпторові пропонують бронь, радять виїхати в глибокий тил. Але Борис Іванов сам визначає своє місце в строю. 26 червня він добровільно вступає до Дніпровської флотилії, стає кулеметником на моніторі "Житомир". У районі Голосіївського лісу групу моряків-дніпровців оточили значно більші сили ворога. Багато з моряків було тяжко поранено, здавалось, що кінець неминучий. Але в цей час на одному з пагорбів застрекотав кулемет. Вогонь вів Борис Іванов, який окопавшись на пагорбі з двома кулеметами, відволік вогонь ворога на себе. Це дало змогу морякам вийти з оточення. Всю силу свого вогню противник зосередив на висоті, де до останнього патрона геройськи бився з фашистами моряк-дніпровець. А коли скінчились гранати і патрони, Борис Іванов, двічі поранений, останньою гранатою підірвав себе разом з гітлерівцями.19 вересня радянські війська залишили Київ. Моряки, прикриваючи відхід захисників міста, підірвавши всі кораблі, залишали Київ та береги Дніпра. Нелегким був подальший бойовий шлях моряків флотилії. Увечері 19 вересня був сформований загін моряків, який складався з двох батальйонів, окремої роти і роти офіцерського складу. Очолював загін капітан ІІ рангу І.І.Брахман.На світанку 20 вересня під Борисполем відбувся останній бій моряків-дніпровців. Підрозділи під командуванням капітана ІІ рангу С.С.Степанова, капітана ІІІ рангу М.Ф.Грецька, підполковника П.Ф.Плотникова, старших лейтенантів А.Т.Варганова, Е.І.Литовкина, Ф.К.Семенова і С.Ф.Макаричева, змітаючи бойові охорони противника, перейшли в контратаку.Німці, опам'ятавшись від раптового натиску моряків, підтягнули резерви і впритул почали розстрілювати відважних моряків. Не маючи підтримки нашої артилерії, вони змушені були відступати до Борисполя, залишаючи на полі бою сотні своїх убитих бойових товаришів. Поля між с.Іванковим і Борисполем були вкриті трупами моряків у чорних бушлатах15.Моряки, які лишилисьживими, разом з частинами Південно-Західного фронту вели бої в оточенні, а пізніше невеликими групами і поодинці з боями пробивались по ворожих тилах до лінії фронту, щоб повернутись до складу діючих флотів і флотилій. Деякі з них залишались у тилу ворога, де вели підпільну роботу або воювали в партизанських загонах16.24 лютого 1942 р., напівроздягнутих, скривавлених моряків фашистські кати вели по вулицях Києва на страту, прагнучи настрахати цим жителів міста. Але кияни, які знаходились у цей час на вулицях міста, не бачили страху в очах засуджених до страти моряків. У свій останній час вони з високо піднятою головою співали морську пісню. Над мовчазним натовпом киян линула така улюблена і рідна, як море, пісня моряків: "Раскинулось море широко...".Спостерігаючи цю криваву трагедію, підпільниця Тамара Белян записала у своєму щоденнику. "...ніхто ще так гордо не йшов по вулицях Києва при німцях, як ішли на страту київські матроси".У тяжкі місяці героїчної оборони Києва моряки-дніпровці, з честю, виконали свій військовий обов'язок. Їх героїчний чин завжди буде за приклад служіння Батьківщині.
Література
1. Сологуб В.П., Довгих Б.И., Лысенко А.С. Славные боевые дела моряков Днепровской военной флотилии. - К., 1969. - С.15.
2. Локтионов И.И. Пинская и Днепровская военная флотилия в Великой Отечественной войне. - М., 1958. - С.67.
3. Бурлай В., Денисов Н., Котельников Б. Киевская оборона // Правда, 1971, 26 августа.
4. Варварцев М. Ревів, стогнав Дніпро широкий // Вечірній Київ, 1963, 23 лютого.
5. Лысенко А.С. Моряки Днепровской военной флотилии в боях за Родину. - К., 1970. - С.39.
6. Локтионов И.И. Стояли насмерть. // Советский флот,1959, 17 января.
7. В битве за Киев. Воспоминания, очерки. - К., 1983. - С.21.
8. Варварцев М. Ревів, стогнав Дніпро широкий // Вечірній Київ, 1963, 23 лютого.
9. Локтионов И.И. Днепровцы // Правда Украины, 1971, 3 сентября.
10. Крутов А. Сила ненависти // Красный Флот, 1942, 4 августа.
11. Григорович Д.Ф. Киев - город-герой. - М., 1978. - С.43.
12. Сологуб В.П., Довгих Б.И., Лысенко А.С. Указ. праця. - С.19.
13. Дневник Гальдера // Военно-исторический журнал. - 1960. - № 8. - С.85.
14. Измайлов А. Борис Иванов - скульптор, матрос, герой // Радуга. - 1968. - № 5. - С.17.
15. Соболев Л. Флотилия называется Днепровской // Советский воин. - 1967. - № 13. - С.26.
16. Гончаренко В. Подпольная група Ф.Кушнирова // Комсомольская правда, 1963, 6 ноября.
17. Рудный В. Это было в Киеве // Красный Флот, 1944, 8 января.
Loading...

 
 

Цікаве