WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Дієва армія Української Народної Республіки в першому зимовому поході - Реферат

Дієва армія Української Народної Республіки в першому зимовому поході - Реферат

українська армія втратила 3-тю стрілецьку дивізію, яка була знищена дощенту Київською "Сводною" дивізією князя Голіцина, що змусило командарма прийняти рішення про формування 3-го кінного полку з решток Залізної дивізії. Реорганізацію доручено було провести полковнику Г. Чижевському [4, c. 22]. Розпочаті переговори у Вінниці між делегацією від Уряду УНР і Начальною Командою Української Галицької армії ще з 23.ХІІ не призвели до об'єднання армій. Сталося зовсім небажане-незабаром Галицька армія перейшла на бік більшовиків, підписавши 1.01.1920 року з Подільським Губревкомом угоду і перефарбовуючись уже на Червону армію Української Совєтської Республіки. Місцеве населення симпатизувало армії УНР [4, c. 22]. В одному з найтяжчих боїв Зимового походу рідній армії допомагали селяни Білашок та Майданецького під час звільнення від денікінців Волинською групою містечка Тального. Одночасно з подіями в Тальному 1 січня 1920 р. запорожці звільнили від денікінців Умань. Це місто стало центром боротьби за державність України [8, c. 44]. Після звільнення Умані, у місті розпочалася активна просвітня, видавнича, агітаційна робота. Редакція газети "Україна" видала 5 номерів газети загальною кількістю до 20000 примірників, було видруковано до 200000 відозв - "До інтелігенції України", "Офіцерам, козакам і солдатам Добровольчеської армії" і "Селяне", укладених і підписаних отаманом Юрком Тютюнником [4, c. 36]. В Умані армія УНР перепочила і реорганізувалася із партизанської у три регулярні дивізії: Запорозьку, Київську і Волинську, які станом на 1 січня розташувалися по лінії Гайсин - Умань - Тальне - Торговиця - Звенигородка [8, c. 45]. 21.1.1920 року в с. Гусівка на Єлисаветщині відбулася нарада командуючих дивізіями, на котрій вирішено припинити боротьбу проти білогвардійців і розпочати боротьбу проти Червоної армії. Головною підставою для цього рішення було переконання, що Добровольча армія більше нездатна ні на яку серйозну акцію ні проти української Дієвої армії, ні проти червоних [9, c. 57]. Вже 21.1.1920 року червоні частини, що стояли в селі Ступчинь на Звенигородщині, одержали наказ здійснювати наступ на південь в загальному напрямку на Голованівськ-Ольвіопіль для ліквідації загонів Тютюнника [4, c. 53]. Дієва армія УНР розділилася і різними напрямками пішла у зазначений район, щоб там знов з'єднатися. Південій групі (Запорожці, 3 дивізії і штаб армії) ще довелось, прориваючись, мати бій з Добровольчою армією. Північна група (Волинська та Київська дивізії) зразу ж розпочала боротьбу проти частин Червоної армії [9, c. 58]. Наприкінці січня, виявивши райони зосередження Північної групи, Червона армія вирішила її знищити, кинувши проти неї цілу 60-ту дивізію та кінноту. Завдання було нелегке, бо на боці частин армії УНР було все населення. Знищити групу Тютюнника не вдалося [4, c. 54]. Захоплення Канева (Волинська дивізія) 2-7 лютого і наступ в бік Переяслава та Києва занепокоїла росіян. Українці, що жили в Києві, чекали приходу українських військ. Після заняття Черкас далеко по Лівобережжю піднялися чутки, що "українське військо вже до Дніпра дійшло". Від Полтави, Чернігова, Харкова, Мелітополя, Луганська приходили посланці [9, c. 60]. 11 лютого 1920 року Північна група військ у складі Київської і Волинської дивізій з'єдналась зі штабом армії УНР біля Медведівки на Чернігівщині. Командиром Запорозької дивізії призначили отамана Гулого-Гуленка. 17 лютого звільнили Золотоношу. Але армія змушена була повернути на правий берег Дніпра. Переправившись, військо отаборилось у Холодному Яру. В Мотронинському монастирі відправили молебень за щасливий похід та панахиду по загиблих козаках [8, c. 48]. Починається пересування Дієвої армії у західному напрямку одночасно різними дивізіями. Армія захоплює міста: Гайсин, Умань та Ольвіопіль і залізничний вузол Христинівку, знищуючи окупаційну владу, оперуючи в степах Херсонщини [9, c. 58]. 25 березня біля Тального відбувся бій Київської дивізії з більшовиками. Червоноармійці відступили в Майданецьке, але наступного дня, отримавши підкріплення, витіснили тютюнниківців. Незабаром, 7 квітня, отаман Заболотний звільнив Ананьїв. На допомогу йому Тютюнник послав 400 бійців при двох гарматах. Тоді ж на бік тютюнниківців перейшов 3-й кавалерійський полк 3-ї Червоної Галицької бригади кількістю в 650 шабель. Після тяжких боїв козаки Київської дивізії захопили Вапнярку і Тульчин. У Тульчині потрапили в полон штаби 41-ї, 45-ї та 46-ї дивізій 14-ї більшовицької армії [8, c. 48]. 16 квітня 1920 року у Вознесенську, завдавши поразки частинам 14-ї більшовицької армії, війська Дієвої армії УНР захопили 28 гармат, 32000 гарматних набоїв, 48 кулеметів і 5000 рушниць та 2000000 набоїв, 4000 возів з одягом, взуттям та іншим майном, та ще й 10000000 рублів [6, c. 248]. Виконуючи наказ Головного Отамана, армія УНР Зимового походу 5.05.1920 року була передислокована у напрямку Ямполя для прориву і негайного з'єднання з фронтом Головного Отамана військ УНР. Вислані кінні відділи зустрілися з частинами полковника Удовиченка. Учасники Зимового походу 6 травня 1920 року з'єдналися з іншими українськими частинами, які у союзі з поляками прямували на Київ [4, c. 117]. Бойовий склад Дієвої армії УНР Зимового походу на 6 травня 1920 року налічував: 2100 багнетів та 580 шабель. Українська армія Зимового походу складалась із: Запорізької дивізії отамана Гулого-Гуленка, Волинської дивізії отамана Никоніва, Київської дивізії отамана Ю. Тютюнника, Галицької кінної бригади отамана Шепаровича, Окремого кінного полку полковника Чижевського, кінної сотні Штабу Армії, за загальною кількістю 4319 осіб при 81-ому кулеметі та 12 гарматах [10, c. 6]. За оцінками воєнних істориків перший Зимовий похід Армії УНР є найгероїчнішою сторінкою воєнного мистецтва періоду національно-визвольних змагань в Україні в 1917 - 1921 рр., під час якого українська армія вперше вдало застосувала партизанські методи боротьби з численними ворогами. Була здійснена головна найважливіша мета - збережена армія УНР. Зимовий похід дав зразки характерної партизанської війни. За весь рейд по запіллю ворога пройдено 2500 км., проведено більше 50-ти успішних боїв.
Література
1. Полонська-Василенко Н. Історія України 2Т., Мюнхен, 1972-1976. - 606 с.
2. Петлюра Симон. Статті, листи, документи. - Т. 3. Упорядник В. Сергійчук. - К.: Видавництво імені Олени Теліги, 1999. - 616 с.
3. Литвин С. Симон Петлюра і петлюріана - К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2001. - 640 с.
4. Доценко О. Зимовий похід (6.ХІІ. 1919 - 6.V.1920). - К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2001. - 379 с.
5. Лазаренко Л. Збірник пам'яти СимонаПетлюри (1879 - 1926 рр.). - К.: МП "Фенікс", 1992. - 260 с.
6. Литвин С. Симон Петлюра у 1917-1927 роках. Історіографія та джерела: Монографія. - К.: "Аквілон-Прес", 2000. - 464 с.
7. Історія України / В. Ф. Верстюк, О. В. Горань, О. І. Гуржій; під ред. В. А. Смолій. - К.: Альтернатива, 1947. - 424 с.
8. Шатайло О. Л. Генерал Юрко Тютюнник. Львів: Світ, 2000. - 144 с.
9. Тютюнник Ю. Зимовий похід 1919-1920 рр. - Н'ю Йорк.: Видавництво Чорторийських, 1966. - 99 с.
10. Українсько-московська війна 1920 року в документах / З пердмовою і редакцією В. Сальського Документи впорядкував генерал П. Шандрук. Варшава: 1933. - 406 с.
Loading...

 
 

Цікаве