WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Операція «Вісла»: Переселення чи депортація? - Реферат

Операція «Вісла»: Переселення чи депортація? - Реферат

Ольштинському повіті переселення робили повторно, бо виявилося, що в одному регіоні було занадто забагато українських родин. Людей поселяли в зруйнованих хатах, бо все краще було захоплене місцевими і приїжджими відразу після війни. Евакуйовані довгий час були в шоці, вони надіялись на скоре повернення додому. Деякі господарі, молодь таємно повертались до своїх осель, доглядали рештки господарки, урожай, щоб запастися хлібом на зиму. Але їх відразу ловили й повертали назад, а частіше відправляли в Явожно. Цей концетраційний табір для українців у Пришвінському воєводстві нічим не відрізнявся від Освєнціму. Не функціонувавтільки крематорій. Табір мав 12 кулеметних веж, три ряди огорожі з колючого дроту, а від дороги - стіну з бетону висотою 5 м. В охороні служили 18 офіцерів і 300 солдатів. Серед в'язнів були жінки і навіть діти. Особливо тут переслідували священиків, інтелігенцію. За 20 місяців у таборі було ув'язнено більше 3 тисяч мирних людей, з них 136 чоловік за короткий період загинуло. В'язні тяжко працювали по 12 годин у дві зміни за півлітра кави і шматок чорного хліба. Інколи давали цілого пересоленого оселедця без води, або суп з риб'ячих голів. У туалет водили за командою. Спали люди на дерев'яних похилих нарах без матраців, за невиконання норми в'язнів жорстоко карали. Їх ставили "на стійку з цеглинами в руках", примушували годинами стояти навколішки, замикали в карцер і мучили допитами. Були випадки самогубства на огорожі, по якій проходив електричний струм13. Тільки на початку січня 1949 року табір перетворили на тюрму для полонених воїнів УПА . Репресій зазнали священики православної і греко-католицької церков. Частину кліру було заарештовано і засуджено на термін від 4 до 10 років32. До УРСР було виселено близько 300 греко-католицьких священиків18, православне духовенство і членів консисторії Автокефальної православної церкви з Холма. У Люблінському воєводстві зменшено кількість православних парафій до семи і одного монастиря. Частину святинь влада передала римо-католицькій церкві, а інша частина була зруйнована і розібрана7. В акції "Вісла" брало участь 120000 чол. польського війська і різноманітних збройних формувань. Більшовики кинули на проведення цієї акції танкову дивізію та спеціальні протипартизанські загони і заблокували українсько-польський кордон, чехи вислали одну гірську бригаду, декілька піхотних дивізій і старшинську школу з Праги. І все це проти 2,5-3 тисяч вояків УПА! На фоні безперервних боїв з УПА йде масове насильницьке виселення українців. Спалення українських сіл, вбивства українців, що опирались виселенню, ув'язнення 4000 українських жінок, дітей та людей похилого віку в концентраційному таборі в Явожні - основні риси депортації українців. На середину 1947 року депортація, в основному, була закінчена. Вивезення українського населення позбавило збройну боротьбу УПА на цих теренах основної мети, зробило її тут безперспективною. Тому Головнокомандувач УПА Р. Шухевич вирішив припинити боротьбу на Закерзонні. Так тодішній уряд Польщі, при потуранні Москви, провів фактично жорстоку депортацію українського населення, порушивши загальнолюдські норми життя29. У зв'язку з репатріацією поляків з України та українців з Польщі активізувалась діяльність АК. Причому у цей період часто АК діяла спільно з УПА проти заходів радянської влади. Загалом за весь післявоєнний період з СРСР в Польщу було переселено близько 2,3 млн поляків 9. Насильницька акція під кодовою назвою "Вісла" залишається однією з найтрагічніших сторінок в історії українського народу. 3 серпня 1990 року Сенат Польщі засудив її, але величезний пласт юридичних питань у зв'язку з цією акцією ще чекає свого розгляду польським сеймом29.
Використана література:
1. Аркуша О. Від "подоляків" до "ендеції" (еволюція польсько-українських взаємин на зламі XIX-XX ст.) // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (21-22 листопада 1996 р.). - Івано-Франківськ: Плай, 1997. - С. 83-87 .
2. Білас І. Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953. Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: У 2-х кн. Кн. 1. - Київ: Либідь, 1994. - 432 с.
3. Бондаренко Г.В., Савич Р.В. Вплив Другої світової війни на долю населення прикордонних територій України і Польщі // Друга світова війна і Україна: Матеріали наукової конференції (27-28 квітня 1996 р.). - К.: Інститут історії України НАН України, 1996. - С. 213-220.
4. Бухало Г. Українська Повстанська Армія на Закерзонні // Депортації українців та поляків: кінець 1939 - початок 50-х років: (До 50-річчя операції "Вісла") / Упорядник Юрій Сливка. - Львів: Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, 1998. - С. 84-87.
5. Дмитрик І. Записки українського повстанця. ( В лісах Лемківщини). - Львів: Червона Калина., 1992. - 160 с.
6. Дрозд Р. Акція "Вісла" - метод вирішення української проблеми у Польщі // Депортації українців та поляків: кінець 1939 - початок 50-х років: (До 50-річчя операції "Вісла") / Упорядник Юрій Сливка. - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 1998. - С. 19-23.
7. Дрозд Р. Основна мета акції "Вісла" // Акція "Вісла" в контексті українсько-польських відносин ХХ ст.: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-літтю проведення акції "Вісла" (19 квітня 1997 р.). - Івано-Франківськ, 1999. - С. 41-53.
8. Зимомря М., Дрозд Р. Депортаційні акції у контексті польсько-українських взаємодій // Депортації українців та поляків: кінець 1939 - початок 50-х років: (До 50-річчя операції "Вісла") / Упорядник Юрій Сливка. - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 1998. - С. 88-91.
9. Ільюшин І. Утворення та бойова діяльність 27 Волинської дивізії Армії Крайової // Україна-Польща: Важкі питання: Т. 3. - Матеріали III міжнародного наукового семінару "Українсько-польські стосунки в роки Другої світової війни". Луцьк, 20-22 травня 1998. - Варшава, 1998. - С. 153-178.
10. Керниця Г. Депортація українців Закерзоння 1945-1947 рр. та її передумови // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст.: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (21-22 листопада 1996 р.). - Івано-Франківськ: Плай, 1997. - С. 45-48 .
11. Копчак С., Романюк М. Депортація населення Польщі і Західної України у повоєнний період (1945-1947 рр.) // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст.: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (21-22 листопада 1996 р.). - Івано-Франківськ: Плай, 1997. - С. 39-42 .
12. Кривуцький І. Закерзоння моє спалене // Літопис Червоної Калини. - Львів, 1993. - № 10-11. - С.42-45.
Loading...

 
 

Цікаве