WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Воєнні походи скіфів до Передньої Азії - Реферат

Воєнні походи скіфів до Передньої Азії - Реферат

перемішані й об'єднані" (Геродот, І, 103). У 626 р. до н.е. у Вавилоні царський трон захопив халдейський вождь Набопаласар, що до того перебував на воєнній службі в ассирійському війську. Він відмовився в подальшому визнавати владу ассирійських царів. У 615 р. до н.е., мідійські війська вторглись у східні провінції Ассирії. В 614 р. до н.е. мідійці взяли штурмом офіційну столицю Ассирійської держави - Ашшур і, з приходом вавилонського війська, яке привів особисто Набопаласар, обложила ставку ассирійських царів - Ніневію. Геродот, описуючи війну мідійців з Ассирією під керівництвом царя Кіаксара, відмічає: "І коли він переміг ассирійців в одній сутичці і вже обложив Нін, проти нього виступило численне військо скіфів, очолюване царем скіфів Мадієм, сином Прототія" (І, 103). Історичність особи Мадія підтверджує і Страбон, він згадує про "…віддалені мандри вождів, як, наприклад, Мадія скіфського"14. Більшість сучасних дослідників сходиться на тому, що Прототій , згаданий Геродотом, і цар скіфів Партатуа, відомий нам з ассирійських документів - це одна і та ж особа. Зберігся письмовий запит царя Ассирії Асархаддона (681-668 рр. до н.е.) до оракула бога Шамаша: "…Партатуа, цар країни Ішкуза, який прислав тепер (вісника) Ашшурахіддіну, царю Ассирії (в…). Так як, Ашшурахіддін цар Ассирії дає в жінки Партатуа, царю скіфів дочку царя з "дому виховання" ( … чи вступить) з ним Партатуа, цар скіфів, (в союз), слово вірне, мирне … чи буде виконувати по істині …".15 Укладення династичного шлюбу між царським домом Ассирії і провідником скіфів відбулося напередодні 673 року до н.е. Якщо Мадій дійсно нащадок Партатуа й ассирійської царівни, то він доводиться племінником наймогутнішому царю Ассирії Ашшурбанапалу (668-635/27 рр. до н.е.) і йому прийшлося надати допомогу обложеному в Ніневії рідному дядькові Сараку (616-612 рр. до н.е.). Прихід скіфів врятував становище. Оцінивши значну чисельну перевагу своїх противників Кіаксар і Набопаласар змушені були відступити. У наступному 613 р. до н.е. цар Ассирії Сарак організовує воєнний похід проти Вавилону, залучивши до нього племена приєвфратських арамеїв16. Які-небудь активні дії з боку союзників вавилонян - мідійців у цьому році не відмічаються. Тимчасове подолання зовнішньополітичних труднощів Ассирії в 613 р. до н.е. можна пояснити тільки допомогою союзних їм скіфів17. Вірогідно, напрямком зосередження основних зусиль для скіфів була визначена Мідія, для ассирійців - Вавилонія.
Ситуація кардинально змінюється в 612 р. до н.е. Мідійці відновлюють бойові дії в Ассирії. Вавилонська хроніка Набопаласара згадує про участь кочових народів і серед них скіфів у поході мідійців, а Кіаксар з цього часу отримує у вавилонських документах титул "царя Умманманди", в розумінні того, що стає володарем північних "варварів" взагалі. Скіфи, як союзники ассирійців, більш не згадуються. У липні 612 р. до н.е. після тривалої осади мідійці у взаємодії з військом Вавилону оволоділи Ніневією. Усі ці обставини свідчать про приєднання скіфів до мідійсько-вавилонського союзу. Що сталось з Мадієм після подій 614 р. до н.е. нам невідомо. Військова доля багата на несподіванки. В Іранському Курдистані на узбережжі озера Урмія біля містечка Саккиз знайдено скарб, який є залишками зруйнованого поховання скіфського вождя високого рангу другої половини VІІ ст. до н.е.18. Хто знає, чи не покоївся тут прах царя Мадія? Остаточне знищення ассирійської держави завершилось у 605 році до н.е. після поразки ассиро-єгипетських військ у битві при Каркемишу союзниками мідянами і вавилонянами. При розкопках цього міста в шарах кінця VІІ ст. до н.е. знайдено багато наконечників стріл "скіфського типу"19. Чи не є це свідченням участі скіфів у знищенні останнього оплоту ассирійців? Кого, як не союзників, міг запросити до себе на бенкет мідійський цар, про який згадує Геродот: "Більшість із них запросив до себе на бенкет Кіаксар і мідійці понапоювали їх як слід і перерізали. Так мідійці знову повернули собі свою владу в країні, яку мали, і перед тим заволоділи Ніном і підкорили також і ассірійців, за винятком області Вавилона" (І, 106). Саме після цієї події, мабуть, почалось масове повернення скіфів у північнокавказькі та північнопричорноморські степи. З азіатським походом Мадія тісно пов'язана проблема скіфського панування в Передній Азії . Чомусь, саме результати цього походу інколи, спираючись на працю Геродота, вважають за початок перехоплення скіфами військової ініціативи на Передньоазіатському театрі воєнних дій. Але Геродот зовсім не акцентує на цьому увагу. Просто він, згадавши події під стінами Ніневії, робить стрибок у часі назад, що взагалі властиво для нього, і переходить до пояснення шляху пересування скіфів з Європи до Азії та засвідчує: "Тоді зустрілися мідійці із скіфами і були розбиті в битві, втратили своє панування, а скіфи поширили свою владу в усій Азії. Звідти вони попрямували до Єгипту. А коли прибули до Сирійської Палестини, їм назустріч вийшов Псамметіх, цар Єгипту, і дарами, і умовляннями йому пощастило переконати їх не йти далі. І коли вони відступали, вони опинилися в сирійському місті Аскалоні, більшість скіфів пройшли містом, не завдавши жодної шкоди, але деякі з них затрималися й пограбували храм Афродіти Уранії… Скіфи володіли Азією впродовж двадцяти восьми років і своїми нахабством і свавіллям усе перевернули там догори ногами. З одного боку, вони вимагали від підкорених народів данину, що вони визначали до кожного з них, а крім збирання цієї данини вони роз'їжджали на конях і грабували все, що тільки було в кого" (І, 104-106). Про панування скіфів у Передній Азії Геродот у своєму творі згадує ще кілька разів (І, 73, 130; IV, 1), підтверджуючи при цьому вказаний термін 28 років, хоча хронологічні рамки цього періоду він чітко не вказує. Ряд дослідників порядок подій бачили так: скіфи на чолі зі своїмцарем Мадієм вторглись в 614 р. до н.е. в Передню Азію, подолали мідян, потім вступили з ними в союз, завдали поразки ассирійцям, здійснили ряд грабіжницьких походів до Палестини, Сирії та Єгипту, близько 28 років володіли Мідією, поки Кіаксар не знищив їхніх вождів і таким чином не припинив їх панування20. Але історичні реалії не дозволяють погодитись з такою послідовністю подій. Панування скіфів у Передній Азі проходило й закінчилось у часи правління Кіаксара, проте Геродот жодним словом не обмовився, що воно почалось за Кіаксара. Початком скіфського панування в Азії похід Мадія на поміч Ніневії в 614 р. до н.е. не може бути, тому що: - тоді кінець панування скіфів припадає на 586 р. до н.е., а це вже час після смерті Кіаксара; - уже напередодні війни з Лідією Кіаксар приймає до свого двору загін "заколотних" (бунтівних) скіфів-кочовиків, у самій війні скіфи діють на боці Лідії - ці обставини вказують на ворожі стосунки мідійців із скіфами-царськими вже в 591 р. до н.е.; - відразу після остаточного падіння ассирійської деспотії в 605 р. до н.е. відбувається зліт могутності Мідії, захопленням нею влади у всьому регіоні, встановлення своїх порядків. Більш, ніж чвертьвіковому пануванню скіфів у цей час просто немає місця; - в середині 90-х років VІ ст. до н.е. при розгромі Урарту скіфи уникають зіткнень із мідійцями, грабують урартійські міста на півночі країни. Очевидно, згадана Геродотом переможна битва скіфів із мідійцями, яка забезпечила панівне становище скіфів, відбулася раніше 614 року до н.е. Сам Геродот таку подію як здобуття Ніневії пов'язував, ймовірно, із закінченням скіфського панування, а не з його початком (I, 106). У сучасній літературі має місце думка, започаткована ще І. М. Дьяконовим, що встановлення скіфської гегемонії в Передній Азії відбулось в 653-652 рр. до н.е. Після завданої поразки мідійцям, військо Мадія могутньою хвилею заполонило майже увесь Давній Схід і зупинилося лише на кордонах Єгипту, де фараон Псамметіх І відкупився від них великою даниною. Мадій нібито втрутився і в боротьбу Лідії з кіммерійцями21. З таким порядком подій не можна погодитись. Викладеному Геродотом баченню воєнно-політичних подій в Азії відповідають, або принаймні не суперечать такі твердження: По-перше, незрозуміло про яку облогу Ніневії в середині VІІ
Loading...

 
 

Цікаве