WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Колективізація на Україні - Реферат

Колективізація на Україні - Реферат


Реферат з історії України
Колективізація на Україні
Колективізація с/г України розпочалася ще в час другого приходу більшовиків у 1919 році. Вона зразу набрала примусового характеру: була розрахована на масове залучення селян в колгоспи. Така політика радянського уряду викликала різкий протест з боку українського селянства, що вилилося в масові антинародні збройні повстання. Це схаменуло радянське керівництво. Колективізація в 1920р. була припинена. Розпочинається період нової економічної політики. Для неї характерним було відродження в Україні різноманітної сільськогосподарської кооперації, тобто поворот до ринку.
Однак, багато істориків допускаються грубої помилки, вважаючи, що кооперація в цей час стала абсолютно головною на селі. Вже в 1923 р. Пленум ЦК КП(б)У розглянув питання про перспективи колективізації. За основну базу колективізації визнавалося незаможне селянство. Тобто, створення різноманітних колективних господарств було орієнтовано на бідне селянство. Одночасно наголос було зроблено на пріоритетному розвитку саме кооперації, яка забезпечить технічну реконструкцію села. Однак, у той час партійне керівництво вважало, що кооперація була лише сполучною ланкою між соціалістичною промисловістю та дрібнотоварним селянським господарством, навіть будучи кооперованим селянське господарство лишається дрібнотоварним, а соціалістичне перетворення дрібнотоварного виробництва пов'язане тільки з колективізацією. Таким чином, сільськогосподарська кооперація, яка дала велике зростання продукції села, була приречена на ліквідацію ще від часу свого відродження в умовах радянської дійсності.
Вже з 1925 р. партія бере курс на "всіляке сприяння будівництву колгоспів малоімущого і середнього селянства".
Головною причиною такого різкого повороту був особистий вплив Сталіна та його найближче оточення. Він поступово готував поворот назад до модернізованої й здійснюваної в мирних умовах політики воєнного комунізму, що обіцяла підвести економічні підвалини під створюваний режим особистої влади.
Вже на жовтень 1928 р. кількість колгоспів на Україні зросла до 12042 проти 5454 у 1925 р. Цікавим є те, що питома вага товариств спільного обробітку землі (ТСО Зів) становила 71,7%. Це була найбільш проста форма об'єднання незаможного селянства. Однак, абсолютна більшість селянства України ще не спішила ламати усталений уклад життя. У жовтні 1928 p. y рес-публіці було колективізовано менше, ніж 4% площі селянського землекористування.
Чому сталінське керівництво так прихильно ставилось до колгоспів? Це пояснюється дуже просто. Справа в тому, що зв'язки міста з кооперованим селом могли грунтуватися тільки на базі ринку, а ринковий товарообмін має тенденцію до еквівалентності. Держава зобов'язувалась забезпечити село відповідними товарами за доступними цінами. Колективізація засобів вироб-ництва зумовлювала відчуження кожного окремого виробника від колективно виробленої продукції. Шляхом прямого адміністративного впливу на колгоспи держава дістала можливість визначити, скільки виробленої продукції слід залишити в колгоспі, скільки - вилучити. Селянські ресурси можна таким чином вільно викачувати в бюджет і будувати на цій базі промисловість, утримувати велику армію, управлінський апарат. Потреба в еквівалентному обміні між містом і селом відпадає.
Сталінське керівництво поступово готувало країну до ліквідації непу на селі, до знищення кооперації. Потрібна була причина, яка би виправдала цей поворот. Кінець непу поклала хлібозаготівельна криза (по суті "запрограмована"), яка вибухнула взимку 1927- 1928 p.p. Вона була результатом "ножиць цін" між монопольно високими цінами на промислові товари і заниженими цінами на продукцію села (яка подібність на теперішні події в Україні). Селяни перестали продавати хліб державі. Причина кризи була добре видна, і на неї вказували ряд керівників партії (Бухарін, Риков, Томський), але Сталін, маючи вже абсолютну підтримку з боку своїх ставленників на всіх керівних постах, робить абсолютно протилежний висновок: це результат саботажу з боку куркульства. Звідси висновок: хліб у села необхідно "взяти". Такі пояснення вражали примітивністю, але відкрито виступити проти "класового" аналізу тоді вже мало хто наважувався.
Одним з небагатьох сміливців був студент другого
курсу Київського інституту народного господаре., Ю. Мадиборко. Він пише Сталіну листа, в якому приходить до висновку: "Ви робите ненауковий аналіз який не відповідає дійсності".
Потім в середині 30-х років Мадиборко за цей л попав під прес НКВС, змушений був фактично іти в підпілля: виїхати. Тільки після XX партії їзду він вернувся додому.
Сталін і його приспішники перемагають у дискус про шляхи виходу з кризи. Розпочинається поворот д хлібозаготівлі на селі методики воєнного комунізму Це дало можливість протягом січня-лютого 1928 р. з" готовити в Україні 70 млн. пудів хліба і розв'язати кризу.
Однак, взимку 1928-1929 p.p. хлібозаготівель" криза повторюється знову. Стало ясним, що адміністративний тиск на селянство веде у безвихідь. Але стілінське керівництво надзвичайні ЗАХОДИ по вилученні хліба вводить у норму. Щоби забезпечити успіх ці* політики у мирний час, Сталін створює в країні обстановку громадянської війни. В хід була запущена т про посилення класової боротьби в країні і хлібні Кризи - це перший серйозний виступ політичних елементів села проти радянської політики.
На селянство посилюється адміністративний т в Україні на жовтень 1929 р. зростає до 477 тис кількість колгоспів, що об'єднували 3 млн. га землі. Як і інше, свої господарства об'єднували бідні селяни. ПІ лучити до цього середняка не вдавалось. В такій ситуації Сталін вирішив вплинути на селянські маси пробуваним у хлібозаготівлях способом - загроза розкуркулення. На 1929 р. частка багатих "куркульських" господарів у загальній їх месі на селі не перевищувала 1-1,4%. Були серед них різні за величі заможності господарства. Дореволюційних глитаїв, гнобили селян, фактично в селах України залишилось дуже мало. Одначе, вони повинні були бути в кожному селі, їх розкуркулення буде острахом для сусідів пішла гуляти мітла перших масових репресій в Україні. В республіці розпочались вони не в 1937 р., а значно раніше, ще на рубежі 20-х - початок 30-х р на селі.
- Гасло суцільної колективізації офіційно проголосили листопадовий (1929 р.) Пленум ЦК ВКП(б). Пленум ремо розглянув питання про сільське господ" України. Після пленуму були визначені темпи і строк колективізації. Україну було віднесено до регіонів, її планувалось закінчити восени 1931 або навесні 1932: Сталін особисто на листопадовому пленумі ЦК обстоював пропозицію колективізувати села України за його підтримували Молотов і Каганович. Вже на початку 1930 р. керівництво КП(б)У теж стає не поз Сталіна. Строки колективізації були скорочені на або навіть на 1,5 роки.
Проти українського селянства розгортається мас" наступ з бокурадянських, партійних органів, підтриманий робітниками великих промислових підприємств відомих в історії як "двадцятип'ятисячники". Не знаючи особливостей села, пройшовши короткотермінову підготовку, вони ламали опір селян, ставлячи n собою мету "побудови соціалізму на селі" уже випробуваною кавалерійською атакою. Проте українське село не йшло в колгоспи. До наших днів збереглися (як не дивно) багаті архівні матеріали, які свідчать те, що в Україні. протягом 1929-1930 p.p. розгортається справжня громадянська війна. Антирадянські селянські повстання охопили половину округи республіки. На їх придушення були кинуті значні сили H була підключена регулярна армія. Деякі села штурмом. Селяни тікали в ліси і створювали там партизанські загони.
Проти селян розпочинаються масові репресії, перша хвиля "розкуркулювання" котилася Україною з другої половини січня до початку березня 1930 р. захопила 309 районів (загалом тоді в республіці 581 район). За станом на 10 березня під розкуркулення підпало 61887 господарств (2,5% усієї кількості). П) вилученої землі досягла 582 тис. га, кількість відібраної робочої худоби - 58,6 тис, голів, вартість кованого майна - 40,3 млн, крб. Майно розподіл між колгоспами та біднотою села,
Loading...

 
 

Цікаве