WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Україна в період національно-визвольної революції і збереження її досягнень. Повторна втрата незалежності (1648-1795 рр.) - Реферат

Україна в період національно-визвольної революції і збереження її досягнень. Повторна втрата незалежності (1648-1795 рр.) - Реферат

межі?
Землі між Дніпром і Бугом залишилися на 20 років нейтральними, перетворювалися в пустелю.
Проте дуже швидко спочатку Туреччина, а згодом Польща порушують Бахчисарайську домовленість і розпочинають активно заселяти пустуючі землі. У 1684 король Речі Посполитої Ян Собеський своїм універсалом дозволив козацькі поселення на південь від р. Росі, а в наступному році польський сейм прийняв ухвалу про поновлення на терені колишніх українських полків козацьких прав і вольностей.
Пригадайте основні події Гайдамаччини. Зверніться до поеми Т.Г.Шевченко "Гайдамаки"
Внаслідок цього відродилися Богуславський, Брацлавський, Білоцерківський і Корсунський полки. Польський уряд використав їх у війні з Туреччиною, але після війни прийняв рішення про ліквідацію правобережного козацтва. Спроба силою реалізувати цей захід провалилася. Натомість вибухнуло повстання під проводом Фастівського полковника С.Палія, який неодноразово звертався До Москви про приєднання до Лівобережної України. Уряд Московщини, пов'язаний з Річчю Посполитою "Вічним миром" не давав згоди на цю акцію.
Тоді ситуацією скористався Правобережний гетьман І.Мазепа і приєднав до Гетьманщини правобережні полки. Та це тривало недовго з 1704 до 1709 р. З розгромом шведів і падінням І.Мазепи система міжнародних договорів остаточно передає Правобережжя Польщі. Починається бурхливе відновлення польсько-шляхетських порядків, що у невдовзі викликало у відповідь гайдамацький рух30-60-х рр. XVII ст. і Коліївщину 1768 р.
Розкол України продовжував поглиблюватися, що загрожувало не тільки державній, а й етнічній єдності народу, гальмувало консолідацію його в націю.
В другій половині XVII- початку XVIII ст. українські землі були розділеними між 4-ма державами.
Найбільша частина українських земель знаходилася на правах автономії в Московській державі Тут зберігся свій козацький адміністративний устрій. (В Слобідській Україні - 5 полків, Гетьманщині - 10). На відміну від Гетьманщини, де старшина обиралася і підпорядковувалась вибраному Гетьману, у Слобідській Україні посада полковника була спадковою і підпорядковувався він царському воєводі, резиденція якого знаходилася в Бєлгороді. В обох частинах діяла своя судова система, міське самоуправління.
Запорозька Січ підлягала гетьману Лівобережжя і поступово втрачала своє значення центру козацтва. Змінилося заняття запорожців. Вони все більше займаються сільським господарством, бджільництвом, ремеслом. В 40-і роки XVIII ст. під юрисдикцію Росії переходить і Південна Україна, яка завдяки своїм природним ресурсам починає відігравати все більш помітну роль в імперії.
Вся історія взаємовідносин України з московським царством, починаючи з подвійного тлумачення Переяславських домовленостей, наповнена драматичними подіями відстоювання українським народом своїх прав, спробами вирватися з під московського управління або ж хоч зберегти автономію.
Яскравим зразками розвитку подій саме в цьому спрямуванні є пошук Б.Хмельницьким нових союзників в останні роки свого життя, виступи: І.Виговського, Ю.Хмельницького, І.Мазепи, П.Орлика, Д.Апостола, П.Полуботка, кошового Запорозької Січі П.Калнишевського та багатьох інших.
Пригадайте, оцінку названих осіб в історіографії. Обґрунтуйте власне бачення перерахованих постатей в історії України
З іншого боку та ж історія українсько-російських відносин засвідчує систематичний тиск російської сторони на самостійність України, намагання інкорпорувати її до складу Росії, ліквідувати українців як націю.
Трагедія України полягала в тому, що кожен раз при ускладнені обставин коли на карту ставилося її сьогодення і майбутнє, коли вона найбільше потребувала розуміння і допомоги, московське керівництво використовувало цю ситуацію, щоб в черговий раз щось обмежити, урізати, скоротити, нав'язати. Особливо це проявлялося при вступі на посаду кожного з новообраних гетьманів, які підписували "союзницькі" угоди з московським царством:
" Юрію Хмельницькому (1659-1663) нав'язали і примусили підписати, скориставшись його недосвідченістю і довірливістю, фальсифіковані Переяславські статті, які обмежували владу і права гетьмана, перетворювали Україну в автономну частину Московського царства.
" Дем'яну Многогрішному (1669-1672) Глухівські статті забороняли вступати в зносини з іншими державами, ускладнили перехід селянства в козацький стан.
" Івану Самойловичу (1672-1684) Конотопськими статтями урізано право позбавляти старшину посад, карати її без Старшинської ради. Козацькі посли лишились права участі в переговорах Москви з Варшавою в справах дотичних України.
" Івану Мазепі (1687-1710) Коломацькими статтями було приписано щоб "…Малоросію не називали землею Гетьманською, а лише визнавали землею, яка знаходиться в царській самодержавній владі". Статті обмежували право гетьмана розпоряджатися військовими землями. Діяли всі попередні заборони.
" Івану Скоропадському (1708-1722) замість союзницьких статей, які б підтвердили права і вольності Гетьманщини Петро І надіслав іменний указ, яким не тільки обмежував сферу його діяльності , але й призначив свого резидента з правом контролю гетьмана та уряду України.
" Наступного наказного гетьмана чернігівського полковника Павла Полуботка (1722-1723), російський уряд не визнав і в липні 1722 р. призначив для управління Україною Малоросійську колегію (1722-1727рр.)
Скасування гетьманства суперечило всім договірним статтям України з Росією, було протиправним, одностороннім актом, підготовляло ґрунт для ліквідації автономії України.
Частина козацької старшини прийняла це нововведення спокійно сподіваючись зберегти за собою владу й нажите багатство. Інша частина, яку очолив наказний гетьман Павло Полуботок, спираючись на традиції, договірні статті, царські обіцянки намагатися відстояти автономію України. За виступи проти Малоросійської колегії П.Полуботок був ув'язнений, де й помер.
Гетьманування Данила Апостола та Кирила Розумовського були останніми успіхами козацької старшини в збереженні автономії України. Системою заходів імператорська влада до кінця XVIII ст. звела Україну до статусу окраїни імперії з загально російським адміністративним поділом, правом і порядками.
В цей період скінчилося російсько-польське протистояння і з-за України. В результаті трьох поділів Польщі Правобережна Україна була приєднана до Російської імперії. На її землях у 1797 р. були утворені Київська, Подільська й Волинська губернії.
Loading...

 
 

Цікаве