WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Україна в складі СРСР (1922-1991 рр.) - Реферат

Україна в складі СРСР (1922-1991 рр.) - Реферат


РЕФЕРАТ
ТЕМА
Україна в складі СРСР (1922-1991 рр.)
Це історія не лише тих поколінь, що відійшли у Вічність. Це наша власна історія
Цілі вивчення періоду:
Студенти повинні знати логіку основних етапів розвитку України в складі СРСР та зрозуміти закономірності його швидкого краху
Головні етапи 70-річного розвитку
" Нова економічна політика. Причини запровадження та суть політики коренізації;
" Індустріалізація та її особливості в Україні;
" Колективізація. Голодомор 1932-33 років;
" Формування тоталітарного режиму та його прояви в Україні;
" Українські землі напередодні другої світової війни;
" Україна в роки другої світової війни. Особливості Руху опору на українських землях;
" Зміцнення міжнародного авторитету України в ході війни;
" Повоєнний розвиток. Україна в умовах десталінізації. Дисидентський рух;
" Наростання застійних і кризових явищ. Спроби реформ. Перебудовні процеси в Україні.
9 років, з 30 грудня 1922 року до 24 серпня 1991 року Україна перебувала в складі СРСР - державному утворені, яке виникло на руїнах колишньої Російської імперії.
Формально - друга за розмірами і рівнем розвитку Україна була самостійною республікою з чітко окресленою територією, економікою і культурою, з своїм адміністративним центром, судовою системою, управлінським апаратом. Вона мала власну Конституцію, Герб, Гімн, прапор - символи, які нібито відображали національну самобутність українців їх держави.
Фактично, з утвердженням жорстокого централізму і одноосібної влади, Україна перетворилася в звичайну провінцію підпорядковану московському центру з його грубим диктатом і дріб'язковою опікою. Українці змушені були заплатити страхітливу ціну за соціалістичні експерименти, які в кінцевому підсумки відкинули СРСР на узбіччя цивілізованого світу.
Захоплена більшовиками Україна переживала надзвичайно важке становище: згортання промислового виробництва, падіння врожайності, нестача палива, харчів, одежі, взуття, безробіття стали характерною ознакою економічного життя. До цього призвела світова війна, революція, німецька окупація, громадянська війна, бандитизм.
Поглиблювала несприятливу ситуацію дестабілізаційна політика радянської влади, яка, відповідно до програми більшовиків, намагалася зразу ж встановити так званий соціалістичний лад. Ця політика під назвою "воєнного комунізму" передбачала:
" націоналізацію всієї землі, промислових підприємств, торгівлі;
" введення прямого централізованого продуктообміну;
" запровадження "продрозкладки" - експропріацію врожаю у селян;
" примусову трудову мобілізацію.
Знаряддям виконання цієї політики стали: військові загони (продотряди), комісари, комітети незаможних селян.
Дія цих органів підірвала матеріальну базу основної маси селянство, значна частина якого припинила виробництво. Прокотилась хвиля селянських і робітничих страйків і повстань проти продрозкладки. Найсерйознішим виступом стало повстання в Кронштадті, жорстоко придушене більшовиками (15 тис. повстанців були знищені без суду і слідства).
Більшовики на чолі з Леніним змушені були визнати провал політики "воєнного комунізму" і після рішень Х з'їзду РКП(б) (березень 1921 р.) ввели "нову економічну політику" (НЕП).
Перехід до НЕПу ускладнювався рядом обставин:
- політичним. Значна частина радянського і партійного, керівництва не розуміла суті НЕПу й вимагала повернення до звичних "воєнно-комуністичних" методів керівництва. Це породжувало численні дискусії в партії та суспільстві, що супроводжувались боротьбою за владу в якій врешті решт переміг Й.Сталін;
- економіко-політичними. Влітку 1921 р. південь України, як і російське Поволжя, охопила посуха. Оскільки жителі цього регіону були в опозиції до радянської влади і, за даними ЧК, були готові підтримати плани підпільно-партизанського штабу Юрія Тютюнника щодо визвольного походу проти більшовиків, то за наказом Москви, щоб унеможливити цей похід, в селян забрали той невеличкий врожай, який їм вдалося зібрати, як наслідок - восени 1921 р. виник голод, від якого померло біля 1,5 млн. селян.
- економічними. Підприємства, отримавши самостійність і перейшовши на госпрозрахунок, щоб швидше відновити виробництво й підняти свої доходи різко підняли ціни на промислову продукцію. Оскільки ціни на продукцію села, через зубожіння населення, не могли так швидко зростати то виникла криза збуту, яка отримала назву "ножиці цін". Зазначимо, що вона була подолана економічними методами.
Зверніть увагу
Відбудові економіки і досягненню перших економічних успіхів сприяла фінансова реформа Т.Сокольським (1922-1924 рр.) в рамках якої було запроваджено тверду валюту - червінець. Вже в 1925 р. її було визнано найстабільнішою в Європі.
Запровадження НЕПу мало помітні економічні наслідки. Уже в 1927 році українські селяни обробляли на 10% більше землі, ніж в 1913 р. Сягнуло довоєнного рівня виробництво предметів споживання, повнокровно запрацювала грошова система.
Прогресу економіки сприяла політика спрямована на активізацію творчого потенціалу народів новоствореного СРСР. Правда, вона проводилася таким чином, щоб ця активність не вийшла з під контролю партійного керівництва. В цьому суть політики коренізації, яка в Україні отримала назву українізації і ставила своєю метою зняти наростаюче протиріччя між народними масами і партійно-радянсько-господарським апаратом.
Основні вимоги політики коренізації
" підготовка, виховання та висування кадрів з корінної національності;
" врахування національних факторів при формування партійного і державного апарату;
" організація мережі навчальних закладів усіх ступенів;
" створення закладів культури та видання газет і журналів, книг мовами корінних націй;
" глибоке вивчення національної історії;
" відродження і розвиток національних традицій і культури.
Успіхи коренізації в Україні
" розширилося вживання української мови. У 1922 р. українською мовою велося менше 20% урядових справ. У 1927 р. - 70%;
" зросло число українців в урядових установах. У 1923 р. українці складали лише 35% службовців. У 1927 р. - 54%;
" істотно покращилася освітні показники. Число писемних збільшилося: в місті з 40% до 70%; в селі з 15% до 50%. Понад 80% загальноосвітніх шкіл і 30% вузів вели навчання українською мовою. Вона ж була впроваджена в офіцерських школах;
" відродилася українська книга, періодичні видання. У 1922 р. в Україні друкувалося українською мовою 27% книжок, близько 10% газет і журналів. У 1927 р. ці показники сягнули рубежу 50 і більше відсотків;
" збільшилося число українців серед міського населення. Якщо в 1923 р.
o в Харкові українці складали 38% то в 1933 р. - 50%
o в Луганську українці складали 7% то в 1933 р. - 31%
o в Дніпропетровську українці складали 16% то в 1933 р. - 48%
" бурхливого розвитку набули гуманітарні науки, література,мистецтво, театр;
" оформилася в 1921 р. українська автокефальна православна церква.
Успіхи коренізації дали підставу називати цей
Loading...

 
 

Цікаве