WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Махно і Україна - Курсова робота

Махно і Україна - Курсова робота

які їхали до Гуляйполя. На відміну від перших потерпілих, українських вояків лише пограбували, відібрали шинелі і кашкети, забезпечили агітаційним матеріалом і відпустили. 27 вересня 1918 р. Олександрівська міська газета "Зоря" повідомила про злочинні дії у повіті бандитської ватаги кількістю 20-30 чоловік, озброєних гвинтівками, кулеметами і вибухівкою, яка видавала себе за козаків резервної сотні повітового старости. Мова йшла про вбивство 12 осіб: поміщиці Гесиної, начальника Лукашеве-БразолівськоЇ волосної варти Іванова, трьох офіцерів і двох козаків, гуляйпільського волосного старости Чебіряка, вартового Манько і трьох австрійських вояків.
Таким чином, наведені матеріали дозволяють стверджувати, що збройні формування Махна являли собою значну загрозу громадській безпеці, підривали підвалини правопорядку в Українській Державі. Їх дії слід розглядати як злочинні, а боротьбу українських підрозділів і союзного військового контингенту проти них правомірною. Від повного розгрому махновців врятувала революція в Австро-Угорщині і Німеччині, антигетьманське повстання Директорії і вторгнення на тери-торію України радянських військ. Слід також зазначити, що в ході знищення анархо-махновських бандитів гетьманська влада використовувала й засоби неправового характеру, під час яких страждали невинні люди.
РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА НЕСТОРА МАХНА
Революційна епоха створює такі умови, коли в єдиному політичному просторі стикаються та взаємодіють такі рушійні сили як: народна ініціатива, ідеологічна влада лідера, авантюризм, анархізм тощо. Революція змінює економічний та господарчий механізми держави, суспільства. На тлі цього руйнівного процесу була закономірною поява в Україні політичної і військової постаті Нестора Івановича Махна.
В історіографії стосовно цієї проблеми значне місце приділяється політико-військовій діяльності Н.Махна і значно менше аналізується характер економічних відносин і програмних принципів. Показовим у цьому контексті є 1919 рік - як час найбільшого піднесення політичної та військової діяльності Н.Махна.
На початок 1919 р. вплив Н.Махна розповсюджувався на Катеринославську губернію з центром у с. Гуляйполе Олександрійського повіту. Крім цього, діяльність Н.Махна охоплювала Херсонську і Миколаївську губернії. Лівобережна Україна на той час як головний регіон діяльності Н.Махна зазнавала тиску з різних боків. З одного боку - уряд Директорії, а з другого - Військові сили півдня Росії А.І.Деникіна, радянська влада та її авангард Червона армія. При цьому населення лівобережних регіонів зазнавало на собі різну економічну політику, економічну диктатуру. Наприклад, закони про "хлібну повинність" Директорії від 9 березня і 4 липня 1919 року[8, 105], або оголошення Української Радянської республіки "вооруженным лагерем" і перенесенням в Україну дії декрету РНК РРФСР від 11.01.1919 р. про продрозверстку. Ця економічна диктатура створила умови формування стійкої соціальної бази в особі селянина для процесу створення Н. Махном "братського селянського об'єднання".
В економічній політиці "Гуляйпольської республіки" на перше місце виходили економічні інтереси селянства, збереження вільного ринку. Ця мета була ідеологічно обгрунтована і закріплена на І районному з'їзді фронтовиків-повстанців, який відкрився 23.01,1919 р. в с. Велика Михайлівка [6, 121]. А соціальне-економічна програма була остаточно закріплена на ІІ з'їзді повстанців Гуляйпільського району: не дозволити проведення продовольчої диктатури радянської влади, за економічну свободу селянства. Однак, закликаючи до вільних економічних стосунків, Н.Махно дозволяв дії, які дезорганізовували ринок і в першу чергу його артерію - транспорт. Так, інспектор-контролер 3-і Української армії Яків Сельцовський доповідав: "бригада Махно на станции Пологи 30 марта захватила 50 вагонов с сахаром, 13 апреля - на станции Стульнево - 7 вагонов с мукой, 15 вагонов фуража..." Всього за весну 1919 року військами Н.Махна було реквізовано таким чином 90 вагонів [6,149]. Пограбування також здійснювалися щодо ешелонів з продовольством та пальним для Донбасу га центральної Росії. Таким чином. Махно непрямо створював умови формування закритого, відокремленого ринку для захисту від продрозверстки. Територія також відокремлювалась владою та впливом Н.Махна.
Підтвердженням програмної мети Н.Махна - ліквідації продрозверстки, свідчить пункт другий наказу № 1 за листопад 1919 р.: "Врагами трудового народа являются также те, хто охраняет буржуазную несправедливость порабощения, то есть советские комиссары, члены карательных отрядов, чрезвычайные комиссары, разъезжающие по городам и селам и истязающие трудовой народ, не желающий подчиниться их продоволственной диктатуре [6, 219]. Виходячи з цього, в сфері аграрної політики була запропонована така програма:
- відміна податків з селянства до державного бюджету;
- відміна Декрету про націоналізацію землі з поверненням Ї до селянина і заборона купівлі-продажу.
Результатом цієї політики став той факт, що згідно з планів РНК для України з продрозверстки на 1919 рік замість 70 млн. пудів хліба було зібрано лише 10,5 млн. пудів.
Між тим, захищаючи інтереси селянства, Н.Махно зовсім не намагався з'ясувати проблеми промисловості. Так, у зверненні до залізничників від 15.10.1919 р. Н.Махно пропонував робітникам самоорганізовуватися і вести господарчу діяльність за принципом селянських комун. А на Олександрійському повітовому з'їзді 28.10.1919 р. накинувся з різкою критикою на адресу робітників та службовців. Свідок згадує це так: "Речь Махно заключала в себе почти площадную брань по адресу рабочих. как политических шарлатанов, паразитов й тунеядцев, друзей Деникина" [6, 250]. Цей факт ще раз і свідчить про відокремлення Н.Махна від реалій економічних відносин індустріального суспільства. Відкидання держави як економічної самоорганізації суспільства створювало економічний хаос у промисловості.
Грошові відносини на території, що контролювалися Н.Махном, також мали свої особливості. Так, в Україні на 1919 рік в бігу були 342 грошові знаки. Найбільш розповсюдженими були радянські грошові знаки, донські гроші, українські карбованці. Н.Махно практикував такі форми фінансових відносин як накладення контрибуції на жителів населеного пункту а потім необмежена роздача грошей людям згідно їхнього соціального та громадського становища. Найбільшим попитом на махновській території користувалися донські гроші, тому що вони конвертовалися з валютами антантівських країв. Оригінальні гроші були випущені махновською Реввійскрадою. На титульній стороні грошових знаків булонадруковано: "Авархия - мать порядка", а на звороті - хуліганський вірш [6, 262].
На початок 1930 року офіційна економічна ідеологія Н.Махна потерпіла зміни. Була висунута теза "революційного зв'язку між селянством та міськими робітниками з метою безпосереднього продовольчого обміну з допомогою кооперативів і спілок взаємодопомоги" [7, 56]. З ліквідацією махновського руху як політичної та військової сили та його ватажка як лідера махновців "Гуляйпольський" економічний експеримент остаточно зійшов з історичної арени.
Таким чином, для
Loading...

 
 

Цікаве