WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Зусилля радянського союзу в створенні системи колективної безпеки напередодні другої світової війни. Pадянсько-німецькі договори 1939 року та їх сучас - Реферат

Зусилля радянського союзу в створенні системи колективної безпеки напередодні другої світової війни. Pадянсько-німецькі договори 1939 року та їх сучас - Реферат

договору було вимушеним кроком, наслідкоммюнхенської змови і війни за переділ світу, що вже почалася. В той же час ця акція супроводжувалася діями, породженими сталінською деформацією соціалізму, яка знаходила вияв і у зовнішній політиці Радянського Союзу. "Пакт про ненапад СРСР - Німеччина 23 серпня, - зазначав М. С. Горбачов на зустрічі з представниками польської інтелігенції, - якщо твердо стояти на реалістичних позиціях, був неминучим. Хоч питання, чи все було зроблено в наших країнах для того, щоб протистояти загрозі, яка насувалася, вимагає спільного глибокого вивчення" .
Радянсько-німецький договір про ненапад мав для СРСР як позитивні, так і негативні наслідки.
Позитивні:
- Радянський Союз уникнув війни на два фронти, оскільки договір породив тріщину в німецько-японських відносинах;
- Відсунувши свої кордони на кілька сотень кілометрів на захід, Радянський Союз поліпшив своє військово-стратегічне становище, що позитивно позначилося на його обороноздатності;
- Договір сприяв поглибленню розколу капіталістичного світу на два ворожих табори, перешкоджав їх об'єднанню проти СРСР;
-Радянському Союзу було повернуто ряд територій, що належали Російській державі і були відторгнуті від Радянської Республіки після першої світової війни в результаті підступів імперіалістичних кіл.
Негативні:
- Договір применшив пильність радянського народу і військово-політичного керівництва СРСР, став однією з причин невдалого для нашої країни початку Великої Вітчизняної війни;
- Було підірвано міжнародний авторитет СРСР, ВКП(б) і Комінтерну як послідовних борців проти фашизму;
- Було порушено багато міжнародних правових та етичних норм.
Отже, радянсько-німецький договір про ненапад мав суперечливий характер, що зумовлювався своєрідністю тогочасної міжнародної обстановки і особливостями бюрократичної системи партійно-державного керівництва в СРСР, яка нехтувала моральні критерії в політиці, в тому числі й зовнішній. Укладаючи договір, Радянський уряд певною мірою підпорядкував інтереси всього людства недалекоглядно зрозумілим національним інтересам СРСР.
Погроза війни перед Радянським Союзом
Німецький уряд поводився стосовно СРСР нелояльно. Почавши з літа 1940 р. таємне підготування антирадянської війни, він став усе частіше порушувати радянсько-німецькі угоди, а після заключення у вересні 1940 р. германо-італо-японського Потрійного пакту перейшов до відкритого порушення істотних зовнішньополітичних інтересів Радянського Союзу. Найбільшу небезпеку подавали дипломатичні і військові заходи гітлерівської Німеччини в розташованих поблизу від радянських меж "малих країнах".
Радянський уряд багато разів намагався схилити Німеччину до припинення недружелюбних дій стосовно СРСР і запобігти розширенню зони війни. Він намагався також шляхом безпосереднього контакту з німецьким керівництвом з'ясувати їхні дійсні наміри. Ще в листопаді 1940 р. Молотов їздив для цього в Берлін. Але його переговори з Гітлером не призвели до зм'якшення напруженості.
Ігноруючи миролюбні кроки Радянського Союзу, Німеччина навесні і на початку літа 1941 р. стала чинити ворожі дії вже безпосередньо проти СРСР. Літаки німецької військової авіації вторгалися в повітряний простір СРСР, поступово ці порушення з одиничних перейшли в систематичні. Через радянську межу перекидалася ворожа агентура з розвідувальними і диверсійними цілями. Радянська розвідка задовго до попереджень, отриманих від Сполучених Штатов і Англії, інформувала своє керівництво про напад, що готується, на СРСР. У дипломатичних колах посилено циркулювали чутки про майбутню германо-радянську війну і навіть називали точні дати. Вся світова преса була повна повідомлень про концентрацію німецьких військ поблизу радянських меж. Проте Сталін скидав із рахунків усі факти і всі попередження, тому що вони не укладалися в створену їм схему, відповідно до якої уряди Англії і США для того і посилають попередження, щоб спровокувати германо-радянську війну. Сталін відхилив усі пропозиції командуючого прикордонних округів про приведення в бойову готовність військ. Радянським військам було заборонено завчасно зайняти передбачені планом прикриття оборонні рубежі, щоб не дати Німеччини привода обвинуватити СРСР у підготуванні до нападу на її.
21 червня радянський уряд звернув увагу німецького посла на серйозність сформованої обстановки і запропонувало йому повідомити німецький уряд про бажання Радянського Союзу обговорити стан германо-радянських відношень. Відповіді не пішло, а на світанку такого дня, в один із самих довгих днів у році, фашистська Німеччина вероломно напасла на СРСР.
Висновок
"Не було в історії 20 сторіччя обстановки більш складної, заплутаної, більш обтяженої численними страхами, передчуттями драми, що насувається, чим та, що склалася між восени 1938 і кінцем літа 1939. Не робилося ще за настільки короткий термін стільки ризикованих кроків у політиці, стільки помилок, стільки зрадливих прогнозів і водночас не було сказано стільки численних слів", - так оцінив обстановку того часу відомий історик професор Д.М. Проэктор.
Вирішальне значення у виникненні саме такої ситуації в міжнародних відношеннях, безсумнівно, мав Мюнхен.
Що стосується зовнішньої політики Радянського Союзу, та його керівництва на чолі зі Сталіним протягом майже двох десятиліть виходило з тези про наявність погрози з боку капіталістичного оточення. Хоча якщо мати на увазі наших безпосередніх сусід, то ніхто з них наприкінці 30-х років не був готовий і не мав наміру воювати проти Радянського Союзу.
Так Радянський Союз щільно до наступу Німецькіх військ намагався запобігти війні.
Список літератури:
1. Данилов А.А., Косулина Л.Г. История Росії XX сторіччя - М.: Просвітництво, 1995
2. Історія батьківщини XX сторіччя - М.: Дрохва, 1995
3. Кирилин И.А. История міжнародних відношень і зовнішньої політики СРСР. - М.: Междунар. відношення, 1986
4. Кишенкова О.В., Королькова Е.С. Экзаменационные квитки по історії для школярів і абітурієнтів - М. Дрофа, 1996
5. Нежинский Л.Н. (ред.) Радянська зовнішня політика 1917-1945 р. - М.: Междунар. відношення, 1992
6. Правда. 1989, 24 грудня
Проэктор Д.М. Фашизм: шлях агресії і загибелі. М., 1989. С.179
7. Ржешевский О.А. (ред.) 1939 рік: Уроки історії - М.: Ин-т загальної історії, 1990
8. Севостьянов Г.Н. (ред.) Нова і Новітня історія. - М.: Наука, 1990
9. Семиряга М.И. Тайны сталінської дипломатії. - М.: Высш. шк. , 1992и
10. Сиполс В.Я. Внешняя політика Радянського Союзу 1936-1939 р. - М.: Наука, 1987
11. Типпельскирх К. История другої світової війни Т.1 - Полігон, 1994
12. Трухановский В.Г. (ред.) Історія міжнародних відношень і зовнішньої політики СРСР - М.: Междунар. відношення, 1967
13. Енциклопедія для дітей Т.5 Історія Росії XX сторіччя - М.: "Аванта+", 1995
Loading...

 
 

Цікаве