WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Україна в другій половині ХVІІ століття - Контрольна робота

Україна в другій половині ХVІІ століття - Контрольна робота


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З Історії України.
Тема: Україна в другій половині ХVІІ століття.
План.
1. Боротьба Українського народу проти іноземних агресорів у другій половині ХVІІ століття.
2. Початок "Руїни".
3. "Вічний мир" 1686 р. між Росією та Польщею. Закріплення територіальної розчленованості українських земель.
1. У 1648 р. український народ єдиною силою виступив проти польсько-католицького поневолення. Експлуатація панів, шляхти, євреїв-орендаторів була жорстокою. Богдан Хмельницький сказав: "Причиною, яка спонукала козаків піднятися війною на ляхів було не те, що позбавляти їх .земної батьківщини, не те, що обтяжувати їх роботами, подібно до немилостивих фараонів, а те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ".
Війна подилилась на чотири періоди.:
Перший період війни (1648-1649) знаменувався перемогами під Жовтими Водами і Корсунем; битвою під Пилявцями; облогою Львова і Зборівським договором.
Другий період війни (1650-1653) попри кровопролитну боротьбу повсталих і поляків, жодній із сторін успіху не приніс.
Тритій період війни (1654-1655) визначився допомогою Росії Україні в боротьбі з Польщею.
Четвертий період війни (1656-1657) це укладання союзу між Україною і Семиградським князівством, а також спільні дії козацтва і шведською армії проти Польщі.
Внаслідок визвольної війни 1648-1657 рр. Українська держава увійшла до складу Московської на правах автономії. Основою державної території була Наддніпрянщина від Случі до Дністра на заході, до кордонів Росії на сході, тобто Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства, частина Волинського та Білої Русі.
Після смерті Б.Хмельницького козацька старшина обрала гетьманом генерального писаря Запорозького Війська Івана Виговського, він був найближчим соратником Б.Хмельницького. Намагаючись протистояти впливу Москви, Виговський уклав союз із Швецію та Кримом, розпочав переговори з Польщею, що викликало невдоволення старшини. Він розірвав союз з Москвою і сповістив про це європейські країни. Під Гадячем у вересні 1658 р. він уклав договір із Польщею, за яким Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства входили до складу Речі Посполитої як окрема держава під назвою Велике князівство Руське зі своїм гетьманом.
Народ договору не підтримав, побоюючись повернення польських порядків. Не прийняли його й запорізькі козаки з І. Серком. Договір привів до конфлікту з Росією, внаслідок якого російська армія на чолі з князем Трубецьким в червні 1659 р. зазнала ніщивної поразки під Конотопом, втративши до 40 тис. Убитими проти 10 тис. Виговського. Проте гетьман не міг скористатися своєю перемогою - адже в Україні перебували моськовськи залоги, нерозважливий напад запорожців на чолі з І.Сірком на Крим змусив союзників Виговського - татар - повернутись додому. Загони Богуна та кошового Сірка з допомогою російських військ розбили загони Виговського. Він відмовився від гетьманства і подався до Польщі.
У 1663-1687 рр. Україна розпалася на дві окремі частини Правобережну і Лівобережну Україну. На Правобережжі гетьманом став П. Тетеря, на Лівобережжі Я. Сомко. Тоді ж на Правобережній Україні розпочався антифеодальний рух на чолі з І. Поповичем, який і привів до краху П. Тетері. Тоді ж гетьманом було обрано черкаського полковника Петра Дорошенка. Він здійснив військову реформу, мав на меті об'єднати всі українські землі. Дорошенко прийняв протекторат Туреччини, яка в 1672 р. оголосила війну Польщі та за Бучацькою угодою отримала поділля; під власністю Дорошенка залишилася Наддніпрянщина. В 1672 р. з 12-тисячним загоном він був змушений допомагати турецькій армії, яка вибивала поляків із Поділля, щоб перетворити його на турецьку провінцію. Через деякий час турецькі війська, захопивши Поділля та обложивши Львів, змусили Польщу підписати Бучацький мир (1672), за яким Брацлавщина і Південна Київщина переходили під контроль козацтва. Поява турків в Україні остаточно відвернула народ від Дорошенка, який зрікся 1676 р. булави на користь лівобережного гетьмана Івана Самойловича (1672-1687)
У боротьбі проти турків і татар велике значення мали суходільні та морські походи на Крим і турецькі фортеці. В 60-х роках ХVII ст. таки походи очолювали Іван Сірко та Іван Ріг. Основні напрямки цих походів пролягли на Перекоп, Кафу, Бахчисарай, Акерман, Кизикермен, Тагин та інші фортеці. Сірко разом із Запорозькою Січчю не прийняв присяги цареві в 1654 р. Постійно організовував походи проти турків і татар. Навесні 1660 р. Сірко на чолі загону козаків завдав удару Очакову. У 1663 р. Сірко разом із командиром російського гарнізону на Запоріжжі Г. Косаговим здійснив два походи на перекопські укріплення і не дав татарам можливості об'єднатися з поляками. Успішним був похід Сірка та кошового Рога проти татар 1667 р. У 1677-1678 рр. Українські козаки на чолі з І. Самойлевічем разом із московськими військом обороняли Чигирин від Турків під час російсько-турецької війни (1677-1681) за правобережні землі України. У 90-х роках козаки планували здобути турецьку фортецю Азов. Відволікаючий удар завдався в пониззі Дніпра. Було здобуто 4 ворожі фортеці, що відкривало водний шлях до Чорного моря. 19 липня 1696 р. під час другого похода Азов було здобуто. Водночас активізувалися суходільні та морські походи запорозьких козаків на Крим, що сприяло бойовим діям під Азовом. Унаслідок азово-дніпровських походів південні рубежі України та Росії стали безпечними.
У другій половині XVII ст. народ України, як і раніше, боровся проти агресії Туреччини,
Loading...

 
 

Цікаве