WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Походження людини та її поява на території сучасної України - Реферат

Походження людини та її поява на території сучасної України - Реферат

тисячоліть. Це були людські істоти, названі в науці архантропами (прадавніми людьми). Вони пересувалися на ногах, обличчям нагадували сучасну людину. Будова скелета була майже такою, як у сучасної людини, але відрізнялася масивністю. Архантропи вели рухливе життя мисливців і збирачів. Користувались досить примітивними знаряддями: ймовірно, дерев'яними киями тазагостреними палицями, які не збереглися до нашого часу, а також зробленими з різних порід каменю, найчастіше з' кременю, ручними рубилами. Такі рубила, оббиті і загострені з країв, служили основним універсальним знаряддям. Вогонь був уже знаний первісній людині з лісових пожеж, блискавиць, вибухів вулканів, але сама вона, очевидно, ще не вміла його розпалити. Сліди перебування перших поселенців на землях України виявлені на Закарпатті, Середньому Дністрі, поблизу Житомира, на Донеччині та в Криму. Неподалік селища Королево на Закарпатті на високому березі р. Тиси на глибині до 12 м від поверхні в товщі грунту виявлено 15 культурних шарів палеолітичної доби. В найнижчому шарі знайдено знаряддя, вік яких близько 1 мільйона років. Це одне з найдавніших місцезнаходжень прадавніх людей у Європі.
ПЕРІОД СЕРЕДНЬОГО ПАЛЕОЛІТУ.
ОВОЄННЯ ЛЮДЬМИ ТЕРЕНІВ УКРАЇНИ
Освоєння людьми теренів України тривало і в наступні епохи. Приблизно 150 тис. років тому, за доби середнього палеоліту, або, як її ще називають, мустьєрської доби, наприкінці другого зледеніння на території сучасної України з'являються люди нового фізичного типу - палеоантропи (давні люди), або неандертальці. Названі вони так за місцем першої знахідки їх решток у Німеччині (так само за місцем першого дослідження названо більшість археологічних культур). Вони були невисокими на зріст (150-160 см), помітно сутулі, з масивною головою, великою нижньою щелепою і скошеним чолом, мали пряму ходу і сильно розвинені м'язи. Об'єм головного мозку неандертальця відповідає об'єму мозку сучасної людини, досягаючи 1600 см3. Про досить високий інтелект неандертальця свідчить спосіб його життя. Значно вдосконалюється виробництво крем'яних і кам'яних знарядь, мисливської зброї, з'являються крем'яні вістря на списи, ножі, шкребла. Неандертальці живуть у довготривалих таборах, розташованих на берегах великих рік, будують перші житла і користуються вогнем. Тоді ж зароджується мова, виникає родовий лад, з'являється рахунок та перші ознаки мистецтва, людина виготовляє перший одяг зі шкір. Населення в мустьєрську добу значно зросло, неандертальці розселилися майже по всій території України. Відомо вже понад 200 поселень неандертальців: у Наддніпрянщині і Подесенні, в Наддністрянщині, Прикарпатті та Закарпатті, на Західному Поділлі та Донеччині. У Криму в скельних сховищах знайдені найдавніші в Україні поховання людей. Поховання здійснювались-за досить складним ритуалом: померлого неандертальці ховали у скорченому положенні (лежачи на боці) у спеціально викопаній ямі. Це свідчить про існування вже на той час початків релігійних уявлень і вірувань, про здатність неандертальської людини до осмислення явищ життя та смерті. Унікальні археологічні дослідження проведено на берегах Дністра у Чернівецькій області, де на поселенні мустьєрської доби поблизу с. Молодово знайдено перші в Європі тривалі наземні житла віком 44 тис. років. Вони споруджувались з велетенських кісток, черепів і бивнів мамонтів, дерева, накривались зверху шкірами. Житла обігрівались й освітлювались вогнищами, біля яких люди в негоду майстрували знаряддя, обробляли шкіри. Всередині жител і поблизу них археологи виявили багато крем'яних і кам'яних знарядь, а також предметів, що свідчать про появу тут найдавнішого мистецтва: кістки, різьблені геометричним орнаментом, зображенням тварин і людей, а також розмальовані чорною та червоною фарбами.
ПЕРІОД ПІЗНЬОГО ПАЛЕОЛІТУ.
ПОЯВА ЛЮДИНИ СУЧАСНОГО ТИПУ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Цей період охоплює понад 25 тис. років (тривав від 40 до 11 тис. років тому). Він збігається в часі з настанням останнього, четвертого зледеніння, але сам льодовик не досягнув України, зупинившись на її північних межах. Підсоння тоді було континентально-холодним, Україну вкривали лісотундра і степ, пересічені долинами великих рік - Дністра та Дніпра. Приблизно 40 тис. років тому в Україні з'являється "homo-sapiens" (людина розумна), інакша її назва - неоантроп або кроманьйонець. Це вже були люди сучасного фізичного типу, які інтенсивно розселились майже по всій Європі. В межах України відомо близько 800 пізньопалеолітичних пам'яток. Очевидно, Північна і Середня Наддністрянщина, Західне Поділля та південна частина Волині і Закарпаття були особливо сприятливими для життя, археологи тут виявили багато поселень і стоянок первісних людей. Кроманьйонці жили також по берегах Дніпра, Десни, у східній частині України, а також у Криму. Локальні скупчення поселень свідчать про те. що люди в пізньому палеоліті вже об'єднувались у племена. Одному племені було під силу влаштувати облаву на великих звірів: мамонтів, бізонів, оленів, кістки саме цих тварин найчастіше трапляються на поселеннях кроманьйонців. Характерною ознакою цих поселень є тривале існування жител. Пізньопалеолітичні житла поділялись на зимові та літні. Зимові житла споруджувались, як і в раніші часи, з великих кісток та ікол мамонтів, оленячих рогів і дерев'яних жердин і накривалися шкірами. Рештки таких жител археологи дослідили поблизу сіл Молодово та Вороновиця на Дністрі, Мізин на Десні. Межиріч на Канівщині. Вчені підрахували, що в кожному пізньопалеолітичному селищі жило від 25 до 70 осіб. Середній вік життя людини того часу становив приблизно 20-23 роки. Кроманьйонці вміли виготовляти знаряддя, які вражають розмаїттям форм і майстерністю обробки. Удосконалились технічні прийоми роботи з кременем. На пізньопалеолітичних стійбищах археологи під час розкопок знаходять сотні ножеподібних пластин, шкребел і скобелів для обробки шкіри, різців, необхідних для розкроювання шкіри та обробки кісток і дерева, проколки, свердла, вістря для зброї - списів і дротиків. Кроманьйонець уперше в історії почав широко використовувати кістку для виготовлення знарядь праці, зброї та прикрас: рогових молотів, наконечників, проколок," шил, голок, - адже люди на той час уже вміли шити з хутра одежу. Надзвичайну історичну вагу мають знахідки, можливо, найдавніших в Європі примітивних серпів і мотик з пізньопалеолітичних стійбищ Наддністрянщини, що може змінити дотеперішні уявлення про час і місце зародження первісного землеробства. Але ця версія дискусійна.
Особливим явищем в історії людства є пізньопалеолітичне мистецтво. Всесвітньовідомими є печерні
Loading...

 
 

Цікаве