WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Богдан Хмельницький та характер його визвільної війни - Реферат

Богдан Хмельницький та характер його визвільної війни - Реферат

місце в польскому сінаті. Хоча всім учасникам повстання дару-валася амністія, більшість селян мали повернутися у кріпацтво. Польській шляхті у свою чергу, навпаки, дозволялося повернутися до своїх володінь. Лише тиск татар змусив Хмельницького піти на цю невигідну угоду, котра викликала широке невдоволення по всій Украї-ні. Але оскількі поляки вважали, що поступилися надто великим, а козаки були переконані, що отримали замало, ця угода так і не була повністю виконана."
Істориків завжди дивувало, чому Хмельницький до останку сподівався на союз із татарами. Одні кажуть, що йому був необхід-ний союзник. Союзник - це річ добра, але татари були такими союз-никами, що іноді кажуть: "За гроші можна знайти кражих ворогів... " Гетьман не зміг (після Пилявців) премогти в жодній битві де брали участь татари, кожного разу , у вирішальний момент вони зраджува-ли козаків. Простіше було б їх позбавитися, розірвавши угоди, але попавши вночі зненацька в їхній табір перебити там всіх - після тако-го разгрому татари ше не скоро б прочуняли.
Чому я пишу "напасти вночі на їх табір"? А тому , що вони вчинили під Зборовом, Берестечком, та і Бором (ще 1648р., коли не дали Хмельницькому додавити Польшу) справжнісіньку зраду, в ре-зультаті якої загинуло багато українців.
Хто стане заперечувати, що поразка під Берестечком - справа рук татар. А з історії відомо, що зрадників треба знижувати, і обовяя-зково їхньою ж зброєю. По-друге, після знищення татарського війська Хмельницький міг не турбуватись за свійтил і спокійно воювати з поляками.
Але він цього не зробив. Одне з можливих пояснень є те, що гетьман не вірив у здатність українського народу самостіно здобути волю. Це підтверджують його постійні пошуки зверхника.
На думку Хмельницького, зручним кандидатом на роль покро-вителя і захисника України на міжнародній арені був турецький сул-тан. Він був достатньо могутнім для того, щоб відбивати у поляків бажання нападати на Україну, й водночас надто віддаленним , щоб відкрито втручатися в її внутрішні справи. Відтак, у 1651р., після об-міну посольствами Оттоманська Порта формально прийняла своїми васалами гетьмана та Військо Запорозьке на таких же умовах зверх-ності, що їх мали Крим, Молдавія та Валахія. Проте через поширену серед українців ненавість до "бусурманів" та внутрішні зміни в самій Оттоманській Порті ця угода так і лишилася нездійсненою.
Значно популярнішим кандидатом на роль покровителя України був православний московський цар. Зпочатку повстання Хмельниць-кий умовляв царя в ім я спільної для них православної віри прийти на допомогу. Але Москва реагувала надзвичайно оборежно. Зазанв-ши тяжких втрат у недавній війні з Польщею, московити воліли поче-кати, доко козаки й поляки не виснажать одне одного, і вже тоді вда-ватися до відповідних дій. Проте у 1653р., коли українці стали погро-жувати тим, що віддадуть перевагу оттоманському варіанту, моско-вити не могли більше зволікати з рішенням. Цар Олексій Михайло-вич скликав Земський собор, який вирішив , що "заразди православ-ної віри й святої церкви Божої государеві слід прийняти їх під свою високу руку". Приймаючи це рішення , московити також сподівалися відібрати деякі захоплені Польщею землі, використати Україну як буфер проти Оттоманської імперії та взагалі розширити свої впли-ви."
Тим часом, Хмельницький задумав приєднати до України Молдавію, одруживши свого сина Тимоша на дочці молдавського го-сподаря Василя Лупула Але Тимош загинув під час бойових дій в Молдові проти гетьманської опозиції.
У 1651р. Відбулася вирішальна битва під Берестечком. Внаслі-док зради татар, козацьке військо отримало значні втрати. Хмельни-цький був змушений підписати Переяслівську угоду.
"Під кінець 1653р. в Україну вирушило московське посольство Бутурліна й у січні 1654р. в Переяславі відбулася рада гетьмана зі старшиною й полковниками, а потім з народом , яка вирішила пере-дати Україні під царську протекцію. Щоправда вже 18 січня виникли перші ускладнення - Бутурлін відмовився приягати від імені царя в тому, що Москва не порушиватиме вольностей станів і боронитиме Україну від поляків... Відмовилися присягати цареві київський мет-рополит з духовенством, місто Чорнобиль, Полтавський , Кропив-нянський, Уманський і Брацлавські полки, Іван Богун та Іван Сірко. Але загалом присяга пройшла без поважних виступів. Сам договір було укладено в Москві в березні 1654р. (Березневі статті), і він був схожим на попередні угоди з Туреччиною й іншими країнами. Україна зберігала широку автономію в галузі адміністрації , судівництва , збору податків , мала велику армію (60 тисяч), затверджувалися да-вні права всіх станів. Московський цар отримав право тримати в Ки-єві військову залогу з воєводою, гетьман мав сповіщати царя рпо свої зносини з іншими країнами та про вибори нового гетьмана... "
Пізніше вже було зрозуміло, що обидві сторони не збираються виконувати вказані в договорі умови, бо у кожного залишався свій погляд, свої плани. Як стало відомим цар вирішив підкорити собі Україну, у боях українців проти організованих виступів поляків, на яких в свою чергу давила Москва, цар займав сторонню позицію, на-магаючись послабшити позицію Хмельницького , а його козакі та вза-галі всю армію використати ан свою користь для завоювання Литви та Білорусі.
Але Хмельницьки знайшов собі нового союзника - шведського короля Карла-Густава X .
В останні роки свого життя Хмельницький намагався приєднати до України західні землі. В цьому йому допомогав шведський король, який виконуючи свої зобов язання захопив більшу частину Польщи. Перша половина 1657р. була кульмінацією у розвитку молодої дер-жави, у цей час роль України та гетьмана значно зросла, до могутні європейські монархи намаглися залучити до себе Хмельницького, але нажаль влітку сітуація різко змінилася.
Захворів Хмельницький, він вже не міг особисто керувати дер-жавою. В цей час польскьй народ підняв народну війну. До цього втручилися європейські страни, вже в стані козаків були випадків бу-нтів...
Не витримавши цього Хмельницький помер 6 серпня 16957 р. у Чигирині.
ПІСЛЯМОВА
Взагалі, оцінюючи історічні виступи наших давніх нащадків можна сказати, що Українська держава відбулася, але в зародковому стані: справжньої державності в неї не було, а була часткова, сильно обмежена автономія. Умови договорів царська влада постійно не ви-конувала і весь час намагалась переписати їх у власну користь. На-ступні гетьмани хоча якось відстаювали незалежність, але регуляр-но згоджувалось на переоформлення міждержавних угод в гірший для нас бік.
Але треба пам ятати, що саме Хмельницький підняв свій народ з вікового занепаду і наклав відбиток свого творчого духа на всю на-ступну українську історію.
CПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. ОрестСубтельний, Історія України. Київ, 1993р.
2. Іван Крип якевич, Історія українського війська, Львів, 1936р.,
видання Івана Тиктора.
3. Баран В., Зайцев О., Історія України, Львів, 1996р.
Loading...

 
 

Цікаве