WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Богдан Хмельницький та характер його визвільної війни - Реферат

Богдан Хмельницький та характер його визвільної війни - Реферат

Хмельницького зросли до 15 ти-сяч козаків та велику кількість татарської кінноти. Командуючий Ми-кола Потоцький зрозумівши, що навряд чи зможе перемогти в чисто-му полі своєю 20-ті тисячною армією об єднане козацько-татарське військо і почав організовувати відступ.
Але 26 травня під Корсунєм польські війська попали в засідку влаштовану Хмельницьким і потерпіли повну поразку.
"Хмельницькому до рук потрапили обидва командувачі польсь-ко-шляхетської армії, 80 великих вельмож, 127 офіцерів, 8 520 жовні-рів, 41 гармата"
Окрім цього за шість днів до битви під Корсунєм вмирає ко-роль Владислав IV, який міг би ще піти на переговори з козаками. Пі-сля перших перемог Хмельницького вибухнуло всенародне повстан-ня, роками зібрана ненавість вирвалася назовні і залила все навколо кров ю...
"Сам Хмельницький, дійшовши до Білої Церкви, не поспішав розвивати воєнні дії. В липні козацьке посольство на чолі з Вешня-ком прибуло у Варшаву з кількома листами (датованими 12 червня) до короля , коронного маршалка, князя Заславського.
Вимоги козацької інструкції були досить скромні: Хмельниць-кий домагався 12-ті тисячного реєстру, поновлення прав та привілеїв козацтва , захисту православної віри й повернення православним за-браних уніатами церков."
Отже, як ми бачимо , Хмельницький не збирався визволяти свій народ з під польського ярма, а сподівався на казочку про добро-го короля.
Хоча в принципі король Владислав IV міг би на ці умови пого-дитися, але він помер, а новий, як Казимір, не збирався йти на пос-тупки козакам, хоч і став королєм завдякі їхнім домаганням.
ГЛАВА III
Утворення держави
Протягом літа Хмельницький створював регулярну армію. Україну він поділив на 16 полків, які очолили випробувані в боях ко-заки - Іван Богум і т.д.
Під кінець літа козацьке військо налічувало від 80 до 100 тисяч чоловіків, з яких 40 тисяч було козацтва, а всі інші - селяни та міща-ни, які не мали бойового досвіту.
Короля ще не було обрано, а польський сейм ухвалил наступ на Україну. Було зібране досить велике військо за різними оцінками його кількість коливається від 40 до 50 тисяч. Третину цього війська високопрофесійні німецькі найманці, а інша частина складалася ви-ключно із шляхти. Дехто скаже: "Хіба це велике війсбко, козаки, мов-ляв, мали чисельну перевагу щонайменше в два рази. Повторюю ще раз: козацьке військо було не менш 80 тисяч, але справжніх козаків не біьш ніж 40 тисяч, а польська армія було дуже добре озброєна та добре вивчена військовим хитрощам.
Поляки могли перемогти, але, замість одного командувача, во-ни обрали трьох:
"На чолі нової польської армії стояли три магнати: млявий і за-коханий у розкошах Доминік Заславський, освічений вчений -латиніст Миколай Остророг і 19-річний Олександр Конецьпольський, Хмельницький саркастично охрестив їх "перина, латина, дитина"
Зрозуміло, що нема кому було дати ладу в польському війську. До того ж, хвилькувата шляхта недооцінювала суперника і зібралась на війну як на бал.
За свідчення очевидця було враження що вони збираються воювати не залізом, а золотом та сріблом. Та що там говорити, якщо один обіз складався із 100 тисяч (!) возів. Ви можете собі так уявити? Це ж щонайменше по два вози на людину, а якщо враховувати що багато шляхтичів вирушили в похід у власних каретах...
Коротше кажучи, обидві армії зустрілися 23 вересня в бою під Пилевцями. Хмельницький дуже вдало використав надзвичайну ба-ндючність шляхтичів.
Хмельницький наперед пустив татар. Їх було небагато, всього 3000. Польська кіннота, не слухаючи команди, кинулася на орду. По-чалася безладна боротьба по ярах та балках. Все нові й нові корогви летіли в бій, і не можна було їх стримати. Хмельницький використав цю метушню, і козацька артилерія почала сильно обстрілювати греб-лю. Польське військо не витримало обстрілу й чим-дуже лишило шанці. Тоді до наступу рушила козацька піхота. Піл її напором поляки почали уступати до свого табору. Але виявилося, що ций табор за-кладено в такому невигідному місці, що з ньго боронитися буде годі. Тоді польські полководці наказали відворот на Костянтинів. Козаки й татари напирали далі , і тоді серед поляків зчинилася така паніка, що ніяк не можна було утримати війська в ладі. "Як прийшов вечір " , пи-сав польський офіцер, "панове регіментарі й полковники з їхалися тихцем і, ховаючись у темній ночі , зі всієї сили почали втікати. І по-кинули корогви, знаки, гармати, табори і вози численні, що рахують-ся на многокроть сто тисяч. Як кінне військо побачило, що нема ста-ршини, покидали на землю зброю, панцирі, коппії, і все пішло в вроз-тіч, видавши на різню піхоту...
Таким чином, польську армію згубила власна пиха і гордови-тість. Незалежно від цих подій, на Україні бушувало всенародне пов-стання. Після перемоги Хмельницького під Пилявцями козацька ар-мія рушила на Польшу і зупинилася під Львовом. Повстання переки-нулася і на Галичину.
Особливо прославися шляхтич із Покуття Семен Височан який зібрав 15 тисячну армію.
Хмельницький обмежився викупом з мешканців Львова і рушив під Замостя де домігся обрання королєм Яна Казиміра, після чого повернувся в Київ.
"Для істориків завжди лишалося загадкою, чому Хмельниць-кий, який на тот момент міг знищити Річ Посполиту, вирішив приста-ти на цю пропозицію й повернутися на Наддніпрянщину. Вочевідь, він усе все сподівався змінити політичну систему Речі Посполитої так, щоб вона могла задовольняти козацтво. До того д голод і чума вже позначилися на його військах, як і на населенні України в цілому. Та й союзникам гетьмана - кримським татарам - не терпілося повер-нутися додому. Ці обставини можливо, й, зумовили небажання геть-мана продовжувати військову кампанію взимку."
Однією з можливих причин перемир я ща уклав Хмельницький з Польшею була чума, що забрала тої осені життя багатьох козаків, і серед них був заступник, або ще як тоді козаки казали - військовий товариш, Максим Кривоніс.
Хмельницький сподівався на мирне розв язання процесу але війна спалахнула ще з більшою силою. В червні 1649р. Польські вій-ська, розділені на дві частини почали наступ на Україну. Основними силами (у 25 тисяч) командував сам король Ян Казимір , а допоміж-ними (15 тисяч) Ярема Вишневецький.
Хмельницький швидким кидком під Збараж застав зненацька війська Вишневецького, що той ледь встиг сховатися у замку. Король поквапився на поміч магнатові, але гетьман і тут перехитрив поляків: блискавичним маневром він зняв облогу із Збаража і влаштував за-сідку під Зборовом.
Королєвське військо було майже повністю знищено, але татар-ський хан, побоючись зміцнення України зрадив козаків і почав си-лою вимагати від них мирного договору з Польщею.
"18 серпня 1649р. було підписано Зборівський мир. За ним ре-єстр установлювався в 40 тисяч козаків, польському війську та евре-ям заборонялосяперебувати на Київщині, Чернігивщині та Брацлав-щині, де урдові посади дозволялося займати лише козацькій стар-шині та православній шляхті, а православному метроволітові обіця-лося
Loading...

 
 

Цікаве