WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Богдан Хмельницький та характер його визвільної війни - Реферат

Богдан Хмельницький та характер його визвільної війни - Реферат


Реферат на тему:
Богдан Хмельницький та характер його визвільної війни
ПЛАН
1. Причини та характер визвільної війни ..............................… стор. 2
2. Повстання .. .........................................................................… стор. 4
3. Утворення держави ................................................................ стор. 7
4. Післямова ................................................................................ стор. 13
Причини та характер визвольної війни
Причини визвільної війни полягають в глибокому минулому, спробуємо їх розглянути.
Як відомо, Київська Русь втратила свою державність через та-таро-монгольску навалу. Але північні теріторії, такі як Новгород та Прибалтика залишились поза цим лихом. Невдовго внаслідок знач-ної еміграції в Прибалтику , там утворюється могутня Литовська держава. Так як Литва раніше не належала до Київської Русі і внаслі-док еміграції там мешкало дуже багато українців, то тут не виникало питання "панівної нації"
Узагальнюючи все вищевказане приходимо до висновку що українці почували себе в Литві дуже комфортно .
Але обставини склалися несприятливо для нашого народу. Саме в той час могутня Оттаманська імперія поставила собі за мету захопити всю Європу. Перед обличчєм такої загрози литовський князь Ягайло згодився на династичний шлюб з польською короле-вою Ядвігою. Якщо не враховувати, що перед цим Польща та Литва довго воювали між собою , то можна тількі здогадуватись про настрої в суспільстві.
Спочатку польська влада вела себе досить обережно і не впро-ваджувала ніяких змін.
Виявляючи незмінну повагу до місцевих звичаїв , литовці час-то проголошували: "Старого ми не змінюємо, а нового не впроваджу-ємо"
Але агресивна Католицька церква не змогла втерпіти перед ви-довищем "незайманих" земель України і змусила польського короля Казімира піти в широкий наступ на права українців.
Всюди була запроваджена латинська мова, по всій Україні бу-дувались католицькі костели та монастирі, а діючи православні пе-редавались у власність католицької церкви, або продавались евреям під склади та корчми.Польський король роздавав українські землі своїй шляхті "за просто так".
Українці були фактично зведені до статусу рабів. Українська шляхта та значна частина литовської виступали на захист своїх прав.
Невдовзі польське дворянство отримало значні привілеї. Після унії 1596 року, яку уклали між собою католики та частина православ-них владик вийшов указ короля, який урівнював в правах з поляками тих українців які приймали католицьку або уніатську віру. До того ж католицька церква через поширення мережі своїх навчальних закла-дів на теріторії України дістала змогу прищеплювати молодим украї-нським шляхтичам потрібниї світогляд і таким чином підкоряти собі нові українські землі.
Внаслідок цього більша частина нашої шляхти "сполячилась", згадати хоча б за нащадка Байди - Вишневецького - Ярему Вишне-вецького, ренегата, який своєю жорстокістю по відношенню до влас-ного народу вразив навіть поляків, які ж і підбили його на цю справу.
" У 1505 р. контрольований шляхтою сейм схвалив закон "Nihil novi", за яким королю заборонялось видавати нові укази без згоди ставників шляхти.А у 1573 р., коли помер останній представник ди-настії Ягеллонів , шляхта отримала право обирати собі монархів і визначати їхні прерогативи шляхом угоди, що називалася "Pacta conventa"
Дехто може запитати, а для чого я навів цю цитату. А навів її для того, щоб показати як зростала сила і неконтрольованість шлях-ти в Речі Посполитій.
Суть справи в тому, що справжнім господарєм в країні стала анархічна, жорстока, бездушна шляхта. Саме в цьому лежать всі причини Визвільної війни. Шляхта обмежила короля в усіх правах і нема кому було навести лад у державі, забезпечити всім так необ-хідний спокій...
Шляхта почала вважати всі інщи версти населення "бидлом", позбавили більшість міст Речі Посполитої Магдебурського права, об-клали своїх купців величезними податками, а самих себе позбавили цих податків. ( тобто створили всі умови для занепаду міст та роз-витку їхніх маєтків ). Для розквиту своїх маєтків шляхта захоплю-вала необжиті землі, оголошували на них "слободу" (звільнення від податків на кілька років) для заохочення населення до переїзду в ці землі, а коли миновав строк цієї "слободи" селян обкладали нечува-ними податками.
"Ще недавно вільних селян змушували відробляти на своїх па-нів по 3-4 дні щотижня. Додатково вони мали виконувати на користь феодалів різноманітні повинності , водночас продовжуючи спату в королівську казну податків за хату та худобу. Магнати часто здавали свої воложіння в оренду , згідно з якою орендар отримував усе, що здатен був витиснути з селян понад встановлену кількість. Орендо-рями часто ставали евреї, які не мали права володіти землею, а ли-ше могли орендувати її. Наприклад у величезних володіннях роду Острозьких було 4 тис. орендарів - евреїв , а у 1616 р. більше поло-вини українських земель , що належили короні, орендувалися еврей-ськими підприємцями. Прагнучи повернути з прибутком вкладені ни-ми гроші за відносно короткий період у два - три роки, вони нещадно визискували селян та виснажували землі, не дбаючи про майбутні наслідки. Нерідко орендар вимагал, щоб селяни працювали на нього по шість - сім днів , виганяючи їх у поле за допомогою магнатських слуг.
Іншою формою оренди стало надання тимчасової монополії на виробництво і продаж горілки, солі та тютюну орендареві, який потім вимагав від селян яку завгодно плату за ці високоціновані продукти. Немає доводити, що це все не додавало евреям - орендорям попу-лярності серед українського населення. За словами англійського іс-торика Нормана Дейвіса участь евреїв у жорстокій експлуатації се-лян шляхетцько - еврейської спілкою "була єдиною найважливішою причиною тієї страшної відплати, що не раз упаде на них у майбут-ньому"
Гніт з боку Польщі та близкість Дикого Поля зумовило появу козацтва, цього вирішального чинника визвільної війни.
Попервах казацтво займалось лише захистом України від та-тар. Польські королі бачили свою безсилість та небажання шляхти воювати з татарами, прихильно ставились до козацтва, а король Стефан Баторій в 1582 р. дав козакам такі ж привілеї як і шляхті , та й узяв їх на службу в державне військо.
Але шляхта , побоюючись козацтва почала руками наступних королів всіляко обмежувати їх права. Наслідком цього стали козаць-кі повстання Криштофа Косинського в 1591 р. та Северина Нали-войка в 1596 р. Певний час протиріччя між козацтвом та шляхтою вдаволося розв язувати видатковому гетьману Петру Сагайдачно-му, але із його смертю в 1622 р. ці проблеми повстали з небаченим досі розмахом. До того ж долучилось повідомлення короля Сигизму-нди ІІІ козацькими походами на Крим і в турецькі причорноморські міста (через усі рейди козацтва, Турція почала загрожувати королю війною, а Польща буланезміримо слабша за свого ймовірного супе-рника...) Польська
Loading...

 
 

Цікаве