WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Декабристи на Україні - Курсова робота

Декабристи на Україні - Курсова робота

Нинішній ознаменовується революційними думками. Від одного кінця Європи до другого видно скрізь одне й те ж саме, від Португалії до Росії, не виключаючи жодної держави, навіть Англії й Туреччини - Цих двох протилежностей. Таке ж саме видовище представляє і вся Америка. Дух перетворення примушує, так би мовити, скрізь уми клекотіти ".
Назріла необхідність внутрішніх соціально-економічних перетворень, загострення класової боротьби, загальне зростання протесту передових людей Росії, а також вплив міжнародних революційних і національно-виз-вольних рухів - все це сприяло організації, об'єднанню прогресивних сил та активізації дій, спрямованих проти самодержавства й кріпосництва, що гальмували прогрес країни.
Учасники Московського з'їзду кілька разів збиралися на організаційні наради, де йшлося про вироблення програми й статуту нового таємного товариства. Програма й статут, складені І. Г. Бурцовим та М. І. Тургенєвим, визначали його головну мету - підготовку Росії до прийняття представ-ницького правління й обмеження самодержавства, тобто запровадження конституційної монархії. При цьому передбачено здійснити переворот силами військ. М. І. Тургенєв, який на Петербурзькій нараді членів "Союзу благоденства (1820 р.) так гаряче підтримав республіканську форму правління, тепер відійшов вправо й зімкнувся з поміркованими діячами товариства.
Місцем перебування Корінної думи товариства визначався Петербург, а місцеві думи передбачалося утворити в Петербурзі, Москві, Тульчині і Смоленську. Нове товариство утворювалося як єдина організація. Вводилася сувора конспірація. Оригінал програми й статуту, підписаний усіма присутніми засновниками товариства, відправлявся з М. І. Тургенєвим в Петербург, а копії - І. О. Фонвізіним передавалися для Московської управи, І. Г. Бурцовим - Тульчинської та І. Д. Якушкіним - Смоленської. Цим особам доручалося заснування дум товариства на місцях.
Проте дальші події розгорнулися дещо інакше, ніж їх планували учасники Московського з'їзду і установчих нарад. Вони й привели до утворення Південного і Північного товариств (округів) одночасно (березень 1821 р.) з центрами першого в Тульчині (на Україні), а другого - в Петербурзі.
М. І. Тургенєв, розпочавши створення Корінної та місцевої дум в Петербурзі, відразу звернувся до активного діяча "Союзу благоденства" М. М. Муравйова, який щойно повернувся з-за кордону. Останній, не підтримавши ініціативу Тургенєва, почав організовувати таємне товариство самостійно. Першими учасниками Північного товариства стали М. М. Муравйов, М. С. Лунін і П. П. Лопухін. Відбулося кілька організаційних нарад. За дорученням М. М. Муравйова, який вважав за необхідне до організаторів товариства залучити і П. І. Пес-теля, П. П. Лопухін відвіз останньому в Тульчин листа, проект, де викладалися засади утворення нового товариства, а також текст присяги. Отже, М. М. Муравйов, налагоджуючи спільні дії з П. І. Пестелем, розглядав товариство як єдину організацію.
Дещо інакше діяв М. І. Тургенєв. Повідомивши М. М. Муравйова про рішення Московського з'їзду, він не залучив його до утворення Петербурзької думи. Установче засідання в квартирі Тургенєва відбулося без Муравйова. Він опирався переважно на колишніх учасників Ізмайловської управи "Союзу благоденства". Це товариство будувалося на поміркованих засадах програми o' статуту, привезених М. І. Тургенєвим з Москви.
Таким чином, Північне товариство утворилося спочатку з двох самостійних організацій, що діяли незалежно і навіть без зв'язку. Пізніше ці організації злилися. Північне товариство пройшло склочний процес становлення й формування.
Утворення Північного товариства в Петербурзі загальмувалося тим, що після придушення повстання Семенівського гвардійського піхотного полку цар вирішив вивести всі гвардійські частини з столиці на тривалі ма-неври. Гвардія вирушила в похід у квітні - травні 1821 р. і протягом 15 місяців пересувалася по території Литви і Білорусії. І в цей час навколо поручика М. М. Муравйова продовжували гуртуватися і зростати сили Північного товариства.
Товариство розраховувало на силу війська. Цар прагнув вивітрити дух вільнодумства серед гвардії. А насправді вийшло навпаки. "Офіцери всіх полків, ставши вільнішими від служби, ніж у Петербурзі, - писав І. Д. Якушкін, - не піддавалися такому суворому наглядові, як в столиці, часто спілкувалися між собою, і багато нових членів вступило до Таємного товариства".
У вересні 1822 р. гвардія повернулася в Петербург. Напередодні з'явився царський указ про заборону таємних товариств і масонських лож по всій Росії. Офіцери і чиновники мусили давати начальству індивідуальні під-писки про неналежність до таємних товариств.
Сувора заборона не залякала членів Північного товариства, які, давши підписку, продовжували свою діяльність. Восени 1822 р. було створено Північну думу, куди увійшли М. М. Муравйов, обраний "правителем" това-риства, С. П. Трубецькой і Є. П. Оболенський. Перед товариством постала досить гостра альтернатива - яку мету і програму обрати за керівну для дальшої діяльності. На порядок денний було поставлено обговорення проекту "Конституції", над якою продовжував працювати М. М. Муравйов.
Протягом 1821-1825 рр. Північне товариство чисельно зросло до 105 осіб і перетворилося в досить значну суспільну силу, що тримала в руках військові частини для здійснення перевороту, підготувала програму дій, а також план революційних перетворень в Росії.
1.3. ПОДІЇ НА УКРАЇНІ (ТУЛЬЧИН) ТА В БЕССАРАБІЇ (КИШИНІВ)
У березні 1821 р. І. Г Бурцов на засіданні Тульчинської управи офіційно повідомив рішення Московського з'їзду про ліквідацію "Союзу благоденства". Управа на чолі з П. І. Пестелем відмовилася визнати це рішення законним. Бурцов не зважився оголосити свої повноваження на заснування нової думи в Тульчині й залишив засідання. До присутніх Пес-тель звернувся з закликом "з'єднатися найміцнішими узами" і продовжувати боротьбу, "захопив усіх силою своїх міркувань". Члени товариства (О. П. Юшневський, О. П. Барятинський, Ф. Б. Вольф, П. В Аврамов, В. П. Івашов, М. В. Басаргін, О. О. Крюков, М. О. Крю-ков) одностайно його підтримали.
"Павло Іванович Пестель, - писав у спогадах М. В. Басаргін, - був людиною високого, ясного і позитивного розуму. Бувши добре освіченим, він говорив переконливо, викладав свої думки з такою логікою, такою послідовністю і такою переконливістю, що важко було встояти проти його впливу".
Тульчинська управа (дума) вирішила продовжувати свою діяльність в дусі рішень Петербурзької наради "Союзу благоденства" (1820 р.), тобто ставила мету встановлення республіканської форми правління і ре-волюційний спосіб дії. На цьому ж засіданні було прийнято рішення про знищення царя і здійсненнявійськової революції в Росії. "Під час рішення Думи про продовження Союзу, - писав П. І. Пестель, - були підтверджені як республіканське правління, так і революційний спосіб дії. Цим ставилась не нова мета, а стара, раніш уже прийнята, продовжувалась".
На другому установчому засіданні Південне товариство оформилося організаційно: П. І. Пестеля обрано головою, а О. П. Юшневського - охоронцем товариства. Разом вони складали Директорію Південного товариства з диктаторськими
Loading...

 
 

Цікаве