WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Історія українського друкарства - Контрольна робота

Історія українського друкарства - Контрольна робота

до Острога зі Львова. Друкарня починає працювати десь в середині 1577 р.; першою книжкою, звичайно, почали складати славнозвісну Біблію.
Князь Острозьський Констянтин Констянтинович, який запросив до своєї друкарні Хведоровича, був у той час багатою людиною. Князь забеспечував друканю і видписав на неї якісь свої маєтки. В 1582 р. князь Костянтин збудував в Острозі монастиря св. Тройці, заклав при ньому шпиталя та школу і переніс сюди й друкарню. В кінці цього року Хведорович переїджає до Львова.
Значення Остріжської друкарні в історії українського життя - величезне. Це була найперша постійна друкарня на українській землі. Остріжська друкарня працювала більше 35 років і видана понад 26 книжок. Увесь той час Остріг був найсвітлішим центром української культури, і та його діяльність - це окрема доба в нашій історії. Видання остріжські увесь час користувалися на Вкраїні заслуженою пошаною.
Книжки: Новий Завіт з Псалтирем 1580 р.; "Собраніє вещей нужнейших", цебто покажчик до Нового Завіта Тимоха Михайловича, 1580 р.; Біблія 1581 р.; Листи патріарха Єремії, коло 1584 р., в справі нового календаря; "Како подобаєт знаменоватися" коло 1584р.; "Ключ Царствія небеснаго" Герасима Смотрицького 1587 р.; "Исповеданіє о исхожденіи св. Духа" 1588 р.; "О єдиной истинной православной вере" 1588 р.; "Обвещеніє" князя Костянтина про православність грецької церкви 1595 р.; "Апокризис" Філарета 1598 р.; Книжиця в 10 розділах 1598 р.; "Отпис" Клирика Остріжського 1598 р.; "Друга відповідь" Клирика Потію 1599 р.
Книжки богослужбові також друкував князь Костянтин: Часослов 1598 р.; Псалтир слідування 1598 р.; Часослов 1602 р.; Требник 1606 р.; Молитвослов 1606 р.
Книжки для побожного читання й іншого змісту: "Хронологія" Римші 1581 р.; "Книга о постничестве" 1594 р.; "Ставленича грамота" 1587 р.; "Маргарит" 1595 р.; "Лямент" 1603 р.; "Лекарство на оспалый умысл чоловечий" 1607 р.; "Житіє Маріи Єгипетьскія", без дати.
Київо-Печерська друкарня з самого початку свого існування (1616 р.) аж до середини XVIII віку майже не мала собі ніякої конкуренції; коли випадком і повставали якісь нові друкарні, то вони швидко зникали, бо ніхто не міг конкурувати з багатою та могучою Лаврою, цебто в Києві було те саме, що у Львові, де конкуренція з Братством була нікому не під силу.
У 16 січня 1619 р. виходить перша книжка печерського друку Анфологіон (16+1048 с.), під керівництвом Плетенецького (1554-1625). 20 грудня 1616 р., або, скоріше, на початку 1617 р. виходить з друку Часослов (21+192 с.). Далі Київське друкарство йшло прискоренним темпом, - Плетенецький видав ще такі книжки: Номоканон. 8 червня 1620 р. 4+140 с.; Служебник. 1620. 593 с.; Книга о вере. 1620-1621. 4+317+308 с.; "Вирши на жалосный погреб зацного рыцера Петра Конашевича Сагайдачного, гетьмана войска запорозкого". 1622. 49 с.; Псалтир. 1624. 24+456 с.; Іоанн Златоустий "Бесіди" на 14 посланій святого апостола Павла. 1623. 34 с.+3202 стовпці; Іоанн Златоустий "Бесіди на Діянія". 1624. 24+534 с. Ці дві останні книжки були найкращими книжками за весь час праці Плетенецького і взагалі найкращими виданнями печерськими. Вони мали розкішні прикраси гравера Тимофея Петровича, і на довгий час стали найкращими виданнями того часу.
В 1627 р. виходить "Тріод Пісна", на 4+802 с., під керівництвом Копистенського. В кінці цього року, коли помирає Копистенський, на його місце заступає Петро Могила. На великдень 1630 р. Печерська друкарня привітала свого нового архімандрита пишним панегіриком - Імнологія. В 1631 р. виходить "Тріоді Цвітної", де в передмові Тарас Земка розказує , що з 1 серпня 1630 р. до квітня 1631 р. в Києві та його околицях лютує якась моровиця, що вчепилася і до нашої друкарні. 5 липня 1633 р. виходить з друку новий панегірик, з привітаннями нового митрополита Ктївського Петра Могили, - "Євфоніа веселобрмячаа".
Багато книжок випустила в світ Печерська друкарня за могилянську добу; друкарнею правив Софроній Почаський, що змінив Т.Земку. Серед могилянських видань особиво ось ці 4 мають велику вагу: Служебник 1629 р. 28+144+300+4 с., розкішне видання, багато прикрас; "Тріодь Цвітна", 1 червня 1631 р., 22+828+2 с., надзвичайно розкішне видання, сила прикрас, чудовігравюри; Євангеліє Учительне, 25 серпня 1637 р., 6+1031 с.; але вінцем праці як самого Могили, так і Печерської друкарні був Требник, 16 грудня 1646 р., величезний том в трьох частинах, понад 1670 с., розкішно виданий, з 20 цікавими гравюрами і силою прикрас. В Требнику скрізь додержано свої українські звичаї і дано багато таких молитов та "чинів", яких пізніше вже ніколи не друковано.
За 15 років існування друкарні (1616-1630) і до смерті Петра Могили, Лавра випустила в світ понад 30 дуже важливих творів, що відразу звернули на неї очі не тількі цілої української землі, але також і всього слов'янського православного світу. Серед цих творів були твори монументальні як церковного, так і взагалі наукового характеру; добрі передмови до цих видань часто були окремими науковими творами з помітним літературним смаком.
З смертею П.Могили (1646 р.) припинився розцвіт Печерської друкарні. З 1647 р. до 1656 р. Печерська друкарня надрукувала надзвичайно мало. Коли архімандритом став Інокентій Гизель, який мав тридцятилітнє управління (1656-1683) Печерська друкарня віджила. В 1661 р. вийшло видання "Патерика Печерського" і повторене 1678 р. з розкішними гравюрами талановитого печерського гравера Іллі. В 1669 р. виходить книжка "Мир с Богом", яку Гизель посилає цареві і просить дозволу продавати її. В 1672 р. Москва забороняє киянам привозити книжки до столиці. На початку 1670 р. Гизель відновлює друкування польських книжок.
З 1686 р. Печерська друкарня знаходиться під владою Москви. В цей час патріархом Московським був Яким (1685-1690), завзятий противник української книжки взагалі. Але за наказом царя і на прохання архімандрита Варлаама Ясинського (1684-1690) своєю грамотою з 3 травня 1688 р. Лавру, як ставропигіальну, і її друкарню з-під догляду митрополитанського визволено, про що й повідомлено київського митрополита грамотою 20 червня 1688 р.
Року 1688 Лавра випустила книжку "Венец Христов" Антонія Радивиловського. Найбільшою працею Печерської друкарні за час Ясинського було видання 1689 р. першої частини безсмертного твору Дмитра Тупталенка "Четьї Минеї".
З 1690 р. Варлаам Ясинський став митрополитом Київським, а печерську
Loading...

 
 

Цікаве