WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Історія українського друкарства - Контрольна робота

Історія українського друкарства - Контрольна робота

Хведорович помер не викупивши своєї друкарні, котру він заставив ще в кінці 1579 р. львівському жидові Ізраїлю Якубовичу. В 1585 р. Братство викупає у жида друкарню. Цей рік звичайно вважають за початок славної потім Братської Ставропигійської друкарні. Правда, ще п'ять років, аж до 1591 р., друкарня ця не функціонувала. З 1591 р. по 1722 р. з цієї друкарні вийшло понад 138 книжок, більшість яких були церковної тематики. В 1615 р. архімандрит Києво-Печерський Єлисей Плетенецький купує Стрятинську друкарню. Ця друкарня і дала початок славній Києво-Печерській друкарні, аразом з тим і Київському друкарству взагалі. За перші 15 років свого існування (1616-1630) Лавра випустила в світ понад 30 дуже важливих творів, що відразу звернули на неї увагу не тільки цілої української землі, але також і всього слов'янського православного світу. Понад сто років Печерська друкарня була найміцніша українська культурна фортеця, яка служила свєму народові аж до 1720 р. І тільки з цього часу, під непереможним московським наказом, змушена була Печерська друкарня зовсім змінити свій традиційний напрям. З 1720 р. і до кінця XVIII століття був сильний наплив омосковлення Печерської друкарні. В половині XVIII століття Печерська друкарня мала собі виключну монополію на друк і продаж церковних книжок. В цей час з технічного боку Печерська друкарня була найкращою друкарнею на цілу Росію. Урядження її було надзвичайно добрим, наприклад, вже до 1787 р. словолиття її мала 8 пічок. Друкарня приносила великі прибутки, мала пасіки та землі, їй належав київський Кловський дворець. Десь з половини XVIII віку заклала собі Лавра й нову папірню - в с.Пакулі, на річці Пакульці; 1774 р. пакульська папірня погоріла, але через два роки її відновили; правда не на довго, бо 1786 р. цілий пакульський маєток секуляризував собі московський уряд. З 1787 р. появляється в Лаврі "гражданський" шрифт, і "гражданське" друкарство все збільшується, особливо вже за часів митр. Євгенія на початку XIX віку Печерською друкарнею часто користується і уряд, особливо коли потрібно було щось видруковати спішно. Як і раніше, Печерська друкарня успішно ширила свої видання не тільки по Вкраїні, але й далеко за межами її. Вже до 1733 р. Лавра мала свою окрему книгарню на Подолі в Києві, в друкарськім задвірку. Лавра мала монополію не тільки на друкарство, але й на продаж книжок, а тому ретельно стерегла, щоби не привозилось до Києва якихось чужих видань.
В Москві ще на початку XVIII століття Посольський наказ, відповідавший за іноземні справи Московської держави, випускає в світ "Ветовые письма". Єдиними читачами "ВП" були цар та бояри, тому "ВП" не друкувалися, а переписувалися від руки в невеликій кількості примірників. Перша друкована газета з'являється в Росії на початку XVIII століття. 16 грудня 1702 р. Петро І видає "по ведомстям о воинских и всяких делах, которые надлежат для объявлений Московского и окрестного государств людям, печатать куранты". 17 грудня 1702 р. виходить перший номер. Більш менш постійне видання газети "Ведомости" почалося з 2 січня 1703 р. З 1728 р. виходить перший російський журнал "Санкт-Петербург ведомости". В 1756 р. вийшла перша московська газета "Московские ведомости". В 1779 р. виходить перший сільськогосподарський журнал "Труды Вольного экономического общества". В 1779 р. з'являється журнал для жінок "Модное ежемесячное издание, или Библиотека для дамского туалета". В 1786 р. - у Ярославі виходить периодичне видання - "Уединенный Пешеходец". За Ярославлем послідував Тобольск, де в 1789-1791 р. виходить журнал "Ортыш, превращающий в Ипокрелу".
На початку XIX ст. передові люди починають розуміти, що друк може служити сильною зброєю у боротьбі за щастя народа. Перши кроки прогресивної журналістики зв'язани з іменами видатних російських людей А.Н.Радіщева та Н.І.Новікова. Звідси пряма дорога до видань декабристів, до "Колокола" та "Полярной звезды" А.І.Герцена, до ленінської "Искры", до робітничого друкарства, історія якого, як казав В.І.Ленін "неразрывно связана с историей демократического и социально движения".
Алоіз Зенефельдер (1771-1834) винаходить літографію (плоский друк), який дозволяє друкувати з якісно, за короткий час велики тиражи, на той період, і друкування видання стало набагато дешевше, потребувало набагато менше часу.
За якійсь час після винаходу А. Зенефельдера Корнілій Яковлевіч Тромонін (помер 1874 р.) винаходить спосіб друкувати якісні багатокольорні малюнки. Він за домогою літографії розбив малюнок на чотири головні кольори (червоний, синій, жовтий, чорний).
Десь у 1585 р. єписком, разом з Братством, видає розписку на 1500 зл. Ізраїлю Якубовичеві на купівлю друкарні (Івана Федорова). Правда, ще аж п'ять років, аж до 1591 р. друкарня ця не функціонувала. Нормально працювати братська друкарня стала лише десь з початку 1591 р. В цей час, 17 січня 1591 р., приїхав до Львова митрополит Київський Михаїл і віддав до друкарні видрукувати грамоту патріарха Єремії ще з 1589 р. (заборона приносити до церкви для посвячення м'ясо та пироги на Великдень та Різдво), разом з своєю грамотою; ці грамоти й вийшли 23 січня. Професори та студенти львівської братської школи вітали митрополита пишним панегіриком, який теж надрукували 1 лютого цього року. Це й були найперші друки львівської братської друкарні.
В другій половині 1591 р. з друкарні вийшла й перша друкована поважна книжка, підручник для братської школи "Грамматіка доброглаголиваго Єллино-словенскаго языка". З 1608 р. до 1615 р. друкарня перебуває в св.Онуфріївського монастиря; тут в 1614 р. виходить книжка "Книга о священстве" і крім цієї ще дві книжки.
23 березня 1630 р. друкарню відновлюють після пожарів на весні 1616 р. і 1628 р. З нововідбудованної друкарні вийшли "Вирши з Трагодіи Х(ристо)с пасхон", а в кінці цього року, 15 грудня вийшов Октоїх.
За час з 1591 по 1722 рік з цієї друкарні вийшло понад 138 назв книжок, більше 160.000 примірників. Львівські друки широко розходилися не тільки по цілій Галичині, але й далеко поза межами її - по Волині, Поділлі та Київщині, а також і по інших краях православного світу: в Молдавії, Болгарії, Сербії, Білорусії, Москві; такий широкий культурний вплив братських видань був аж до 1708 р., відколи цей вплив почав помалу зменшуватися лише до території Галичини.
В Острозі друкарня з'вилася десь з 1576 р. по 1577 р. за домомогою друкаря Івана Хведоровича, який переїджає
Loading...

 
 

Цікаве