WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Федеративна республіка Німеччина на рубежі століть - Реферат

Федеративна республіка Німеччина на рубежі століть - Реферат


Реферат на тему:
Федеративна республіка Німеччина
на рубежі століть
I. Вступ
Що ж стоїть за благополуччям цієї багатостраждальної європейської країни? Чи тільки вигідне економіко-географічне положення, сприятливий збіг обставин чи це результат багатовікових шукань німців? Розграбована і розорена після II світової війни країна змогла за кілька десятиліть перетворитися в одну з провідних держав світу.
Німеччина - країна індустріальна, країна з безліччю промислових агломерацій, великих і маленьких міст. Але це зовсім не означає, що життя тут повне суєти, що навкруги - одні заводи і фабрики, що димлять труби і вщенд забиті дороги. Багатьом областям Німеччини властиві тиша і спокій, достаток мальовничих пагорбів і річкових пейзажів, а головне, - лісів. Не можна не згадати і культурне життя, що в основному зосереджено у великих містах з їхніми незліченними театрами, концертними залами і музеями, але їм не поступаються і провінції.
II. Географічне положення і адміністративно-територіальний поділ
Федеративна Республіка Німеччини розташована у центрі Європи. З нею межують дев'ять сусідніх держав: Данія на півночі, Голландія, Бельгія, Люксембург і Франція на заході, Швейцарія й Австрія на півдні, і Чеська Республіка і Польща на сході. Ще чіткіше вимальовується це центральне положення тепер, після відновлення єдності Німеччини 3 жовтня 1990 року. Федеративна Республіка Німеччини є більш ніж коли-небудь, вузловим центром між Сходом і Заходом, так само як і між Скандинавією і регіоном Середземномор`я. Будучи членом Європейського співтовариства і НАТО, Німеччина виконує роль сполучної ланки між державами Центральної і Східної Європи. Територія Німеччини складає 357 000 кв.км. Найбільша довжина з півночі на південь - 876 км, із заходу на схід - 640 км. Крайні точки кордонів: на півночі - селище Лист на острові Зильт, на сході - саксонське село Дешка, на півдні - баварське село Оберстдорф і на заході - селище Зельфкант (Північний Рейн-Вестфалія). Загальна довжина кордону - 3767 км.
З 16 федеральних земель 10 - "старих", що не перетерпіли змін: Північний Рейн-Вестфалія, Рейнланд-Пфальц, Саарланд (Саар), Гессен, Баден-Вюртемберг, Баварія, Нижня Саксонія, Шлезвиг-Гольштейн, Гамбург і Бремен (включаючи Бремерхафен, аванпорт Бремена, розташований у 56 км на північ від нього, вниз за течією ріки Везера).
На сході Німеччини ліквідовано існуючий в НДР адміністративний поділ на 15 округів, у тому числі Берлін (Східний), що діяв з 1952 року. Відновлено колишні 5 земель, (як продовження колишніх німецьких традицій федералізму): Меклнбург - передня Померанія (центр - Шверин), Брандебург (Потсдам), Саксония-Ангальт, (Магдебург), Саксонія (Дрезден) і Тюрінгія (Ерфурт). окремих випадках, однак, змінені їхня кордони: деякі адміністративні райони (крайси) і громади, виходячи з господарської й іншої доцільності, передані сусіднім землям (див. карту на стор. 14).
III. Політичний устрій
ФРН - країна з однією з найбільш розвинутих у сучасному світі систем парламентської демократії, що забезпечує громадянам широкі можливості волевиявлення і реалізації своїх демократичних прав, закріплених Конституцією. У країні реально забезпечений поділ законодавчої, виконавчої і судової влади. ФРН - федеративна держава, кожна з 16 земель якої має свою конституцію, парламент і уряд. Конституція федерації - основний закон ФРН - прийнятий 23 травня 1949 р. Голова держави - федеральний президент (з 1 липня 1994 р. - Роман Херцог). Федеральний президент представляє країну в міжнародних відносинах. Уся повнота влади належить федеральному канцлеру. Верховним законодавчим органом ФРН на рівні федерації є бундестаг (парламент), що обирається на 4 роки шляхом загальних прямих і таємних виборів. Половина депутатів обираються в округах по мажоритарній системі, а інші - по партійним спискам, що виставляються в кожній землі. У бундестазі можуть бути представлені партії, що набрали на виборах не менше 5 % голосів виборців по списках чи провідних 3-х депутатів по виборчих округах. Інтереси земель представляє бундесрат, що забезпечує для них можливість впливу на законодавчу і виконавчу владу. Кожна земля розташовує в бундесраті мінімум 3, але не більш 6 голосів (у залежності від чисельності населення).
Політичні партії і громадські організації: Християнсько-демократичний союз (ХДС) - утворений у 1945 р., більш 900 тис. членів, спирається на підтримку католицької церкви. Християнсько-соціальний союз (ХСС) - утворений у 1945 р., діє тільки на території Баварії, більш 130 тис. членів, по політичним цілям є споріднений з ХДС. Вільна демократична партія (Вдп) - ліберальна партія, створена в 1948 р., виражає інтереси середніх і дрібних підприємців, службовців, чиновників, інтелігенції, частини селянства і ремісників. Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) - найчисленніша партія ФРН (близько 940 тис. членів), створена в 1969 р., має вплив на профспілки й у середовищі робітників. Партія "зелених" - створена в 1980 р. у результаті злиття організацій і груп, що виступили з позицією охорони навколишнього середовища (близько 40 тис. членів), її опора - молодь і студенти. Партія демократичного соціалізму (ПДС) - є наступницею Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЕПН), число членів більш 100 тис. чоловік. Націонал-демократична партія (НДП) - створена в 1964 р. шляхом об'єднання різних неонацистких угруповань, близько 6 тис. членів. Республіканська партія - утворена в 1983 р. із представників правого крила ХСС, програмні установки партії спираються на неофашисткую ідеологію, на чолі стоїть в минулому есесівець.
У Німеччині нараховується близько 700 молодіжних організацій, об`єднань і груп. Найбільшою і впливовішою профспілковою організацією є Об'єднання німецьких профспілок (ОНП). Створено в 1949 р. У його склад входять 16 галузевих профспілок, чисельність - 12 мільйонів чоловік.
IV. Населення
Після об'єднання двох німецьких держав населення країни збільшилося і склало в 1998 році 82,4 млн чоловік.
Для населення ФРН характерна виняткова однорідність його національного складу: майже 99 % постійних жителів країни - німці. Національні меншості складають всього 0,2 % населення країни. Це більш 30 тис. данців, близько 40 тис. циган, що мігрують по всій країні, і 80 тис. голландців. Перед війною в Німеччині, переважно в містах, жило близько 560 тис. євреїв. Після установлення фашистського режиму вони емігрували чи були винищені в концтаборах. Реемиграція була невеликою. Сама назва всього німецького народу - Teutsch, Deutsch - відбулося від назви племені тевтонів, що жили колись на півночі країни. По племені ж алеманнів, що жили в далекій давнині на півдні її, багато романських народів називають німців Allemands.
На початку 16 в. августинський чернець Мартін Лютер перевів на німецьку мову Біблію і ввів богослужіння німецькою мовою. За основу Лютер узяв найбільш розповсюджений у країні діалект, що склався в Саксонії. З цього часу існує єдиналітературна німецька мова. Він відноситься до західногерманської групи індоєвропейських мов. Однак через тривалу феодальну роздробленість літературна мова не стала єдиною розмовною мовою німців. Є три групи діалектів: верхньонімецька, середньонімецька і нижньонімецька. Сильніше всього відрізняється від літературного нижньонімецький, так званий платдейч. Близький голландській і фламандській
Loading...

 
 

Цікаве