WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Київська Русь - Реферат

Київська Русь - Реферат

полуднем був обід. В саме полудне лягали переспатися: "Спати вполудне присудив Бог, у той час відпочиває і звір, і птиці, ілюди", - каже Мономах. Полуднева перекуска звалася ужина, ввечері приходила вечеря. Перед вечором деколи слухали вечірні. Пора, в якій лягали спати, звалася влягомо, це було по заході сонця. Ніччю побожний Мономах деколи вставав помолитися або хоч ударити поклон.
Добрий господар сам доглядав своє господарство. "В домі своїм не лінуйся, - каже Мономах синам, - а всього доглядайте, не здавайтеся на тивуна, ні на отрока, щоб не сміялися до Вас приходять, з дому вашого й обіду вашого". Про себе князь оповідає: " Що мав зробити отрок мій, це я сам робив, трудився на війні й на ловах, вночі й удень, на спеці й на зимні, не давав собі спочинку. Не здавався я на посадників, ні на Боричів, сам робив, що було потрібне, весь лад в домі сам утримав. І над ловчими ловчий порядок я утримав, і над конюхами, і над соколами та яструбами".
Але так само радо веселилися й проживали життя. Обіди й бенкети відбувалися з рідних нагод: на княжі з'їзди, церковні свята, весілля, іменини. "Слово про багача й Лазаря" так описує бенкет багача: "При обіді стояло багато посуду золотого і срібного, великі срібні позолочені чаші, кубки і чарки. Було багато різних страв: тетереви, гуси, лебеді, журавлі, рябці, голуби, кури, зайці, оленина, вепровина, телятина, воловина, всякі напої: вино, мед чистий і варений з перцем, квас. Пили до пізньої ночі, з гуслями й дудками, була велика забава з приятелями і сміхунами, танки, співи, всяка огида. Багато кухарів трудилося, обливаючися потом, слуги бігали, носячи тарілки, інші обережно махали віялами для прохолоди, інші тримали срібні умивальниці, інші - посуд з гарячою водою, інші - пляшки з вином...". На одній картині у "Житії Бориса й Гліба" бачимо, як виглядав стіл, заставлений до банкету: застелений скатертю до самої землі, зі дзбанками, мисками, чарками та іншим посудом.
Володимир Великий дуже любив такі пири і влаштовував їх кожне більше свято.
На прийомах і гостинах розважали себе всякими оповіданнями, казками, анекдотами, приповідками. Різні перекази, записав автор найдавнішого літопису, - про смерть Олега, боротьбу хлопця з печеніжином, білгородський кисіль, - взяті просто з уст оповідачів. Деякі з них мають гумористичну закраску, як, приміром, анекдот про піщанців, що втікали перед "вовчим хвостом" - воєводою Вуєстафом. У товариських зв'язках виробився свого роду етикет, досить нескладний, але його всі дуже пильнували. Київський князь Святополк запрошує Василька Ростиславича словами: "Якщо не хочеш чекати до моїх іменин, то прийди сьогодні, поздоровиш мене, і посидимо всі". На бенкетах пили багато й радо.
Ігри, танки, музика. З нагоди всяких свят та з інших нагод відбувалися також різні ігри й танки. Це був давній слов'янський звичай: "Сходилися на ігрища, на танки й на всякі бісовські пісні", - оповідає літописець про давні народні забави. На такі веселі сходини були призначені окремі витоптані майдани, що також звалися ігрищами : "Ігрища втолочені, й людей велика сила, що починають пхати один одного", - нарікає один проповідник. А втім ігри відбувалися й на вулицях, і вже в ті часи вулиця означає народну забаву, так само, як повечерниця - теперішні вечорниці. Як виглядали ці ігри, про це знаємо небагато.
Стара забава - це боротьба за силу двох чоловіків.
Танок, плясання, був відомий усюди. Танцювали при різних погодах: "на бенкетах і на весіллях, на вечорницях, і на ігрищах, і на вулицях", - перелічує Кирило Турівський. З давніх часів походив також звичай танцювати під час народних свят, приміром, під Івана Купала. "Гріх танцювати на русаліях", - застерігає проповідник.
Танки йшли під музику. "Візьмуть сопілки, бубни і гуслі й ударяйте, Ісакій буде там танцювати", - кличуть біси, що спокушують ченця.
Музичні інструменти були досить різнорідні. Передусім згадуються бубни й труби; далі якісь роди сопілок чи флейт - сопіль і пищаль; свиріль - інструмент, що складається з кількох сопілок; гуслі - інструмент, подібний до арфи; невідомий з вигляду орган.
При дворі київського князя Святослава (1073 - 1076) був різнорідний оркестр; ігумен Феодосій, як Увійшов у кімнату, де сидів князь, "побачив багатьох, що грали перед ним; одні гуслями голоси подавали, інші музикійськими звуками голосили, інші органними, - і так усі грали і веселилися, як є обичай перед князем".
Відколи поширилося християнство, розвинувся в Україні церковний спів, що стояв під візантійським та болгарським впливам.
Похорони. Здавна у слов'ян були два роди похоронів: або палили небіжчика на вогнищі, або ховали в землі. Давній обряд палення затримався довше тільки у малокультурних околицях. Частіше ховали померлих у землі. У християнських часах давні звичаї перемішалися з новими. Почувши смерть, той, хто вмирав, робив заповіт і роздавав майно родині, а не раз - церквам, монастирям і бідним. Так, галіцький князь Ярослав Осмомисл перед смертю запросив на свій двір бояр і духовенство та "всіх убогих, і сильних, і слабих, гостив три дні й наказав роздати всякі дорогоцінності - і упродовж трьох днів не змогли всього роздати".
Був такий звичай, що перед смертю постригалися в ченці. Не раз навіть визначні князі приймали чернецтво. Тіло мерця обмивали й прятали, тобто прибирали; княже тіло загортали у килим або іншу дорогу тканину - "оксамит із круживом". При мерці світили свічки. При тілі князя ставили спис, а може, й іншу зброю; слуги ходили в чорних одягах. До могили везли тіло старовинним звичаєм - на санях, навіть серед літа; тому слова "на санях сидіти" означали бути близько до смерті. При великих похоронах ішло духовенство, ченці в ризах із свічками, з піснями.
Список використаної літератури:
1. http://newciv.relarn.ru/work/2-09/Hronograf/rus9.html
2. http://newciv.relarn.ru/work/2-09/rus/gos.html
3. http://newciv.relarn.ru/work/2-09/rus/gos.html
4. http://newciv.relarn.ru/work/2-09/rus/index.html
5. http://newciv.relarn.ru/work/2-09/rus/rus.html
6. http://newciv.relarn.ru/work/2-09/rus/slav.html
7. http://newciv.relarn.ru/work/2-09/rus/var.html
8. http://www.rambler.ru (інформаційно-пошукова система)
9. http://ya.ru (інформаційно-пошукова система)
Loading...

 
 

Цікаве