WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Початок визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького - Контрольна робота

Початок визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького - Контрольна робота

законного монарха. З огляду на те, що за всієї популярності та влади, Хмельницький не мав такого визнання, він вимушений був знайти для України зверхнина, який його мав. Тут не стояло питання про самоврядування України, бо українці вже здобули його. Їхньою метою було знайти монарха, що міг би забезпечити новосформовану й автономну суспільству законність і захист.
3. Формування козацької державності.
Таким ж новатором Хмельницький виступив і в організації козацького війська, і в державній діяльності. З початком війни Хмельницький сформулював ідею незалежної Української держави, здійснив принципову державну реформу в Україні, запровадив полковосотенний адміністративний устрій, створив регулярне військо, упорядкував податкову систему, судочинство, встановив дипломатичні стосунки з багатьма іноземними державами.
Історичне значення Зборовської угоди полягає в тому, що вона поклала початок формуванню української козацької державності. Підписанням цієї угоди завершивсь перший, початковий період війни.
В результаті було укладено Зборовську угоду, до якої були включені наступні основні положення:
1. Річ Посполита признавала існування козацької України в межах Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств, гетьманське правління в неї; гетьман одержував також в користування Чигирин з округом.
2. Державні посади могли займати лише православні.
3. Питання щодо ліквідації унії та церковного майна виносились на найближчий сейм.
4. Київський митрополит одержував місце в сенаті.
5. Всім повстанцям гарантувалася повна амністія.
6. Євреї й ієзуіти не мали права жити в Україні, знаходитись під гетьманським правлінням; польська шляхта немала права повертатися на ці території.
7. Реєстр війська запорозького збільшувався до 40 тисяч (але селяни не попали в реєстрові списки та повинні були повернутися до своїх поміщиків).
1649 р. між Україною та Річчю Посполитою була укладена Зборовська угода, що поклала початок формуванню Української козацької держави. Територія України ділилася на 16 військово-адміністративних округів - полків, на чолі яких стояли полковники, що були
водночас і головними адміністраторами. Полки ділилися на сотні, в яких сотник виконував ти самі функції, що і полковник.
Сотники управляли й сотенною старшиною, до якої відносилися осавул, писар, суддя, хорунжий. На чолі Війська Запорізького стояв гетьман, в руках якого зосереджувалася вся військова, політична, судова, адміністративна влада. В управлінні йому допомагала генеральна старшина: 2 осавули, писар, суддя, хорунжий. Центром Управління була Генеральна військова канцелярія на чолі з генеральним писарем. За мірою необхідності гетьман збирав козацьку Раду для обговорення найважливіших питань життя війська.
Виникнення козацької держави в Україні призвело до зростання її міжнародного авторитету та активізації дипломатичних відносин. Після встановлення союзу з кримським ханом (1651) Хмельницький активно втрутився до молдавських діл. У1650-1653 рр. козацьке військо ходило у Молдавію. В столицю України того часу Чигирин до Б.Хмельницького прибували посли з Росії, Турції, Угорщини, Польщі, Венеції, Швеції.
В короткий строк і в екстремальних умовах бойових дій створена Богданом Хмельницьким козацька держава характеризувалася високими демократичними принципами самоврядування. При гетьманові України існував дорадчий орган - Рада Генеральної старшини, яка обговорювала найскладніші питання державного життя та поточні справи. Водночас на Запорожжі діяла Рада січової старшини на чолі з січовим отаманом, яка приймала рішення, що стосувалися Запорозької Січі. Ще одним важливим органом державного самоврядування була полкова Рада, яка крім поточних питань полкового життя обирала з участю козаків полкову старшину та полковника. Хмельницький запровадив ефективну податкову систему, збирався налагодити карбування власних грошей, встановив і підтримував дипломатичні стосунки з багатьма країнами Європи, зокрема з Польщею, Туреччиною, Молдавією, Волощиною, Австрією, Швецією, Італією, Трансільванією, які визнали Україну як суб'єкт міжнародного права. Водночас він організував ефективну і розгалужену службу безпеки. Великий канцлер литовський Ольбрахт Радзивілл писав у своєму щоденнику "про розвідників Хмельницького, котрих він мав повсюди, навіть у Венеції". Український історик Іван Крип'якевич зауважував, що гетьман "мав не тільки дуже точні відомості про події у Польщі, Криму, Туреччині, карпатських князівствах, але також стежив за політикою Швеції, Німеччини, Австрії, Італії, збирав потрібні відомості через своїх послів та агентів, користувався повідомленнями чужоземних посланців. Зібрані відомості він умів використовувати для політичних цілей - своїми рішеннями захоплював ворогів зненацька".
Усе вищезазначене, як і продумана, ефективна і злагоджена організація адміністративно-територіального,судового та військового устрою, давало надію Хмельницькому утвердити Українську державу. Навесні 1649 року Хмельницький, після цілого ряду блискучих перемог над поляками, мав щасливу нагоду зробити це. Разом з ордою хана Іслам-Гірея він узяв облогою польське військо під Збаражем. На допомогу обложеним вирушив сам король Ян Казимир з двохсоттисячною армією, але її оточило і блискавично розгромило українське військо. Та доля розпорядилася інакше. Хмельницький взяв у полон самого короля, проте, певно, не усвідомлюючи майбутніх наслідків свого "лицарського кроку", змилостивився над ним і відпустив його, після чого під Зборовом Ян Казимир, скориставшись зрадою Хмельницького кримським ханом, який, підкуплений поляками, перейшов на їхній бік, схилив гетьмана підписати невигідний для України Зборівський договір, що звів нанівець попередню перемогу.
Збаразька битва та Зборівський договір знаменували собою завершення першого блискучого періоду війни Хмельницького, після якого настали важкі випробування, що закінчилися врешті-решт втратою хисткої державності після підписання Переяславської угоди. Та попри це Українська держава часу гетьманування Хмельницького стала прикладом того, як у результаті прагнення до свободи та незалежності на боротьбу піднялися всі соціальні прошарки українського суспільства, ядром якого виступило козацтво. Основою цієї боротьби стали ідеологічні засади, любов до рідної землі, віра, мова, культура. Підґрунтям цієї ідеологічної скерованості був високий рівень освіти в тогочасній Україні, вірність народу традиціям часів Київської держави, висока духовність православ'я.
Своїми дипломатичними та військовими заходами український гетьман домігся майже повної міжнародної ізоляції Речі Посполитої, яка доти в мілітарному плані вважалася чи не наймогутнішою державою Європи. Він забезпечив Україні збройну допомогу Кримського ханства, досяг прихильного нейтралітету Туреччини й Трансільванії, примусив Молдавію розірвати союз з Польщею, зав'язав дружні стосунки з Венеціянською республікою, вступив у переговори зі Швецією.
Українська держава Богдана Хмельницького викликала захоплення численних сучасників - дипломатів, мандрівників, літописців. Італієць Альберто Віміна, який особисто бачив гетьмана 1656 року й неодноразово розмовляв з ним, у своїх спогадах пише про український народ у період його найвищого злету в часи Хмельниччини. Особливо його вразила демократична форма правління козаків - скликання Ради для обговорення важливих державних питань, коли козаки у присутності гетьмана спільно їх
Loading...

 
 

Цікаве