WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Богдан Хмельницький - Реферат

Богдан Хмельницький - Реферат

стали один
проти одного патріоти, віддані Україні діячі, бо йшли вони різними
шляхами і розділяла їх різниця ідеології і тактики.
Перед Хмельницьким стояло тяжке завдання. Боротися з Поль--
щею своїми лише силами Україна не могла, бо Польща не тільки
мала великі власні військові сили, але й була багатою державою,
що могла користатися найманим військом. Татари виявили себе як
ненадійні союзники, які грабували населення і виводили ясир. Отже
треба було шукати інших союзників.
У перших же місяцях повстання 1648 року Хмельницький мусів
звернути увагу на Московщину. З 1647 року між Москвою і Поль-
щею існував оборонний союз, спрямований проти Криму, але по-
скільки татари стали союзником Хмельницького, московсько-польський союз міг обернутися проти України. Богдан Хмельницький
щоб не допустити спільного виступу Польщі та Московщини проти
України, ще в 1648 році радив цареві Олексієві, скориставши з на-
годи, зайняти Смоленськ і заявити претенсію на польський престіл."
Ідею союзу з "одновірною" Москвою підтримував і патріярх Паїсій.
Ще гостріше стало питання про цей союз у 1649 році, коли Хмель-
ницький готувався до нової війни з Польщею. Силуян Мужилов-
ський, український посол до Москви, пропонував цареві на початку
того року окупувати Сіверщину, щоб забезпечити Україну з пів-
ночі, просив хоч би дипломатичної інтервенції для захисту прав
Православної Церкви в Речі Посполитій, але Москва не допомогла
Україні."
Шукання союзу привело Хмельницького до першої коаліції
украшо-турецько-татарської, яку створив він тоді, коли не вдалося
зреалізувати союзу з Молдавією та Семигородом.
Війна була неминуча, її диктували настрої селян: "вся чернь
зброїться, смакуючи собі свободу від робіт та податків, і навіки
не хоче мати панів, - писав сучасник. - Так чернь роз'ярилася,
що або знищити шляхту, або сама згинути хоче". З другого боку
Польщу лякали чутки, що Богдан Хмельницький творить "вільне
князівство козацьке", "відокремлену державу".
На початку літа 1649 року 200-тисячне польське військо посу-
нуло на Україну. Хмельницький, мавши лише коло 70.000 козаків,
не рахуючи селянських повстанців, та стільки ж татар, обложив
у Збаражі польську армію і тримав її в облозі півтора місяця.
Тим часом з півночі на Україну виступив Литовський гетьман
Радзівілл. Під Лоєвом полковник Станіслав-Михайло Кричевський
дав йому відсіч, але сам загинув у бою.
На допомогу польській армії прийшов король з новими силами.
Хмельницький оточив королівське військо під Зборовом, але канц-
лер Оссолінський підкупив хана Іслам-ґерея, і той поставив вимо-
гу Хмельницькому: замиритися з королем, або татари перейдуть
на бік поляків. Хмельницький примушений був погодитися.
Підписаний 18 серпня 1649 року Зборівський договір мав такі
пункти: В межах Польської держави утворюється автономна об-
ласть, до якої входять воєвідства: Київське, Брацлавське та Черні-
гівське - від Случі до Дністра, частини Волині, Поділля. Цією
областю управляє гетьман. Вона має своє військо - 40.000 реєстрових козаків. Решта - селянство - мусить повертатися до панів
і відбувати панщину. Королівська адміністрація та польські пани
можуть повертатися на свої місця. Православна Церква дістає права
рівні з Римо-Католицькою. Унія касується. Єзуїтські школи в Ки-
єві ліквідується.
Так - замість визволення українського народу з-під польської
влади та створення власної держави - здобутки кривавої бороть-
би обмежилися національно-територіяльною автономією для ко-
зацької верстви."
Зборівський договір проголошений як "Деклярація ласки коро-
ля, даної на пункти прохання Війська Запорозького", був паперовий:
ні в Польщі, ні в Україні його не зреалізовано. Особливо викликав
протест пункт 6-ий про зрівняння православних з католиками. Оста-
точне рішення було відкладене до наступного сойму, на якому мав
бути присутній і православний митрополит. Однак, на засідання
сойму католицькі єпископи митрополита не допустили, також не
допустили його до сенату. Українська Уніятська Церква звернулася
до папи Інокентія X, який в листі до короля просив захисту для унія-
гів, але не знайшов підтримки. 8 січня 1650 року сойм ратифікував
Зборівську угоду."
В Україні влада фактично перейшла до Війська Запорізького.
Всю територію поділено на полки, спочатку на 16, згодом число їх
зросло. Податки збирав військовий скарб. Хмельницький, як не-
залежний володар, вів дипломатичні переговори з сусідніми дер-
жавами.
Коли Хмельницький спробував був на підставі Зборівського до-
говору перевести реєстр козаків, селяни, що брали участь у війні,
не захотіли зрікатися козацьких прав та повертатися до панів і
підняли повстання. Ще більше обурювали їх польські пани, які по-
верталися в свої маєтки. З другого боку Польща не виконувала
своїх зобов'язань: православний митрополит, як згадано, не дістав
місця в сенаті, не повернено спірних земель, польський уряд не
здійснив амнестії, і багатьох повстанців страчено."
Відчуваючи неминучість війни, Хмельницький старався забез-
печити себе союзами з сусідами. Насамперед примусив він до союзу Молдавського господаря Василя Лупула, з дочкою якого, Роксан-
дою, мав одружитися його син Тиміш. Наприкінці 1651 р. уклав
союз з Туреччиною, і султан дозволив Кримському ханові допо-
магати козакам. Султан Магомет IV назвав Богдана "славою кня-
зів християнського народу" і обіцяв свою опіку. (М. Грушевський
вважав це васалітетом, але Д. Дорошенко - просто союзом). Це
ще більше дратувало Польщу. Навесні 1651 року поляки напали
на містечко Красне на Поділлі, і в бою з ними згинув один із най-
кращих українських полководців Данило Нечай. Але від Вінниці
поляків відбив видатний козачий стратег - Іван Богун.
Рішальна битва відбулася 28-30 червня 1651 року коло містечка
Берестечка, над р. Стирем. Там у болотяній долині зустрілися два
війська: Хмельницький -- бл. 100.000 козаків разом із повстанцями
та 50.000 татар, і поляків - 80.000 та стільки ж озброєної челяді.
На самому початку бою татари раптом почали тікати. Хмельниць-
кий і Виговський поїхали мобілізувати нові сили, залишивши ко-
мандувачем 1. Богуна, який відбиваючинаступ поляків, почав ви-
водити козаків з бою. Але серед повстанців зчинилася паніка, вони
кинулися тікати і понад 30.000 їх втопилося в річці. Загинув і мит-
рополит Коринтський Йоасаф, що привіз Хмельницькому меч, освя-
чений на Гробі Господнім.
4-го серпня 1651 року Литовський гетьман Радзівілл узяв Чер-
нігів та Київ. Міщани спалили Поділ, щоб не дати його литовцям.
Митрополит Сильвестер Косів, піддавшись паніці, вітав переможців.
Хмельницький
Loading...

 
 

Цікаве