WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Богдан Хмельницький - Реферат

Богдан Хмельницький - Реферат

став Максим Кривоніс, шотляндець з похо-
дження. З польського боку виступив Єремія Вишневецький, який
мордував повстанців, вбивав їх на палі і тим ще більше розпалював
ненависть.
Тим часом військо Хмельницького збільшувалося спольщеними
українськими шляхтичами, які переходили на його бік після по-
разки під Жовтими Водами та Корсунем, серед них були - май-
бутній військовий писар та вірний співробітник Хмельницького
Іван Виговський, С. Мрозовицький-Морозенко, брати Іван та Данило
Нечай, Іван Богун, Кричевський. Деякі з цих людей мали освіту,
яку здобули в закордонних університетах, мали державний досвід.
Вони зайняли високі посади у війську, поруч з старими полковни-
ками, здебільшого з Запоріжжя, як Джеджалій, Бурлій, Вишняк,
Гиря, Нестеренко, Топига та інші.
Селянські повстання і терор, що його вносив Вишневецький, при-
мусили Хмельницького поновити рух, бо тільки таким способом
міг він тримати в руках повстанців. Знову закликав він татар, 3-го
липня 1648 року поновилися воєнні дії.
Сили противників були майже однакові: бл. 100.000 чоловіка
і 100 гармат мали поляки, бл. 118.000 мав Хмельницький, але в
тім числі було коло 40.000 слабо озброєних повстанців-селян, які
часто тільки заважали діям. Слабістю польського війська був його
величезний обоз: до 100.000 возів з винами, припасами, посудом,
одягом панів. На кордоні Поділля та Волині, під Пилявцями, 23
вересня 1648 року польське військо було розбите, 80 гармат і десят-
ки тисяч возів забрали козаки. Цю здобич оцінювано на декілька
десятків мільйонів злотих.
Польське військо тікало на захід. За ним ішли козаки. Вони
здобули Збараж, Вишневець, Броди і 8 жовтня підступили під Львів.
Богдан Хмельницький обложив Львів, але задовольнився оку-
пом у 200.000 червінців та крамом на півмільйона червінців і рушив
на Варшаву. Рух Хмельницького викликав великі селянські по-
встання в Галичині й на Волині. Селяни палили замки, палаци,
вбивали шляхту. Хмельницький не врахував значення цих повстань
і не використав їх.
Не зважаючи на погром польської армії, Хмельницький вважав,
що воює він не з державою, не з королем, а зі шляхтою. Він ви-
слав до Польщі послів з вимогою обрати на короля брата Владисла-
ва IV - Яна-Казіміра. Неясно, чому наполягав він на кандидатурі
цієї обмеженої, малоінтелігентної людини. Новому королеві Хмель-
ницький ставив умови: амнестія для всіх, хто брав участь у війні,
залежність гетьмана лише від короля, скасування церковної унії,
поновлення козацьких прав, збільшення реєстру козаків, право ви-
ходу на море, територіяльна автономія України.
Чекаючи на відповідь, Хмельницький зупинився в Замосгі, де
й дістав вісті обрання на короля Яна-Казіміра. Причину, яка спи-
нила рух Хмельницького на Польщу, тлумачиться по-різному. На-
самперед - військо було втомлене, серед нього ширилися хворо-
би, стояла вже пізня осінь, і похід серед ворожого польського насе-
лення був дуже небезпечний; полковники відрадили Хмельницькому йти далі. З другого боку шанси Польщі значно піднялися, бо
в жовтні 1648 року підписано в Мюнстері мир, який закінчив ЗО-літ-
ню війну, і Австрія, союзниця Польщі, могла діяти по її боці. Але
головним було те, що Хмельницький ще не мав на меті нищити
Польщу, він хотів лише встановити там уряд, який виконав би
домагання козаків. Полковник Силуян Мужиловський писав, що
король Ян-Казімір до обрання обіцяв Богданові "бути руським ко-
ролем" і підтвердити все, що козаки "через шаблю узяли".
На бажання короля Хмельницький залишив Замостя і рушив до
Києва.
ВІД ПОВСТАННЯ ДО ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ
На Різдво 1649-го року Богдан Хмельницький тріюмфально в'ї-
хав до Києва. Його зустрічали, як героя-визволителя України з
польської неволі, як нового Мойсея. Єрусалимський патріярх Паї-
сій, митрополит Київський Сильвестер Косів, духовенство, профе-
сори Києво-Могилянської Колегії, спудеї влаштовували пишні акти,
виголошували панегірики. В Києві чекали посли Молдавського та
Волоського господарів і Семигородського князя.
Перебування в Києві відіграло велику ролю в формуванні пси-
хології Богдана Хмельницького, Розмови з патріярхом і київською
елітою відкрили йому очі на те, що сталося в Україні. Він збагнув,
що то було не повстання селян проти панів, не помста магнатам за
сваволю та утиски народу, а велика війна за незалежність України,
за створення держави. Перемоги під Жовтими Водами, Корсунем,
Пилявцями, переможний похід до Замостя створили нову ідеологію
українців: вони зрозуміли свою вагу, свою силу. До війська Хмель-
ницького, як згадано вище, переходило багато спольщених укра-
їнців-шляхтичів, людей з широкою освітою, які сприяли створен-
ню державницької ідеології Богдана.
У лютому 1649 року, коли Хмельницький був у Переяславі, при-
їхали до нього посли від короля Яна-Казіміра. Хмельницький роз-
мовляв з послами не як ватажок повстанців, а як володар України.
"Виб'ю з лядської неволі руський народ увесь! - казав він. -
Перше я за свою шкоду і кривду воював, тепер буду воювати за на-
шу православну віру. . . Поможе мені в тому чернь уся - по Люб-
лин, по Краків, і я її не відступлю, бо це права рука наша, щоб ви
(польські пани), знищивши хлопів, і на козаків не вдарили. Буду
мати тисяч 200, 300 своїх, орду при тім... За границю війною не
піду, шаблі на турків і татар не підійму. Досить маю в Україні, По-
діллі і Волині тепер. . . у князівстві моїм по Львів, по Холм і Га-
лич"."
Таку широку програму розгорнув Богдан Хмельницький перед
польськими послами у 1649 році. Властиво, цю програму зберіг він
до кінця свого життя.
Серед послів був сенатор, воєвода Брацлавський, а пізніше і
Київський - Адам Кисіль, один із найвидатніших українських
патріотів та політичних діячів XVII століття. Він походив з волин-
ської шляхти, був одним із найзаможніших магнатів та провідником
непокозаченої православної шляхти і виступав в соймі та в сенаті
в обороні українського народу і православної віри. Але він був
противником повстання і вважав, що між Польщею та Україною
можна знайти компроміс. Кисіль не раз брав участь як представник
Польщі в переговорах з козаками. За відданість інтересам України
польська шляхта вважала його "зрадником". "Я майже зів'ялий,
ввесь умучений і на здоров'ї скалічений, - писавКисіль Хмель-
ницькому в 1651 році, - три роки ганяю... від сойму почавши,
досі постійно зношуся з королем, щоб кров християнська не ли-
лася, щоб остання частина народу нашого козацького не згинула".
Так характеризував він свою діяльність з першого року повстання
Хмельницького.
В особах колишніх друзів Хмельницького і Киселя
Loading...

 
 

Цікаве