WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Богдан Хмельницький - Реферат

Богдан Хмельницький - Реферат

було десь коло 1595 року. Вчився він спочатку в
українській школі, потім в єзуїтській "латинській", треба гадати, у
Львові, де викладав доктор теології Андрей Гонцель-Мокрський,
відомий письменник та проповідник. З тієї школи виніс молодий
Хмельницький добре знання латини. Наука закінчилася 1620 року,
коли під Цецорою турки взяли його в полон і два роки продержали
у Царгороді в тяжкій неволі. Викупила його мати. Після того Хмель-
ницький служив, мабуть, у Чигиринському полку, одружився з
Ганною Сомківною і господарював на хуторі Суботові.
Про життя Богдана Хмельницького в наступних роках нічого
невідомо. Очевидно, він здобув авторитет й зайняв поважне місце
в козацькій громаді. 1637 року він був військовим писарем: підпис
його с на акті капітуляції під Боровицею - 24 грудня 1637 року.
Наступного року він їздив, як член делегації, до короля, а на під-
ставі ординації 1638 року втратив уряд писаря і став звичайним
сотником Чигиринського ідолку.
1644 року французький уряд закликав на військову службу
українських козаків. Посол де-Брежі писав 21 вересня 1644 року
кардиналові Мазаріні, що козаки мають дуже здібного полководця
Хмельницького, якого поважають при дворі короля: "це людина
освічена, розумна, добре знає латинську мову.. . він готовий допо-
могти нам". У 1645-1646 роках понад 2.000 козаків перевезено до
Франції, і вони брали участь в облозі Дюнкерхену. Треба гадати,
що серед ких був і Хмельницький." Всі ці факти свідчать про ту
пошану, якою користався Хмельницький, не зважаючи на свою
невисоку рангу.
Року 1646 король Владислав IV заходився був творити коаліцію
держав для боротьби проти Туреччини, але зустрів опозицію збоку
польської шляхти. Тоді разом з канцлером Юрієм Оссолінським ви-
рішив спровокувати Туреччину на воєнні дії нападом на них козаків.
Для цього закликано до Варшави на таємну нараду 4-ох козацьких
представників: осаулів - Барабаша та Караїмовича і сотників -
Нестеренка та Богдана Хмельницького. Король видав їм гроші, пра-
пор і грамоту, якою дозволялося збільшити реєстр козаків до 12.000.
З цього пляну нічого не вийшло, хоч зібрано тоді 16.000 найманого
війська. Сам канцлер зрадив таємницю, і сойм у жовтні 1646 року
зажадав розпустити військо. Однак, для наступних подій ця таємна
нарада відіграла не абияку ролю: вістки про неї поширилися серед
козацтва і стали ґрунтом для леґенди, що король дивиться на коза-
ків, як на своїх спільників у боротьбі з польськими магнатами.'
До 1647 року бачимо Богдана Хмельницького, як цілком льо-
яльного сотника, який користувався пошаною не лише на Україні, але й у Варшаві.
Раптом усе життя Хмельницького було зламане так, як то часто
траплялося в Речі Посполитій, де українці були "унтерменшами".
Можливо, якраз пошана, якою користувався Хмельницький при
дворі Владислава IV, викликала ненависть до нього родини магнатів
Конецпольських, вороже наставлених до українців. Олександер Ко-
нецпольський, з 1632 року Корсунський та Чигиринський староста,
син коронного гетьмана Станіслава Конецпольського, вирішив усу-
нути нелюбого йому сотника. Тож, підстароста Чигиринський, Чап-
линський, учинивши "ґвалтовний заїзд" на Суботів під час від-
сутности Хмельницького, зруйнував його, пограбував майно, забрав
його другу жінку, а сина досмерти забив канчуками. Легальні захо-
ди Хмельницького не дали жадних наслідків, а Конецпольський на-
віть дав наказ арештувати його і стратити. Лише приятель і кум
Хмельницького, Станіслав-Михайло Кричевський, допоміг йому
втекти з-під варти. З невеликим загоном козаків Хмельницький ви-
їхав на Запоріжжя.
Ці нещастя, ця сваволя магнатів переродили Богдана Хмельниць-
кого: зі статечного, спокійного сотника він, позбавлений родини,
маєтку, переслідуваний місцевою адміністрацією, став бунтівником,
месником за власні образив
ПЕРША ДОБА ПОВСТАННЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО - 1648-Й РІК
На Запоріжжі Богдан Хмельницький незабаром здобув загальну
пошану і його обрали гетьманом. На його бік перейшла залога ре-
єстрових козаків, що стояла на Запоріжжі, а татарський хан вислав
йому на допомогу своє військо.
Чутки про рух, що його підняв Хмельницький, занепокоїли поль-
ський уряд. Коронний гетьман Микола Потоцький вирушив на За-
поріжжя, щоб здавити повстання в самому початку. Реєстрових ко-
загів і загін німецької піхоти він вислав Дніпром, щоб вони біля
Кодака з'єдналися з 4. тисячами польського війська і реєстро-
вих козаків, що йшли під проводом гетьманового сина, Стефана
Потоцького. За ними йшло 6.000 війська під проводом гетьманів -
Миколи Потоцького та Мартина Калиновського.
Реєстрові козаки, що пливли човнами, збунтувалися, перебили
всіх старшин, крім Михайла Кричевського, і перейшли на бік
Хмельницького. Біля балки Жовті Води Хмельницький напав на
польський авангард, що був під проводом Стефана Потоцького. Реє-
строві козаки з війська Стефана Потоцького також приєдналися до
нього. Військо Стефана Потоцького було знищене, а сам він тяжко
поранений, потрапив у полон до татар і помер. Живим залишився
один лише челядник, який сповістив гетьманів про поразку. Вони
почали відступати, але Хмельницький наздогнав їх 26 травня 1648 р.
біля Корсуня і розгромив. Поразка поляків була повна. Обидва геть-
мани опинилися в татарському полоні.
Тим часом Владислав IV помер і поляків охопила паніка: ні ко-
роля, ні гетьманів, ні війська. Паніку підсилило повстання селян
на Київщині, які почали бити панів, жидів, палити польські маєтки,
Повстання перекинулося на Полтавщину, на Вишневеччину. Сам
князь Єремія Вишневецький ледве втік до Польщі.
Згідно з конституцією, під час міжкоролів'я канцлер мусів по-
даватися на демісію, але, зважаючи на тяжкий стан країни, канц-
лер Оссолінський почав правити нею сам. Спішно скликано сойми-
ки, асигновано кошти на 70.000 найманого війська. Обрано нових
гетьманів: князя Домініка Заславського, Миколу Остророга та Олек-
сандра Консцпольського.
Хмельницький дійшов до Білої Церкви. Вдаючи, що не знає про
смерть короля, він вислав до нього листа, в якому вимагав збіль-
шити реєстр козаків до 12.000, повернути православним церкви і
виплатити козакам платню за 5 років. Такі скромні умови запропо-
нував був Хмельницький після перемог при Жовтих Водах та Кор-
суні. Ці умови конвокаційний сойм прийняв, і оголошено було пе-
ремир'я.
Богдан Хмельницький тоді ще й сам не розумів грандіозних
формтого повстання, що він підняв, щоб помститися за власні
образи. Його лякали селянські повстання, і він намагався втихоми-
рити їх. Однак, повстання ширилося по всій Україні - на Поділлі,
Волині. Ватажком їх
Loading...

 
 

Цікаве