WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Чернігівщина та Чернігівська область - історичний огляд - Реферат

Чернігівщина та Чернігівська область - історичний огляд - Реферат

враховуючи переписні відділи, інструкторські та лічильні дільниці у лікарнях, санаторіях, готелях тощо.
Територія (тис. км2) 31,9
Кількість населення (тис.осіб) 1245,3
Щільність населення (особи/км2) 39
________________________________________
Коротко про основні підсумки:
Загальна кількість наявного населення Чернігівської області, за даними Всеукраїнського перепису населення, становила 1245,3 тис. осіб.
Кількість міського населення, за результатами Всеукраїнського перепису, становила 727,2 тис. осіб (58,4%), сільського - 518,1 тис. осіб (41,6%).
За результатами Всеукраїнського перепису населення, кількість чоловіків становила 565,6 тис. осіб (45,4 %), жінок - 679,7 тис. осіб (54,6 %).
За роки, що минули після перепису населення 1989 року, кількість міст в області залишилася без змін і склала 15.
Зміни у кількості населення міст наведено нижче:
Кількість наявного населення,
тис.осіб 2001 рік у %
до 1989 року
2001 рік 1989 рік
Чернігів 305,0 296,3 102,9
Ніжин 76,6 80,6 95,1
Прилуки 64,9 72,0 90,1
Бахмач 20,3 22,8 89,1
Бобровиця 11,9 12,8 93,1
Борзна 11,7 12,5 93,6
Городня 14,0 15,1 93,0
Ічня 12,8 13,6 93,8
Корюківка 14,3 14,2 100,5
Мена 12,9 13,1 98,6
Новгород-Сіверський 15,2 15,4 98,7
Носівка 16,0 18,3 87,5
Остер 7,2 8,4 85,4
Семенівка 9,7 10,5 91,9
Щорс 12,3 13,5 91,0
Станом на 5 грудня 2001 року загальна кількість постійного населення області становила 1236,1 тис. осіб, у тому числі чоловіків - 560,5 тис. осіб (45,3%), жінок - 675,6 тис. осіб (54,7%); міських жителів нараховувалося 716,5 тис. осіб (58%), сільських - 519,6 тис. осіб (42%).
Віковий склад населення, зафіксований Всеукраїнським переписом населення, характеризується суттєвим зменшенням частки дітей у загальній чисельності населення одночасно із збільшенням частки осіб у віці, старшому за працездатний, що значно ускладнює сучасну демографічну ситуацію в області і зумовлює зростаюче старіння населення.
За даними перепису, на території області проживали представники більше 90 національностей і народностей.Таким чином, у національному складі населення Чернігівщини переважну більшість становлять українці. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зменшилася на 10,6%, а їх питома вага серед жителів області зросла на 2 відсоткового пункта.
Всеукраїнський перепис населення підтвердив багатонаціональний склад жителів Чернігівської області. За даними перепису, на території області проживали представники більше 90 національностей і народностей. Дані щодо найбільш численних національностей, які мешкають в області, наведено нижче:
Кількість
(тис. осіб) У % до підсумку 2001 рік
у % до 1989
2001 рік 1989 рік
українці 1155,4 93,5 91,5 89,4
росіяни 62,2 5,0 6,8 64,4
білоруси 7,1 0,6 0,8 66,9
євреї 1,5 0,1 0,4 24,8
інші національності 6,4 0,5 0,5 87,8
Таким чином у національному складі населення Чернігівщини переважну більшість становлять українці. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зменшилася на 10,6%, а їх питома вага серед жителів області зросла на 2 відсоткових пункти.
Друге місце за чисельністю посідають росіяни. Проте їх кількість, порівняно з переписом 1989 року, зменшилася на 35,6%. Питома вага росіян у загальній кількості населення області зменшилася на 1,8 відсоткового пункту.
Мовний склад населення області, за даними Всеукраїнського перепису населення, характеризується такими даними: українську мову вважали рідною 89% населення області, що на 3,3 відсоткового пункта більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визнали як рідну 10,3% населення, у порівнянні з минулим переписом цей показник зменшився на 3,3 відсоткового пункта.
Вважали рідною мовою ( %)
мову своєї національності українську російську іншу мову
українці 94,4 х 5,6 0,0
росіяни 88,8 11,1 х 0,0
білоруси 32,5 21,3 46,2 0,0
євреї 2,2 29,0 68,3 0,1
Українську мову вважали рідною 89% населення області, що на 3,3 відсоткового пункта більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визнали як рідну 10,3% населення, у порівнянні з минулим переписом цей показник знизився на 3,3 відсоткового пункта.
Результати Всеукраїнського перепису населення засвідчили тенденцію до підвищення рівня освіти населення, зростання кількості осіб, які мали вищу і повну загальну освіту. Кількість населення, яке мало вищу та повну загальну освіту, становило 685,6 тис. осіб, що перевищило відповідний показник перепису населення 1989 року на 17,3%.
За даними Всеукраїнського перепису населення, 624,4 тисячі жителів області перебували у шлюбі.
Геральдіка Чернігівської області
Чернігівська область знаходиться на півночі України. Утворена 15 жовтня 1932 р.
1. Сучасний герб
ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
Сучасний герб
Герб затверджений рішенням 12-ї сесії обласної ради 3-го скликання від 11 липня 2000 р. У срібному полі чорний двоголовий орел (це герб Чернігово-Сіверщини з 1635 р., себто єдина й найдавніша земельна гербова емблема Лівобережної України) з червоними лапами та язиками, золотими очима й озброєнням (дзьоби та кігті), на головах - по золотій відкритій короні, а на грудях синій щиток із золотою облямівкою, на якому золотий знак засновника Великого князівства Чернігівського Мстислава Володимировича (1024 р.).
2. Прапор
ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
Прапор
Прапор затверджений рішенням 12-ї сесії обласної ради 3-го скликання від 11 липня 2000 р.
Прямокутне зелене полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, посередині якого проходить біла горизонтальна смуга (шириною 1/5 ширини прапора), а у верхньому від древка білому квадраті зображено герб області. На прапорі дві зелені смуги означають дві основні географічні зони області - Полісся і Лісостеп, а біла смуга уособлює річку Десну, яка їх розділяє.
Історія Чернігова
На территории, занимаемой современным Черниговом, обнаружены следы человеческой деятельности IV тысячелетия до нашей эры. В начале же I тысячелетия нашей эры здесь осели славянские племена. Их поселения разрастались и крепли, во второй половине VII века несколько таких поселений слились, образовав город. Топоним Чернигов впервые упоминается в "Повести временных лет", в которой, в частности, излагается первый договор Руси с Византией, заключенный летом 860 года князем Аскольдом после успешного похода киевского войска на Константинопопь.В списке русских городов, которым, согласно договора, греки обязывались платить дань, Чернигов стоит на втором месте после Киева, что свидетельствует о важности главного города славянского племени Сиверян как экономического, политического и культурного центра земли Русской.
Былую мощь Чернигова подтверждают летописи и былины. Интересными памятниками являются многочисленные курганы IX-X веков - захоронения князей и бояр-дружинников. В результате раскопок этих курганов были обнаружены предметные материалы, которые характеризуют социальные отношения, быт и культуру горожан того времени и представляют большой научный интерес. Уникальным памятником является курган Черная Могила, который, по преданиям, является захоронением князя Черного. В кургане лежали мечи, сабли, копья, кольчуги, щит с медной оковкой, посуда. Самой же
Loading...

 
 

Цікаве