WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Cтановлення Карпатської України як держави в процесі її боротьби за незалежність від агресії сусідніх держав та внутрішніх протиріч - Курсова робота

Cтановлення Карпатської України як держави в процесі її боротьби за незалежність від агресії сусідніх держав та внутрішніх протиріч - Курсова робота

різних працях фактично стали публічними документами і називати їх архівними можна лише умовно.
Серед публічних документів використані документи опубліковані в праці П. Стерча Карпато-Українська держава та розміщені на Веб - ресурсі "hist-dokyments.boom.ru" .
Важливими джерелами використаними для написання роботи є мемуари учасників подій періоду Карпатської України, серед яких можна виділити спогади В. Гренджі-Донського записані в особистому щоденнику, та праця С. Клочуряка "До Волі".
Неабияку важливість для даної теми мають спогади учасників подій періоду Карпатської України з яких доступних використано спогади члена Карпатської Січі, учасника битви на Красному Полі під Хустом та партизанської боротьби з окупантами Попівняка Василя Дмитровича, жителя с. Великий Бичків Рахівського району Закарпатської Області.
Найважливішими періодичними виданнями того часу були:
" Газета "Нова Свобода"- друкований орган спочатку товариства "Просвіта" а згодом друкований орган Першої Руської(Української) Центральної Народної Ради. Газета друкує резолюції цих організацій та статті з критикою діяльності Москофілів. Виходить щоденно. В пізніший період газета стає друкований органом Підкарпатського автономного уряду А. Волишина і друкує урядові повідомлення, тощо. В праці використано номери газети за 15 червня 1938 р., 1 липня 1938 р., 6 та 7 вересня 1938 р.,12 та 18 жовтня 1938 р., та 11 лютого 1939 р.
" Важливим джерелом при дослідженні історії Карпатської України є газета "Наступ"- тижневик який друкував сторінку "Січові Вісті" -друкований орган Організації Народної Оборони " Карпатська Січ". Фактично "Наступ" попадає в вплив "Карпатської Січі" і друкує статті в руслі націоналістичної пропаганди самостійності Карпатської України. Газета видається в Хусті.
В праці використано номери газети за грудень 1938 р.
" Важливим джерелом для дослідження історії Карпатської України є газета "Українське Слово " яка видавлася в Ужгороді а згодом в Хусті. Вона висвітлює переважно передумови виникнення Карпатської України.
Використано номери газети за 1 серпня 1938 та 7 лютого 1939 р.
Менш важливими для дослідження, але які не можна відкидати - це друковані органи русофілів та комуністичної партії ЧСР(Закарпатського Крайкому).
Так газета "Карпаторуский голос" який видавався в Ужгороді як орган Русинської Народної Ради Карпатської Русі. Важливість цієї газети полягає в дослідженні ролі РНРКР в становленні автономності Карпатської України та погляди організації на самостійницький рух уряду А.Волошина.
В праці використано номери газети за 27 жовтня 1938 р.,8 січня 1939 р.
Також частково використано друкований орган Закарпатського Крайкому КПЧ "Карпатська Правда", редактором якої довгий час був герой Радянського Союзу О.О. Борканюк.
Газета розглядає всі події в Карпатської України з критикою націоналістичних поглядів керівництва та їх орієнтованість на Гітлерівську Німетчину в зовнішній політиці.
В праці використано номери газети за 3 грудня 1938 р.,7 лютого 1939 р., та 17березня 1939 р.
В 1937- 1939 роках міжнародна обстановка в Європі загострилася. Посилився вплив в центральній Європі Німетчини, Італії, Польщі та Угорщини.Ревізіоністський рух проти Версальско-Вашингтонської системи, слабкість Чехословаччини, яку підривали рухи національних меншин, зумовили значний інтерес сусідніх держав до її території.
Гітлерівська Німетчина претендувала на Судети, Польща на Тішен-ську Сілезію, а Угорщина на Закарпаття й Словаччину.
Питання про долю Чехословаччини, як держави, про Чехословаччину
й Підкарпатську Русь, як її частин, не сходило з поля зору Європейських
дипломатів навесні та влітку 1938 р.[1]
В травні 1939 р. в стосунках між Німетчиною і ЧСР розгорілася криза, яка 20-21 травня мало не переросла в збройні сутички,справу Судетів не було полагоджено.[2]
Вже 12 вересня 1938 р. Гітлер в промові на партійному з'їзді НСДАП заявив, що "... право на самовизначення судетських німців буде зреалізоване силою, якщо не буде погоджене мирним шляхом."[3]
18-19 вересня 1938 р. міністр закордонних справ Боннет та прем'єр Франції
Е. Деладьє в переговорах з англійським прем'єром Н. Чемберленом запропонував Празькому уряду віддати Судети.[4]
22 вересня Чемберлен на зустрічі з Гітлером обговорив територіальні домагання Польщі та Угорщини на рівні з розвязанням питання з Судетсь-кими німцями. Президентові Рузвельту вдалося вплинути на Мусоліні, який у свою чергу вплинув на Гітлера й так дійшло до скликання Гітлером Мюнхенської конференції 29-30 вересня 1938 р.
В таких умовах в Мюнхені проходила конференція, на якій керівники чотирьох держав Гітлер, Мусоліні, Деладьє та Чемберлен вирішували долю Чехословачини недопустивши навіть її представників. Не були допущені й представники СРСР.
За протоколом, на Мюнхенській конференції вже не дискутовано, чи віддати Судети Німетчині, а тільки над справою визначення кордону та над справою проведення окупації. [5] В основу прийнято етнографічний принцип розселення Німців.Дня 10 жовтня закінчено окупацію територій, приділених Німетчині.
Щодо Угорсько-Польских претензій до ЧСР в період Мюнхена це окремепитання, яке треба розглянути.
Ці претензії обох країн до ЧСР на протязі 30-х років ХХ ст. обумовлювали принципи таємної політики Польщі та Угорщини, зближення їх з Німетчиною. В дні травневої кризи 1938 р. в Празі відбувся обмін
1.Венгрия и Вторая Мировая Война // Секретные дипломатические документы.М.,1962 - с. 87-120
2.П.Стерчо .......... с. 149
3.Там же .......... с.149
4.Поп И. Мюнхен.- Предверие войны.- М.,1988. - с.172
5.Там же ..........
12
думками про нову обстановку між представниками дипломатичних відомств Угорщини й Польщі. Обидва дипломати висловились за необхідність
зміцнення Польско-Угорсько-Німецьких відносин.
Угорщина визнала польскі претензії до Чехословаччини, а польский дипломат Угорські претензії. Польща підтримала ідею, що Угорщині має бути віддана не частина а вся територія Підкарпатської Русі. Правда, дипломат рекомендував надати русинам автономію у складі Угорщини.[1] Угорщина намагалася розв'язати територіальну проблему військовим шляхом, проти чого її застеріг Гітлер.[2]
Спільний Польсько-Угорський мавзміцнити блок фашистських держав, створення важливого плацдарму в нападі на СРСР. До західного кордону СРСР стягнув 30 дивізій.
23-25 серпня М. Горті гостював у Гітлера на військовому кораблі "Принц Еуген" біля м. Кіль. Тут проводилися розмови, щодо ЧСР де Угорські представники запевнили Гітлера, що у випадку Німецько-Чеського конфлікту Угорщина виступила б проти ЧСР збройно.
Забезпечивши підтримку Мусоліні й Гітлера Угорщина в тісній співпраці з Польщею, почала концентричну акцію проти Підкарпатської Русі й Словаччини. 14 вересня вийшла нота, розіслана
Loading...

 
 

Цікаве