WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Зарубинецька культура - Курсова робота

Зарубинецька культура - Курсова робота

проте такі могили, як правило, нечисленні. Зрідка трапляються кенотафи - могили, які і містили тільки інвентар.[6: 203] .
Слід зазначити, що могильники Середнього Подніпров'я відрізняються від зарубинецьких поховань, відомих на берегах Прип'яті та Верх- " нього Дніпра. В могильниках Середнього Подніпров'я більший процент урнових поховань та тілопокладень, значно частіше трапляються залишки ритуальної їжі.
Ці особливості виниклії під впливом культури племен лісостепового Подніпров'я, які жили тут у попередній, пізньоскіфський час, 'оскільки вони характерні і для їх могильників
2.3 Інвентар На поселеннях зарубинецької культури знайдено різні за--пні знаряддя праці.
Про існування місцевої металургії свідчать залізоплавильні горни, в яких добувалося з болотної руди залізо. Невеликі за розмірами горни робили з глини і мали заглиблену в землю толочну частину. Верхні колошникові частини горнів виступали над поверхнею грунту. Залізо в невеликій кількості могли виробляти майже на кожному низинному поселенні, проте існували і досить значні центри залізоробного ремесла, такі як у с. Лютіж. З сільським господарством пов'язані невеликі серпи з боковою ручкою.
Уламки ножів з горбатою спинкою, а також з прямою спинкою зустрічались на кожному поселенні, інколи і в похованнях.
Рідкою знахідкою є сокири латенського типу з прямокутним у перерізі обухом. Втулки для держаків у цих сокир зроблені зверху, тому руків'я у них колінчастої форми. Такі сокири-кельти відомі також з пам'яток латенської культури Центральної Європи. Трапляються йа поселеннях невеликі шила, чотиригранні або круглі в перерізі. Відомі великі залізні голки, які разом з шилами служили для пошиття шкіряного одягу та взуття. Знайдено фрагменти невеликих туалетних щипців.[3: 363] . Для добування вогню застосовувалися залізні кресала, для обробки дерева і кістки - залізні спіральні свердла. Знайдені залізні рибальські гачки великого розміру і гарпуни.
У Середньому Подніпров'ї відомі лише поодинокі знахідки предметів озброєння. Це - залізні наконечники списів латенської форми та бронзові наконечники стріл пізньоскіфських типів. Більше зброї виявлено у Верхньому Подніпров'ї, в Чаплині, проте ця зброя належить до найпізнішого періоду існування зарубинецької культури.
Досить часто трапляються керамічні тиглі, в яких :і.іаі<или кольорові метали.
Дуже характерними для зарубинецьких пам'яток є фібули - застібки для верхнього одягу. Більшість їх виготовлена з бронзи, інколи трапляються залізні, переважно на Прип'яті і у Верхньому Подніпров'ї. Оскільки бронза була девізною сировиною, яка поступала з півдня, природно, що північні племена мали її менше, ніж південні, і заміняли залізом.
Зарубинецькі фібули в Подніпров'ї є виразом впливу латенської культури. Відомо понад 20 варіантів фібул. За кількістю знахідок більша частина з них - це так звані фібули зарубинецького типу, які вважають- , ся етнографічною ознакою цієї культури. У конструктивному відношенні вони належать до фібул середньолатенської схеми. Характерною рисою їх'є розклепаний у трикутну пластину кінець п'ятки. Крім цих фібул, в зарубинецьких пам'ятках трапляються дротяні фібули середньолатен-ського типу, пізньолатенські фібули т" ін.
З предметів особистого убору, крім фібул, відомі бронзові шпильки. Вони мають вигляд стерженька, один кінець якого загострений, а другий загнутий у кільце або в невелике вушко, чи розклепаний у цвяховидну голівку. До прикрас належать і бронзові браслети - одновиткові таспи-ралевидні, зроблені з круглого або напівкруглого в перерізі дроту. Кінці їх загострені, розплескані в формі трапеції або розширені. Відомі також бронзові серги скіфського і пізньолатенського типів та бронзові спірале-видні кільця.
Досить частими знахідками є намистини, пронизки, підвіски, які входили до складу намиста. Намистини та підвіски в більшості скляні, різної форми та кольору, трапляються намистини з гірського кришталю. Пронизки зроблені з тонких бронзових, загорнутих у трубочки, пластинок.
Крім металевих виробів, знайдено глиняні, переважно біконічної форми, пряслиця, великі пірамідальні грузила - відтяжки для ткацького верстата, великі плоскі гранітні зернотерки, круглі терочники.[3:365] .
Найчастішими знахідками є уламки та цілі екземпляри (в похованнях) посуду. Зарубинецький посуд за своїм виглядом чітко поділяється на дві групи: посуд з шершавою поверхнею (горшки, корчаги, сковорідки, кришки для горшків) та посуд лощений (миски, горшки, глеки, кухлі).
Посуд з шершавою поверхнею виготовлявся з слабо відмученої глини, до якої як домішку додавали пісок, товчений камінь або шамот. Поверхня цього посуду коричневого або сірого кольору, шершава або горбкувата ("хропувата")[4:84] .. Горшки та корчаги прикрашалися орнаментом у вигляді невеликих ямок, зроблених пальцем, або насічок по краю вінець. Зрідка по тулубу та під шийкою посудини робився наліпний валик, розчленований ямками. Кришки мали характерну порожнисту кільцеву ніжку і тулуб у формі зрізаного конуса. Вінця їх часто загнуті до середини. Сковорідки, іноді орнаментовані ямками, мали вигляд плоских дисків.
За своїми формами та орнаментом ці типи посуду зарубинецьких пам'яток Середнього Подніпров'я мають багато спільних рис з відповідним посудом пізньоскіфської доби цієї території. Так, деякі типи зарубинецьких горщиків майже не відрізняються, від "пізньоскіфських": і ті і другі мають відігнуті назовні високі вінця, низькі плічка, опуклий тулуб, порівняно невелике денце. У пізньоскіфський час значне поширення мали кришки на порожнистій ніжці та з загнутими до середини вінцями. Спільним для пізньоскіфських.і зарубинецьких горшків є орнамент увигляді глибоких ямок, зроблених пальцем, або косих насічок, нанесених по зовнішньому краю вінець.
Лощений посуд, виготовлений на повільному гончарському крузі, чорного або коричневого кольору, рівномірно випалений. Керамічна маса має невелику домішку дрібного піску, добре відмучена. Для кожної локальної групи зарубинецької культури властиві сталі форми і розміри лощеного посуду. Наприклад, середньодніпровські горшки мають витягнуті пропорції, великі відігнуті назовні вінця, що утворюють широкий отвір. Миски тут робили з гранованими з внутрішнього боку вінцями, ' нижче яких починався опуклобокий тулуб.[1: 21] .
Лощений посуд різних областей зарубинецької культури, крім відмінностей, має і багато спільних рис: загальну подібність форми, кольору, характерну згладжену лощену зовнішню поверхню. Ці риси, очевидно, виникли під впливом культур латенського типу (Петров, 1961).
Характерну групу знахідок на поселеннях зарубинецької культури Середнього Подніпров'я становлять уламки посуду античного виробництва, головним чином амфор
2.4 Хронологія. Для Середнього Подніпров'я часом виникнення зарубинецької культури є середина-кінець III ст. до н. є., що засвідчено предметами античного імпорту.[5: 277] .
Розквіт культури припадає на II-І ст. до н. є. Саме в цей період набувають поширення характерні для зарубинецької культури форми лощеного посуду, місцеві фібули середньолатенської конструкції, мисові поселення типу городищ. Налагоджуються торгові зв'язки з грецькими античними містами Північного Причорномор'я, насамперед з Ольвією. Зарубішсцькі племена закріплюються на Середньому

 
 

Цікаве

Загрузка...