WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Зарубинецька культура - Курсова робота

Зарубинецька культура - Курсова робота

розташоване на схилі гори Дівиці - високої кручі корінного лівого берега р. Росі. Досліджувалось у 1949 р. (Довже-нок, Линка, 1959). У культурному шарі поселення, а також на місцях наземних жител з вогнищами знайдено уламки кераміки, кістки домашніх і диких тварин, залізні ножі, прясла, зернотерки, глиняні грузила, для ткання. Кераміка поселення складається з досконало зроблених лощених мисок і горщиків, кухонних горщиків з шершавою поверхнею, кришок oз порожньою ручкою, уламків пізньоелліністичних амфор. [8] .
Поселення в Києві на Оболоні знаходиться в урочищі Луг, на трохи підвищеному правому березі літописної притоки Дніпра - р. Почайни, яка протікала в низинній північно-східній околиці Києва. Поселення досліджувалося в 1965-1973 рр. (Шовкопляс, 1972). На площі близько 25 000 м2 виявлено залишки понад 60 трохи заглиблених, в грунт-прямокутних жител розміром 12-20 м2 з наземними глинобитними або дещо заглибленими в долівку вогнищами. Житла розміщені у найвищій, частині поселення у певному порядку - по колу. Поблизу жител знаходилися численні господарські ями, всього їх досліджено до 900. Розміри ям невеликі (глибина до 1 м), форма кругла або овальна, стінки вертикальні, дно рівне. У заповненні жител та ям трапилися понад 25 000 уламків посуду - ліпних кухонних горщиків та великих за розмірами корчаг. Частина цих посудин прикрашена по краю вінець звичайним для зару-бинецької кераміки орнаментом у вигляді "ащипів або насічок. До цієї групи кераміки належать мініатюрні посудинки, круглі глиняні диски, конічні кришки до горщиків, пряслиця. Лощений (столовий) посуд представлений уламками мисок, кухлів з ручкою, глеків з високим прямим горлом. Уламки античних амфор нечисленні. Знайдено багато залізних ножів з прямою спинкою, серпи, шила, бритви, гарпуни, рибальські гачки, шпори латенського типу; бронзові фібули, браслети, каблучки, шпори. На підставі амфорного матеріалу та фібул поселення датується І ст. до н. є.- І ст. н. є.
Поселення в с. Лютіяі розташоване на піщаному підвищенні заплави Дніпра, поблизу гирла р. Ірпінь. Досліджувалось у 1962-1964 рр. (Бидт зиля, Пачкова, 1968). На поселенні виявлено залишки 15 горнів, в яких з місцевої болотної руди видобувалося залізо, понад 400 неглибоких ям діаметром 1-2 м, що служили для випалу деревного вугілля, необхідного у залізоробному процесі і три наземних житла. В ямах і культурному шарі знайдено залізний шлак, уламки посуду, кістки домашніх тварин, нечисленні металеві вироби. Посуд представлений лощеними мисками, горщиками та кухлями з невеликими ручками, кухонними гор-oщками та конічними кришками з центральною ручкою. Із знарядь праці знайдено залізні шила, уламки серпів, проколки, зубила, глиняні прясла, точильні камені. Трапилася очкова фібула першої половини II ст. н. є.[9] .
Могильник в с. Зарубинці розташований на правому березі Дніпра, на високій Батуровій горі, поблизу села. У 1899 р. В. В. Хвойка виявив : -тут три поховання - залишки великого могильника, зруйнованого під час земляних робіт (Хвойка, 1901; Петров, 1959). Могильні споруди мали вигляд неглибоких (0,6-0,9 м) ям, розмірами 0,7-0,8 м. Насипів або ін-1 :ших наземних ознак над могилами не було. Одне з поховань являло і собою безурнове тілоспалення - перепалені людські кістки лежали просто на дні могили. Поруч стояли три чорнолощені посудини: глек, миска і кухоль, а також бронзові фібули, шпилька та браслет. Друге поховання виявилося урновим: перепалені кістки містились у горщику, біля якого були лощені миска, горщик, дві бронзові фібули, шпилька та браслет. Третє поховання було тілопокладенням: на дні могили лежали залишки кістяка людини, біля якого знайдено чорнолощену миску та бронзову фібулу. З інших поховань, зруйнованих під час земляних робіт, у Київському історично.му музеї збереглося 11 чорнолощених мисок, горщиків та кухлів, 11 бронзових фібул, 8 шпильок, 4 браслети.[5:280] .
Могильник, в с. Корчуватому розташований в південній частині Києва. На мисі високого правого берега Дніпра в 1937 р. під час земляних робіт виявлено, могильник, розкопки якого.провадилися в 1940-1941 рр: (Самойловский, 1959). Тут було досліджено 100 поховань, більшість яких являли собою безурнові (51) та урнові (31) тілоспалення. Знайдено також 13 тілопокладень та 5 кенотафів.- могил без залишків померлого. Усі могили були неглибокими - 0,35-0,93 м від сучасної поверхні, наземних ознак не мали. Розміри та форми їх залежали від поховального обряду. Так, у деякої частини безурнових поховань та в похованнях з тілопокладенням ями були великими, до 2 ж в довжину. Ями-урнових поховань мали менші розміри - до 1 м, круглу або чотирикутну форми. Більша частина поховань (73) супроводжувалася р'ечами (посуд, фібули, прикраси) або кістками тварин-'-залишками ритуальної їжі. Всього в похованнях було виявлено 20 бронзових та 3 залізні фібули середньолатен-ської схеми, бронзові кільця, підвіски, уламки сережок, два залізних ножі, наконечник списа, намистина та. уламки оплавлених скляних посудин, понад 180 чорнолощених горщиків, мисок, глеків та кухлів, простих корчаг і горщиків, ліпну амфору. Час існування могильника на підставі фібул визначається І ст. до н. є.- І ст. н. є.
Могильник у с. Пирогів розташований у південній частині Києва. На мисі правобережного дніпровського плато виявлено могильник, розкопки якого провадилися в 1966-1972 рр. За два археологічних сезони .(1966-1967 рр.) досліджено близько 'Д площі могильника, на якій трапилося 93 поховання зарубинецької культури (Кубьішев, Максимов, 1968). Зовнішніх ознак могили не мали. Вони являли собою ями прямокутної форми розмірами 0,5-0,7X1,2-1,6 м, орієнтовані по довжині на схід-захід. Глибина могил становить тепер 0,2-0,8 м. Поховання здійснювалися за обрядом тілоспалення, яке провадилося десь на стороні. Рештки кремованих - купки кальцинованих кісток - клали просто на дно могили. Таких поховань було 74. Значно менше виявлено урнових тілоспалень (8), зовсім мало - тілопокладень (3). Майже в кожній могилі були, ритуальні речі. Всього трапилося близько 200 чорнолощених горщиків, мисок та кухлів, декілька простих кухонних горщиків, 25 бронзових і залізних середньо- та пізньолатенських фібул, кілька бронзових підвісок, браслетів та шпильок, багато дрібних скляних намистин, декілька залізних ножів, терочник. У більшості безурнових тілоспалень (48)виявлено кістки домашніх тварин - залишки жертовної їжі. Пиро-гівський могильник - найбільший за кількістю поховань у Середньому Придніпров'ї, де вже (по 1972 р.) досліджено понад 150 зарубинецьких могил II ст. до н. є.- І ст. н. є.
Могильник у с. Бучаки в 20 к.и північніше м. Канева розташований на високому горбі Дідов шпиль, на правому березі Дніпра, поруч з зару-. бинецьким городищем Бабина Гора. У 1972-1973 рр. тут виявлено понад 40 поховань (Максимов, Петровская, 1972) без наземних ознак, з яких 16 являли собою безурнові тілоспалення, два - урнові, один - кенотаф, 18 - тілопокладень (з них чотири - черепи). Неглибокі (до 0,5 м) мо- . гильні ями 0,7X1,6 м прямокутної форми були орієнтовані по-різному: тілоспалення - перпендикулярно до берегової лінії Дніпра, тілопокла-дення - паралельно або ж перпендикулярно. Поховальний інвентар зарубинецьких тілоспалень складався з чорнолощеного (миски, кухлі, горшки) та грубого (горшки, кухлі) посуду, бронзових
Loading...

 
 

Цікаве