WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Від склавинів до української нації - Реферат

Від склавинів до української нації - Реферат

Київська Русь, державотворчим етносом якої були праукраїнці Південної Русі. Причому етно-генетичні процеси, що призвели до їхнього постання, не є чимось унікальним у світовій історії. Навпаки, аналогічна етно-історична ситуація неодноразово і невідворотно повторювалася на руїнах великих імперій минулого. Мається на увазі постання в підкорених імперією провінціях нових етносів, споріднених з народом-завойовником. Відбувалося це в умовах потужного адміністративного, культурного, мовного впливурозвиненої метрополії на відсталу периферію. Найдієвішим механізмом такого впливу була міграція представників панівного імперського етносу з центру в завойовані провінції. Вона відбувалася тим інтенсивніше, чим були відсталішими і менш заселеними завойовані землі. Класичний приклад - сталий напрямок міграції в імперії Русь з Київської метрополії на лісову Північ. Внаслідок такого розселення мешканців метрополії, мовно-культурного впливу та адміністративного тиску центру на місцевий варварський субстрат народжувалися нові етнічні спільноти. Генетичне вони були пов'язані як з місцевими традиціями, так і з домінуючою культурою імперського етносу. В умовах невідворотного, розпаду імперій і відокремлення провінцій від метрополії відбувався відрив або власне народження нових етносів від батьківського, імперського. Зрозуміло, що всі ці постімперські етноси тією чи іншою мірою надовго зберігали мовно-культурну спорідненість з панівним народом загиблої супердержави. За. доби середньовіччя виникли численні європейські імперії з заморськими колоніями - Іспанська, Португальська, Бельгійська, Англійська, Французька та ін. Внаслідок іспанізації аборигенів Латинської Америки за участю вихідців з Африки у XVI-XIX ст.ст. зародилися численні іспаномовні етноси Нового Світу: мексиканці, аргентинці, чілійці, перуанці, венесуельці, колумбійці, кубинці та ін. Експансія португальців та англійців до Америки призвела до постання бразильців та американського народу США. Днем народження всіх цих молодих етносів Нового Світу можна вважати момент набуття відповідними колоніями незалежності від метрополії, що відбувся в процесі розпаду колоніальних імперій. Зазначимо, що народження нових, споріднених з імперським, етносів відбувалося, як правило, у відносно відсталих та малозаселених провінціях. У випадку підкорення імперією сформованого народу з давньою історією та багатою культурою поневолений етнос стійко противився нівелюючому впливу метрополії, зберігаючи власну етнічну своєрідність. Тому молоді романські народи постали на варварській периферії Стародавнього Риму, а Греція, Єгипет, Близький Світ, що також входили до Римської імперії, так і не романізувалися. В межах Англійської імперії Індія лишилася Індією, а в малозаселеній первісними племенами індіанців Північній Америці постали споріднені англійцям молоді англомовні етноси американців, канадійців, а в Австралії - австралійців. В російській імперії Польща, Литва, Україна, Грузія, Узбекистан зберегли своє етнічне обличчя, а первісний Сибір XVII - XIX ст.ст. зрусифікувався. Розпад Російської імперії може відбутися за класичною моделлю розпаду Римської, коли древні народи отримують незалежність, а у варварських провінціях постає група молодих споріднених романських етносів. Відповідно на руїнах Російської імперії, крім народів, що повернули колись втрачену незалежність (поляки, литовці, українці, грузини, вірмени тощо), в малорозвинених сибірських провінціях можуть постати споріднені росіянам постімперські етноси - західносибірський, далекосхідний, козацький Передкавказзя тощо. Саме так від англійської метрополії відгалузились 200 років тому англомовні американці, а від Іспанської імперії - молоді іспаномовні народи Латинської Америки. Спорідненість цих постімперських етносів зумовлена тим, що кожен 9 них тією чи іншою мірою сприйняв і включив у свою традиційну культуру надбання колишньої метрополії. Зрозуміло, що її головним культурно-історичним спадкоємцем лишався народ, який продовжував мешкати на землях метрополії .і був кровно спорідненим з панівним етносом імперії. Іншими словами, якщо хтось і може претендувати на культурно-історичну спадщину Стародавнього Риму, то це перш за все італійці. Творцями історії та культури Стародавньої Греції та елліністичної імперії Олександра Македонського були пращури сучасних греків. Тому прямими спадкоємцями імперських Мадріда та Лондона є відповідно сучасні іспанці та англійці, а не мексиканці чи американці. Точно так безпосередніми генетичними потемками панівного етносу Російської імперії є сучасні росіяни, а не примусово інкорпоровані до неї латиші, українці чи казахи. Відповідно Київська Русь є органічною частиною етнічної історії українців, хоча елементи її культури стали невід"ємними складовими молодих східнослов"янських етносів, що близько тисячі рокГв тому зародилися на периферії імперії внаслідок впливів з київської метрополії. Про сталість та універсальність законів етнотворення на постімперських просторах свідчить разюча подібність історичної картини зародження романських та східнослов"янських народів. Як Стародавній Рим романізував свої північні варварські провінції, так княжий Київ русифікував (від Русь, а не Росія) безкраї лісові обшири півночі Східної Європи. Потужний вплив Риму на периферію своєї імперії спонукав постання романської групи народів. Іспанці та португальці - це латинізовані племена іберів, кельтів, готів Піренейського півострова. Французи - латинізоване кельтське плем'я галлів, а румуни - латинізовані фракійські племена даків, гетів, мезів, що також містять і слов'янський компонент. Аналогічний вплив київської метрополії на малозаселену лісову периферію імперії зумовив русифікацію місцевих балтських та фінських племен і зародження на їхніх теренах білоруського, псково-навгородського, російського етносів. Провідну роль праукраїнського Києва в постанні інших східнослов'янських народів добре розуміли русичі, називаючи княжий Київ "матір'ю городів руських". Так, на руїнах Римської імперії постали 5 споріднених романських народів, а по розпаду Імперії Русь - 4 братні східнослов'янські. В обох випадках етноген етичні процеси відбувалися в умовах потужного культурного та адміністративного .впливу високорозвиненої метрополії на відсталу периферію. Важливу цементуючу роль у Римській державі виконувала латинська мова метрополії. В провінціях ця державна мова була не лише мовою адміністрації, але й культурного та духовного життя. Саме нею поширювалась з Риму державна релігія - християнство разом з літературними та науковими надбаннями високої греко-римської цивілізації. У Київській Русі культурні впливи метрополії поширювались на провінції державною церковнослов'янською мовою. Нею ж провінції сприймали з Києва державну релігію Русі - православ'я. Офіційні мова та культура потужно впливали на формування етнічної специфіки провінції. З послабленням центру та розпадом імперії, зароджені в її тілі
Loading...

 
 

Цікаве