WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Від склавинів до української нації - Реферат

Від склавинів до української нації - Реферат

проводом Богдана Хмельницького мала виразні риси буржуазної революції, її наслідком стало знищення в Україні феодального поміщицького землеволодіння, основою якого була праця кріпаків. На зміну прийшло козацьке господарство з приватною власністю на землю, найманою працеи', ринковими відносинами ранньобуржуазного типу. Не випадково лідер англійської буржуазної революції О.Кромвель привітав Богдана Хмельницького з перемогою. Проголошення української гетьманської держави знаменувало початок становлення в Україні правового суспільства. Полково-сотенний військовий устрій, що сформувався на Запорозькій Січі, поширився на всю територію України. Гетьман - це український президент, що демократиично обирався вільними громадянами - козаками. Вибори гетьмана, полковників, сотників відбувалися на відповідних радах. Кожен із обраних уособлював верховну владу на певній території лише до наступних виборів. Посадовим особам на час обрання видавали рангові маєтності, які при переобранні відбиралися. Генеральна старшина (писар, обозний, суддя, осавул) були радою міністрів при гетьмані. Міста користувалися загальноєвропейським магдебурзьким правом. Регулярно вибирали війта (сучасного мера міста). Судову владу здійснювали судді на основі давнього литовського статуту, що грунтувався на звичаєвому праві Київської Русі (Дорошенко, 1991, с.344 - 358). Отже, українська гетьманська держава спиралася на прогресивне для свого часу ринкове сільське господарство, мала демократичний устрій з розподіломвлади і перебувала на шляху становлення правового суспільства європейського типу та буржуазних відносин. Гетьманщина була країною високої європейської культури. Згадаймо свідчення іноземця Павла Алепського 1652 р.: "Мало не всі українці і більша частина їхніх жінок уміють читати", а "козацькі маляри навчилися від франків і ляхів малювати зовсім схожі образи з живих людей". Ігумени київських монастирів - "люди вчені, знавці права, або юристи, філософи і красномовці. У Лаврі є прехороший печатний дім, що обслуговує весь край той". Очевидці свідчать, що в козацькій Україні письменними були навіть селяни. Особливо вражали іноземців багатоголосий партесний спів і знання українцями нотної грамоти. До речі, багатоголосся - елемент музичної культури європейського Відродження, що інтенсивно проникає в Україну з XVI ст. Першим вищим навчальним закладом у Східній Європі стала Києво-Могилянська академія, заснована на початку XVII ст. на зразок європейських університетів. Чимало було в Україні і випускників західних університетів. Так, легендарний Морозенко (полковник Морозовицький з оточення Богдана Хмельницького) закінчив два університети. Переважна більшість гетьманів мали вищу освіту. До речі, цього не можна сказати про тогочасну європейську знать, не говорячи вже про московське дворянство. Навіть найближче оточення Петра І відзначалося низьким освітнім рівнем. Наприклад-, О.Меньшиков був неписьменним. Серед освічених людей України була поширена латина - мова науки та міжнародного спілкування в Європі (Огієнко, 1918, с.12 - 58). У мистецтві (живопис, гравюра, скульптура, музика, театр, література, архітектура) цього періоду панує загальноєвропейський стиль барокко, який, однак, набуває в Україні специфічних рис. Українське барокко, на відміну від західноєвропейського, має урочистий і життєрадісний характер. Це зумовлено загальнонаціональним піднесенням в Україні у середині XVII ст. У 1800 р. Павло І указом забороняє будівництво церков у стилі українського барокко. Після цього в- Україні не побудовано жодної церкви, яка б являла собою значну архітектурну цінність. Ця дата символізує початок рішучого відриву України від Європи і поглинення її Російською імперією. Про міцність різноманітних зв'язків України з Європою свідчить той 41aкт^ Щ° лля переорієнтації її на схід імперському уряду знадобилося більше 150 років цілеспрямованих, інтенсивних зусиль. Великий культурний та економічний потенціал України був загарбаний Російською імперією у XVIII ст., про що докладно пише І.Огієнко (Огієнко, 1918, с.59-110). Типовим прикладом є політика агресивного меркантилізму Петра І відносно економіки України. На початку XVIII ст. Україна жваво торгувала з Європою зерном, сіллю, худобою, медом. З метою переорієнтації української торгівлі з заходу на схід та збагачення імперської казни Петро І обкладає українських купців великим митом. Вивозити товари на захід дозволялося лише через Архангельськ, Петербург та Ригу. В той же час стимулювали переселення в Україну російських купців, звільняючи їх від податків. Тому, щоб хоч якось вижити, українське купецтво намагалося прийняти у компаньйони росіянина. Платили великі гроші візникам-росіянам, з яких, при вивозі товарів, не брали мита. Ще у 1835 р, російських купців, що забажають поселитися у Києві, на три роки звільняли від податків. Внаслідок таких заходів національна економіка України була підірвана, а торгово-економічні зв'язки штучно переорієнтовані з Заходу на Схід (Дорошенко, с.397-403). Сумні наслідки цього дають себе знати і зараз. Отже, з часів Київської Русі до 1800 р. Україна в культурно-історичному сенсі була органічною частиною європейської цивілізації. Разом з тим, слід зазначити, що середньовічний світ Європи не був однорідним. Європейська цивілізація складалася з двох частин: латино-католицького заходу та греко-православного сходу. Важливо, що в цьому розмежуванні конфесійний аспект був вторинним, похідним від мовного. Справа в тому, що середньовічна Європа виросла на культурно-історичній спадщині Стародавніх Греції та Риму. Західна Європа разом з латиною Стародавнього Риму успадкувала не тільки Святе Письмо, а й всю античну літературу. Біблія у слов'янському світі Східної Європи поширювалась з Константинополя староболгарською мовою. Багата антична література у Візантії зберігалася мовою класичної Греції, якою розмовляв константинопольський двір. Отже, церковнослов'янська (староболгарська) мова певною мірою відгородила східне слов'янство від джерел античної культури. В той же час латина зв'язала ранньосередньовічну Західну Європу з античною спадщиною. Остання дала велику перевагу європейському Заходу порівняно зі Сходом, який постійно відстає у темпах розвитку. Згадаймо лише той факт, що в Західній Європі перші університети з'явилися у XII ст., ay Східній - лише на початку XVII (Києво-Могилянська академія). Причому, остання створювалася за західними зразками і виникла в ході "латинизації" України. Мається на увазі процес поступового входження України в коло західноєвропейської цивілізації, що відбувався в XVI - XVII ст.ст. шляхом поширення в Україніі латини, західноєвропейської культури (ренесанс, барокко), європейських державних інститутів (магдебурське право) тощо. Без цих західноєвропейських новацій неможливо уявити козацьку Україну. Отже, вони є важливими, навіть визначальними, органічними складовими української національної культури, ментальності, історії
Loading...

 
 

Цікаве