WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Україна на початку 20-х років. Варшавська угода та її наслідки.Ризький мир - Реферат

Україна на початку 20-х років. Варшавська угода та її наслідки.Ризький мир - Реферат

в районі Вінниці дві бригади УГА перейшли на бік поляків. Однак польське командування не довіряло галичанам і не погодилося використати їх у боях: галицькі війська були роззброєні і розформовані. Не довіряло воно повністю і петлюрівцям. Згідно з військовою конвенцією Петлюра мав сформувати ще чотири дивізії, але не дістав на це дозволу.
Ефект раптовості і велика перевага в живій силі та озброєнні дали змогу військам Пілсудського за перший тиждень боїв захопити Житомир, Бердичів і Козятин. 7 травня було здобуто Київ. Однак 12-та армія, яка діяла на київському напрямку, зберегла боєздатність і відступила організовано. Вона перейшла на лівий берег Дніпра і надійно закріпилася на лінії Бровари - Бориспіль. 14-та армія, що прикривала Одесу, також закріпилася на лінії Біла Церква - Ямпіль на Дністрі. Незважаючи на захоплення столиці України, польські армії не виконали повністю поставлених завдань і змушені були утримувати розтягнутий фронт, який поглинув більшу частину наявних резервів.
Інтервенція викликала обурення українського населення. Воно переросло в рішучий опір, коли виявилося, що окупанти займаються
реквізиціями і грабунками, репресують усіх незадоволсних, влаштовують єврейські погроми.
В Україні розпочалася мобілізація в Червону армію, яку здійснювали не тільки органи влади - військові комісаріати, а й профспілки. Створювалися частини особливого призначення (ЧОП), які паралізували виступи незадоволених радянською владою. Нарешті, організований чекістами під керівництвом "залізного Фелікса" (Ф. Дзержинського) кривавий терор проти боротьбистів та інших "контрреволюційних елементів" також зіграв свою роль у тому, що очікуване Петлюрою антибільшовицьке повстання не відбулося.
Перші успіхи Пілсудського Москва зустріла холоднокровно. Вразливе у воєнному відношенні становище Києва було враховане завчасно: після вигнання денікінців з України Резиденціею центральних органів влади і управління став Харків (аж до 1934 p.). У день захоплення Києва ВЦВК звернувся із заявою до робітників, селян та солдатів Польщі, у якій твердив: "Не вірте, що Червона армія несе вам рабство або збирається насильно нав'язати вам комунізм. Розгромивши ваших панів, радянська влада дасть польському народові право влаштувати своє життя за власним бажанням".
Радянське партійно-державне керівництво було цілком переконане в тому, що об'єктивне співвідношення сил на користь Росії рано чи пізно приведе до поразки збройних сил Пілсудського.
Справді, воєнний успіх кампанії виявився для армій Пілсудського короткочасним. Співвідношення сил неухильно змінювалося не ' на їх користь. Л. Троцький методично нарощував кількісну перевагу, звідусіль перекидаючи на польський фронт найбільш боєздатні з'єднання: з Кавказького фронту - 1-шу Кінну армію, з Туркестанського - 25-ту Чапаєвську дивізію, з-під Перекопу - 8-му Червонокозачу дивізію. Ка Півдеино-Західний фронт було направлено близько 40 тис. бійців. Командуючим фронтом став О. Єго-ров. Командування Західним фронтом у Бєлорусі, де зосереджувалися найбільші резерви для наступу на Варшаву, було доручено М. Тухачезському.
Наступ на Варшаву. На світанку 5 червня 1920 р. три дивізії 1-ї Кінної армії прорвали фронт противника і вийшли в тили 3-ї польської армії. Через два дні вони оволоділи Житомиром і Бердичевом. Одночасно 12-та армія форсувала Дніпро на північ від Києва . і почала пробиватися до нього.
1-ша Кінна армія, просуваючись назустріч 12-й, створила загрозу цілковитого оточення 3-ї польської армії. Остання почала в паніці відкочуватися на захід. 12 червня Київ було звільнено.
Нищівна поразка під Києвом створила умови для переходу в контрнаступ з'єднань Західного фронту. На понну силу контрнаступ у Бєлорусі розгорнувся наприкінці червня. Армії Пілсудського залишили Мінськ, Гродно і Барановичі. Спроба закріпитися на
Німані також їм не вдалася. Війська Західного фронту під командуванням Тухачевського увійшли в Польшу і почали розвивати наступ на Варшаву. Очолювані Єгоровим війська Південно-Західного фронту повели наступ на Львів.
У відчаї прем'єр-міністр і начальник генерального штабу Польщі кинулися в бельгійське курортне містечко Спа, де 5 липня відкрилася конференція держав Антанти і Німеччини" Англія і Франція пообіцяли допомогу, але на певних умовах. Пг втрачають боєздатність. Червона армш також, не могла більше> воювати. Делегації радянської Росії і радянської України змушені були дати згоду на встановлення такого кордону, при якому Західна Україна і Західна Білорусь залишалися у межах Польщі. Иа цих умовах у жовтні було підписано перемир'я, а пізніше, у березні 1921 р.,- мирный договір.
Переговори між Польщею та Радянською Росією завершилися 18 березня 1921 р. підписанням Ризького договору. Польща визнавала існування Української Соціалістичної Радянської Республіки. До Польщі відійшли Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь і Західне Полісся, інші частини Правобережжя ввійшли до складу УСРР. Східна Галичина залишалася за Польщею.
Польський уряд зобов'язався гарантувати мовні й релігійні права українцям у Польщі. Але цих зобов'язань він ніколи не дотримувався.
ИЗ ПОЛИТИЧЕСКОЙ КОНВЕНЦИИ МЕЖДУ ПОЛЬШЕЙ И УКРАИНОЙ
Визнаючи право України на незалежне державне існування на території в межах на північ, схід, південь, як ці межі будуть опреділені договорами УНРз її пограничники, з тих сторін сусідами, Річ Посполита Польська визнає Директорію Незалежної Української' Народної Республіки на чолі з Головним Отаманом п. Симоном Петлюрою за Верховну владу УHP.
Кордон між Українською Народною Республікою і Річчю Посполитою встановлюється слідуючий: на північ від річки Дністер вздовж річки Збруч, а далі вздовж бувшого кордону між Австро-Венгрією та Росією доВишегрудка на північ через узгір'я, далі по лінії на схід від Здолбунова, потім вздовж східного адміністративного кордону Рівнинського повіту, далі на північ вздовж кордону адміністраційного бувшої губернії Мінської, до схрещення його р. Припяттю до її устя.
Польський уряд зобов 'язується не заключати жодних міжнародних умов, направлених супроти України, до того ж самого зобов 'язуєтьсн Уряд Української Народної Республіки супроти Річі Посполитої Польської.
Права національно-культурні, які Уряд Української Народної Республіки забезпечить громадянам польської національності на території Української Народної Республіки, будуть в неменшій мірі забезпечені громадянам національності української в межах Річі Посполитої і на відворот.
Аграрна справа на Україні буде разе 'язана конституатионо. До часу скликання конституанта юридичне становище землевласників польської національності на Україні опреділясться згодою між Річчю Польською Посполитою і Українською Народною Республікою.
Умова ця зіставляється таємно...
ИЗ ВОЕННОЙ КОНВЕНЦИИ МЕЖДУ ПОЛЬШЕЙ И УКРАИНОЙ
Сучасна військова Конвенція складає інтегральну частину політичної конвенції дня 2/ квітня 1920року, входе з нею рівночасно в життя...
Польські та Українські війська відбувають акцію спільно, як війська союзні.
В разі спільної польсько-української акції проти військ на теренах Правобережної України, положених на схід від сучасної лінії польсько-більшовицького фронту, військові операції відбуваються по взаємному порозумінню начальної команди Польських військ і головною командою Українських під загальним керуванням начальної команди Польських військ.
З моменту розпочатої спільної акції проти більшовиків, Український Уряд зобов 'язується доставляти продукти для польської армії, оперуючи на цім терені: м 'ясо, сало, борошно, збіжжя, крупу, овочі, цукор, овес, сіно, солому і т.п.
З моменту розпочаття спільної офензиви і заняття нових теренів Правоборежної України, положених на Схід від сучасної лінії польсько-більшовицького фронту,Український уряд організує на них свою владу і адміністрацію цивільну і військову.
Обидві сторони зобов 'язуються тримати цю конвенцію в тайні.
Ця конвенція підписана в Варшаві. 21 кпітня 1920 p..
Використана література:
1. Ф.Г. Турченко "Новітня історія України", Київ "Генеза" 2002 р.
2. С.Кульчинський, Ю. Курносов, М.Коваль, "Історія України", Київ "Освіта" 1993 р.
Loading...

 
 

Цікаве