WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Розвиток нафтовидобувної промисловості Долинського району - Реферат

Розвиток нафтовидобувної промисловості Долинського району - Реферат


НАУКОВОBИЙ-РЕФЕРАТ
з історії України
на тему:
"Розвиток нафтовидобувної промисловості
Долинського району
Івано-Франківської області"
У Галичині про нафту знали з давніх часів і не тільки у Бориславі, а й у всій прикарпатській смузі від Добромиля до Биткова й Кут і далі в Румунію. Подекуди чорна горюча рідина просочувалася на поверхню землі і люди копали там колодязі, тим самим започатковуючи таку важливу сьогодні галузь промисловості.
У Долинському регіоні, де нині експлуатується десять родовищ промисловий нафтовидобуток започаткувався в підгір'янському селі Ріпному (до 1880 року - Ропне), де віддавна селяни використовували маслянисту чорну рідину для змащування возів та для інших господарських потреб.
З нафтовидобутком й пов'язане заснування села Ріпного. Його назва походить від назви потічка, який бере початок в урочищі Росище на висоті 785 метрів над рівнем моря. У сільській історії зазначено, що відомості про цей струмок сягають 1411 року в описах князя Теодора Лабартовича. Власне, цей струмок привернув увагу тим, що на поверхні води заявлялися маслянисті плями. Це спонукало людей шукати витоки незвичайної рідини, копати колодязі для її збору. Перший колодязь для видобування нафти був викопаний в 1786 році. Згодом глибина цих "криниць" сягала 304 більше метрів. З них нафту черпали дерев'яними коновкам (відрами). А з винаходом львівським бляхарем Братковським та аптекарем Лукасевичем гасової лампи виникла потреба збільшення видобутку нафти і цим почали займатися промисловці, які, маючи кошти, шукали можливості вигідно вкласти свій капітал.
До нафтових джерел хлинули іноземні комерсанти. Більшість свердловин у Ріпному належала французькій фірмі "Альфа". Наприкінці XIX століття колодязний спосіб видобутку нафти почало витісняти буріння глибших свердловин механічним, ударним методом. Перші барові роботи в Ріпному розпочалися в 1887 році, а вже в 1892 році тут діяло 11 свердловин. Ще через чотири роки з 28 свердловин за рік було видобуто 2360 тонн нафти. Ці та інші відомості з історії нафтовидобутку в Ріпному почерпуємо із другого збірника "Нафтові і газові промисли Польщі", який розпочав видаватися в 1928 році під редакцією бориславського геолога-нафтовика К.Толвінського. З цього джерела довідуємося, що видобуток нафти з Ріпному стрімко збільшився після відкриття в 1919 році нових покладів. Уже в 1920 році на новій площі Гомотівка Знаходилось 24 свердловини, які дали за рік 7970 тонн нафти.
У 1924 році в розробку дільниці "Підлясся" і "Сергів", завдяки чому ріпнянський промисел в 1934 році досягає; видобутку 22528 тонн нафти і 13420 тисяч кубометрів газу.
Новий спосіб буріння дозволяв заглибитись в земні надра на 800 і більше метрів. Принцип буріння свердловини полягав у тому, що підвішене на линві металеве долото під своєю вагою при падінні розрушувало породу, яку спеціальним пристроєм (жолонкою) підбирали і витягали наверх. Перші пробурені таким чином свердловини були побудовані на Ганібалі та Польонії (так називалися ділянки землі), а також біля теперішнього стадіону. Усі роботи, які вимагали певної кваліфікації, виконували поляки. Місцеві жителі переважно працювали на важких земляних роботах, зокрема на підготовці майданчиків під бурові. Приміром, щоби розпочати будівництво свердловини, треба було спочатку вирубати і викорчувати ліс, вирівняти майданчик на схилі гори, де переважно будувалися свердловини. За підрахунками Інженерів, цю роботу вручну певний час мали виконувати 45 робітників. А приходило проситися до роботи щонайменше 100-150 селян. Перевагу давали сильнішим і здоровішим. Інколи між бажаючими заробити якийсь гріш починалася сварка. Тоді управляючий вдавався до жеребкування: давав тягнути 150 льосів, з яких 45 були дійсними.
Виборюючи свої права, нафтовики Ріпного неодноразово вдавалися до акцій протесту. Так, в 1920 році вибухнув великий політичний страйк. Двічі, навесні і восени, страйкували ріпники в 1926 році. Підприємці та їх управителі змушені були йти на деякі уступки. Таким чином був запроваджений 8-годинний робочий день, збільшено платню і поліпшувалися побутові умови. Зокрема, для ріпників була збудована лазня, великий стадіон. Кажуть, що цей стадіон був другим за своїм значенням у Польщі. На той час у Ріпному були три футбольні дружини: головна - нафтовиків, а також команди пожежників і молодіжна. Ріпнянці часто приймали і перемагали команди зі Львова, Станіславова та інших міст.
До 1939 року в Ріпному діяли кілька іноземних фірм та українського барона Думки. Промисли обслуговували: електростанція, дві механічні майстерні, водокачка в селі Слобода Дубенська (нині Підлясся), працював газоліновий завод. Дільниця промислу була в селі Небилові. У Перегінську в урочищі Башти мав кілька свердловин поляк Ліндерський. Звідси нафту возили в бочках у Креховичі. Туди ж самотьоком по трубопроводу поступала нафта з Ріпного. Всі ці нафтопромислові об'єкти були націоналізовані в 1939 році після приєднання Західноукраїнських земель до совітської імперії.
Ще в сиву давнину Долина славилася багатством своїх надр - соляними джерелами і виробництвом на цій основі високоякісної харчової солі. Власне, завдяки відкриттю цих джерел пастухами князя Андрійовича було й засноване це старовинне місто, якому, як гласить легенда, понад 1000 років.
А ось про нове багатство долинської землі - нафту і газ - стало відомо трохи більше як 100 років тому. Так, перші відомості з геології району Долини подибуємо в праці Є.Дуниковського, яка була надрукована в 1891 році. Ще в ті далекі часи фірма "Карпатія" на околиці Долини в Підлівче вела пошуки нафти і є відомості, що одна із свердловин була пробурена до глибини 750 метрів і на глибинах 170 і 500 метрів виявлено нафтоносні пласти. Однак налагодити промисловий видобуток нафти "Карпатії" не вдалося через те, що вибухла перша світова війна, яка призвела до занепаду нафтовидобутку на Прикарпатті.
Але нафтові промисловці не втрачали надії знайти в Долині значні поклади нафти. На Підлівче не раз навідувалися підприємці з Борислава і Львова, цікавлячись перспективами нафтовидобутку. Врешті, фірма "Польмін" в 1935 році забурила тут дві свердловини. В одній із них на глибині 471-472 метрів було відкрито шар насичених нафтою пісковиків. Однак продуктивність їх була незначною і свердловину поглиблювали дальше. Цікаво також і те, що, починаючи з глибини 250 і до 350 метрів, буровики натрапили на поклади кристалічної солі.
Видобуток нафти з пробурених свердловин (переважно в межах
Loading...

 
 

Цікаве