WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Життя і діяльність Костянтина і Мефодія - Реферат

Життя і діяльність Костянтина і Мефодія - Реферат

людей - Логофет, почувши про визначні здібності й розум юнака забирає його до столиці. Логофет, після смерті імператора Реафіла у 842 р. став регентом малолітнього імператора Михайла ІІІ, а фактично - правителем Візантії. Про виняткові здібності хлопчика Логофет дізнався від відомого візантійського вченого-математика Лева і відправив Костянтина до Константинополя, де той навчався разом із майбутнім імператором Михайлом. Одним із учителів Костянтина був знаменитий Фотій, який пізніше став візантійським патріархом. За короткий час, юнак вивчив граматику, діалектику, риторику, арифметику, геометрію, астрономію, музику, проте, відмовився від блискучої кар'єри, яку йому пропонували при дворі, і посів скромне, але почесне місце патріаршого бібліотекаря при найбільшішій у Константинополі церкві святої Софії. Невдовзі він кидає це місце, їде на півроку в один із монастирів у Малій Азії. Після повернення очолив кафедру філософії у Константинопольському університеті, де прославився своїми лекціями і публічними виступами, хоч був ще дуже молодий. Завдяки своїм ораторським здібностям, отримує перемогу у публічному диспуті з колишнім патріархом Іоаном VІІ Граматиком. Після цього його призначають керівником візантійських дипломатичних місій у Сірії. Хазарії, та Арабському Халіфаті, де він виступає публічним захисником православ'я, здобуваючи перемогу над опонентами. Дорогою до Візантії до хазар Констант зупиняється в грецькому місті Херсонес (слов'янська назва Корсунь). Там він вивчає єврейську мову, якою користувались вищі кола хазар після прийняття іудейства. Швидко оволодівши цією мовою, він навіть складає граматику єврейської мови, яка на жаль не збереглась. Під час перебування у Херсонесі він розшукує мощі римського єпископа Климента (між І та ІІ ст. н.е. язичники втопили його з якорем на шиї) і забирає їх із собою до Візантії. До середини ІХ ст. серед східних слов'ян було багато тих, хто вже прийняв християнство. Так за свідченням Фотія, на початку 60-х років було охрещено багато "россів" у тому числі цілу князівську дружину. В деяких джерелах знаходимо свідчення місіонерської діяльності Костянтина серед слов'янських племен на річці Берегальниці за 7-8 років до моравської місії. Після завершення Хазарської місії Костянтин знову відходить від активного політичного та наукового життя й оселяється у монастирі на горі Олімп, де жив і Мефодій. Там у Монастирській бібліотеці, близько 5 років він вів бесіди з книжками" і, за гіпотезами вчених, уперше почав роботу над створенням слов'янської азбуки.
Життєвий шлях Костянтина і Мефодія - це зразок служіння переконанням та ідеям, суспільним інтересам. Усе своє життя вони боролися за втілення власних ідеалів, не прагнучи слави, багатства, кар'єри. Обоє братів ніколи не мали дружин, дітей, власного пристановища, усе своє життя мандруючи різними країнами, і навіть померли на чужині. До нас не дійшов жоден із літературних творів Костянтина і Мефодія, хоча відомо, що вони написали і переклали багато наукових і літературних праць. Ми навіть точно не знаємо, яку азбуку створив Костянтин.
Молодшого брата називали філософом, він увесь час тікав від мирської суєти до монастиря, де багато читав, набирався знань, якими потім щедро ділився під час просвітницьких місій. Він писав, а Мефодій перекладав його роботи. Молодший брат створив слов'янську азбуку, а старший зумів впровадити її в слов'янському світі, домогтися визнання її навіть Римом, організувати школи, де продовжувались традиції "солунських братів". Освіченістю та науковістю молодший брат переважав старшого, який зарекомендував себе здібним організатором і талановитим керівником.
Старший, досвідченіший, фізично загартований Мефодій турбувався та опікувався Костянтином, який був хворобливим, він супроводжував його у поїздках, місіях. Є свідчення. Що Костянтин працював над створенням слов'янської азбуки ще до Моравської місії у Константинополі та Монастриі Поліхрон за активної участі Мефодія. Це письмо згодом стало називатись глаголицею. Точного уявлення про первинний вигляд глаголиці ми не має, бо найдавніші тексти, які збереглися, молодші за новостворені на 150 років, а за цей час азбука могла зазнати великих змін, що підтверджується долею глаголиці у хорватів. Створення алфавіту стало лише першим кроком у підготовці моравської місії. Треба було здійснити переклад на слов'янську мову, богослужебних книжок, насамперед Євангелія - найважливішої книги церковної служби.
Наприкінці 863 р. після довгої підготовки моравська місія на чолі з Костянтином філософом вирушає до Великої Моравії Костянтин веде князеві Ростиславу послання від імператора Михайла, в якому той вітає моравський народ із входженням до числа великих народів. Солунські брати з учнями починають активно працювати у Моравії. На богослужінні у Велеграді вони читають слов'янською мовою релігійні книжки, організовують школи, де навчають учнів слов'янської азбуки. Проб4вши у Моравії 40 місяців до середини 866 р. Костянтин і Мефодій вирушають до Риму. За гіпотезою В.О.Істріна, головною причиною поїздки до Риму. За гіпотезою В.О. Істріна, головною причиною поїздки до Риму було бажання домогтись у папи дозволу на проведення богослужіння слов'янською мовою, проте папа Микола І, дізнавшись про успіхи солунських братів на слов'янських землях, змінив ставлення до проведення церковного обряду слов'янською мовою і запросив Костянтина і Мефодія з місією до Риму. Оскільки до Константинополя повертатись вони не малу сенсу, тому що там відбулись значні зміни і було вбито імператора Михайла, вони вирушають до Риму. Дорогою вони зробили тривалу зупинку у Блатнограді - столиці панонського князівства у князя Коцеля і навчили слов'янської грамоти 50 учнів. Наприкінці 867 або на початку 868 р. група на чолі з Костянтином філософом прибула до Риму. Пара Адріан ІІ, який зайняв престол, урочисто приймав його, у церквах проводились богослужіння слов'янською мовою. У кінці 868 р. під час перебування у Римі Костянтин тяжко захворів. Передчуваючи свою смерть, він у середині грудня, під Різдво, прийняв схиму, із дозволу папи прибрав слов'янське ім'я Кирило. 14 лютого 896 р. основоположник слов'янської писемності помер. Його поховали з усіма можливими почестями в церкві Климента, поряд з мощами святого, хоча Мефодій просив Адріана відправити небіжчика на батьківщину. Мефодій, призначений архієпископом Моравії і Паннонії, повертається до Моравії. Таке призначення колишнього монаха викликало заздрість німецьких єпископів. Тис був направлений і проти Ростислава. Людовик Німецький задопомогою племінника Ростислава-Святополка - беруть Ростислава у полон. Його було засуджено до жахливої смерті. Йому випалили очі, потім кинули до в'язниці, де невдовзі і помер Ростислав. Та історія не забула керівника боротьби проти німець5их феодалів, і організатора ви хрещення слов'янських народів і тому 29 жовтня 1994 р. Прешеві рішенням Священного Синоду, Ростилвав канонізовано, тобто залучено до лику святих. Стративши Ростислава, німці організовують судилище над Мефодієм, знущаються з нього і кидають до в'язниці. Майже два з половиною роки провів Мефодій у холодній темниці у Швабії, і лише під час повстання селян, під проводом учня Мефодія, священика Славомира, стає вільним. Змучений але нескорений, він продовжував активно працювати і пропагувати слов'янське письмо, проповідувати слов'янською мовою. З двома учнями Мефодій завершує переклад
Loading...

 
 

Цікаве