WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Церква, Нація і Війна: становище Української Греко-Католицької Церкви в період Другої світової війни - Дипломна робота

Церква, Нація і Війна: становище Української Греко-Католицької Церкви в період Другої світової війни - Дипломна робота

змінювалась у залежності від зміни суспільно-політичної ситуації взагалі. На початку окупації, коли загарбники ще плекали далекоглядні плани і були зацікавлені в мирному ставленні українського населення, вони створили досить широкі можливості для діяльності греко-католицьких церков. Але після того, ЯК стало зрозуміло, що їхня "блискавична війна" провалилась, а впроваджений в Україні "новий порядок" викливав розгортання народної боротьби, окупанти почали обмежувати діяльність УГКЦ. По мірі ускладнення становища гітлерівців посилювався тиск і на Україну.
З відновленням радянської влади на території Українистановище УГКЦ ускладнилось. Сталінське керівництво розпочало процес ліквідації даної конфесії, яка значної мірою підтримувала ідею незалежності України і володіла великим впливом на суспільство.
Отже, Греко-Католицька Церква як конфесійний різновид українського християнства відігравала важливу роль у формуванні національної свідомості, ідентичності розвитку національно-релігійних почуттів, духовно-інтелектуального світу українців. Саме у воєнний період особливо яскраво простежується етнічна специфіка, національний характер та потужний націотворчий та духовно формуючий потенціал УГКЦ. Необхідно розглядати феномен греко-католицизму в Другі й світовій війні як складне і не однозначне явище не позбавлене внутрішніх суперечностей. Проте результати дослідження не залишають сумнівів щодо визначальності впливу церкви на процеси національно-духовного розвитку.
Сьогодні, в умовах незалежної держави, досвід УГКЦ на ниві духовного розвиту нації є особливо актуальним. Спільно із духовною традицією інших національних церков він може бути використаний у духовному оновленні суспільства, у твердженні християнських моральних вартостей.
Відновлення повноцінного духовного життя українського народу, його давніх традицій тісно пов'язане з нормалізацією релігійного життя. Адже релігія та церква здавна відігравали поважну роль в житті нашого народу. Головна функція Церкви душпастирська робота, однак її авторитет у суспільстві мав значення для всіх сфер життя окремої людини та суспільства загалом. Окрім того, Церква відігравала важливу ідеологічно-культурну роль, зрештою розбудова Української державності неможлива без відповідного духовно - гуманітарного підґрунтя, оскільки це супроводжується відповідною ланкою громадських моральних стереотипів, трансформацією державних і соціальних структур.
З огляду на це актуальність теми дослідження постає через необхідність вдосконалення стосунків між владою і церквою, чому сприяли б глибокі, ґрунтовні знання про відносини між владою і Греко-католицькою церквою (ГКЦ) в Україні, що мали місце в XX ст., зокрема в період Другої світової війни. Особливий інтерес для дослідження становлять 1941-1944 pp., означені не лише складними політичними обставинами Другої світової війни, а й змогою простежити взаємовплив радянської та німецької тоталітарних структур на релігію. Актуальність теми пояснюється також відсутністю комплексного дослідження релігійної політики ГКЦ 1941-1944 pp.
Сучасні стосунки між державою та церквою зумовлюють використання її величезного досвіду для розвитку духовності українського народу в державотворчому і націотворчому процесах. Всі ці фактори визначають актуальність даної роботи.
Дослідження суспільно-політичної та культурно-просвітницької діяльності духовенства у воєнний період потребувало використання великого масиву архівних джерел, опублікованих матеріалів, творчої спадщини духівників, інформації з періодичних видань, а також залучення чималої кількості монографічної, публіцистичної, мемуарної та довідкової літератури.
Від 1965 року до 1981 Апостольський Престіл видав 11 томів матеріалів під заголовком: "Апостольський Престіл і Друга світова війна (1939-1945)'". Наприклад, у третьому томі "Апостольський Престіл і релігійна ситуація в Польщі і в Ватіканських країнах 1939-1945" є листування українських владик з Апостольським Престолом у часи війни [42].
Важливе значення для аналізу діяльності ГКЦ мають фонди Центрального державного історичного архіву України у м. Львові: Греко-католицька митрополича консисторія м. Львова; митрополит Андрей Шептицький; Греко-католицький митрополичий ординаріат у Львові; Греко-католицька Богословська Академія м. Львова. Ці матеріали дозволяють в повній мірі дослідити основні напрями релігійної політики на західноукраїнських землях [63].
Найбільш інформаційно змістовним джерелом, є укомплектований ф. 201, де зібрано документи і матеріали Греко-католицької митрополичої консисторії м. Львова.
Інформаційно містким з погляду відображення діяльності митрополита ГКЦ, є ф. 358. Документи, що зберігаються в ньому, достатньо широко і всебічно розкривають основні напрями діяльності Голови ГКЦ.
Ф. 408 "Греко-католицький митрополичий ординаріат у Львові" представлено листування митрополита А. Шептицького (липень 1943 р. - березень 1944 р.) з архієпископом Б. Твардовським, в якому висвітлюється питання українсько-польського конфлікту в період німецької окупації. Опрацювання справ даного фонду дає змогу з'ясувати причини, характер та особливості цього конфлікту і роль церкви в його подоланні [42 с. 2].
Наукова цінність матеріалів ф. 451 полягає в тому, що тут містяться справи про роботу Богословської академії, Богословського наукового товариства, які розкривають питання організації навчального процесу і розвитку богословської науки в складних умовах німецької окупації.
Вагоме значення для вивчення історії Церкви мають матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України у м. Києві. Основна їх маса зосереджена у ф. 3538 "Українська республіканська комісія по обліку збитків та злочинів, завданих німецько-фашистськими загарбниками". Опрацювання матеріалів дало змогу дослідити, культові споруди. Аналогічні дані виявлені при опрацюванні "Колекції документів з історії Великої Вітчизняної війни" - ф. 4620.
Для дослідження основ релігійної політики радянської і німецької влади велике значення мають матеріали Центрального державного архіву громадських об'єднань України (далі - ЦДАГО України). Ф. 1 - "Центральний Комітет Комуністичної партії України" за характером це наступні документи: протоколи донесень і постанови ЦК КП (б) У. але вони не завжди адекватно відображали події, пов'язані з діяльністю українських греко-католицьких ієрархів та священиків.
Водночас значний масив документів і матеріалів з історії ГКЦ стосовно досліджуваного періоду зберігається у архівах Служби Безпеки України, у тому числі групи неопублікованих документів і матеріалів. Серед них кримінальні справи греко-католицьких діячів, звинувачених у співробітництві з окупантами і засуджених після "визволення" України. Це справи митрополита Й. Сліпого, єпископів М. Чарнецького, М. Бутки, священиків, монахів. У протоколах допитів міститься чимало цінної інформації, що значно розширює
Loading...

 
 

Цікаве