WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Прикарпаття в давнину - Реферат

Прикарпаття в давнину - Реферат

землі.
На правління Ярослава Осмомисла і в пізніший час припадає найвищий розквіт Прикарпаття. Галич - це важливий тоді порт на Дністрі, торгово-ремісничий центр. Укріплена його частина знаходилась на підвищенні, де зараз с. Крилос. Займала вона площу понад 50 га. Навколо дитинця розташувався посад, де жили ремісники, купці та інші міщани. Загалом в Галичі тоді проживало понад 25 тисяч мешканців. Тут знаходилися крамниці купців, склади солі та інших товарів, церкви, 5 монастирів. В центрі міста стояв збудований Ярославом Осмомислом Успенський собор, де він згодом був похований в кам'яному саркофазі, який зберігається в музеї Івано-Франківська. Виявлено також рештки 9 інших церквів XII-XIII ст. В посаді і приміських селах жили ремісники самих різних спеціальностей. Звідси і пішли назви деяких сіл: Перевізці, Мединя, Блюдники та інші.
Хоча Ярославу Осмомислу вдалось на деякий час втихомирити бояр, але не надовго. Вони продовжували плести проти нього інтриги. Справа дійшла до того, що в 1170 році бояри спалили як чаклунку його нешлюбну жінку Настасію з Чагрів, і князь не зміг її захистити. Бояри клялись увірності його сину Олегу, але коли помер Ярослав Осмомисл в 1187 році, вони вигнали Олега і посадили на престол його старшого брата Володимира. Коли ж Володимир почав правити без ради з знатними боярами - вони і його вигнали з Галича. Розпочалась нова міжусобна війна, в яку втрутився угорський король Бела ІІІ у і при допомозі галицьких бояр посадив тут свого сина Андрія. Доцільно зазначити, що окупація угорцями галицької землі викликала невдоволення не тільки простих людей Галича, а й деяких діячів Києва, бо це загрожувало занепадом Галицького князівства і відкривало угорцям шлях до інших руських міст. Саме тому київський1 митрополит закликав князів: "Це чужинці зайняли вашу батьківщину, треба потрудитись для неї".
Володимир Ярославович втік з угорського полону і за допомогою Фрідріха Барбароси повернувся в Галич, але повинен був заплатити німцям 2000 срібних гривен. Він утримався в Галичі до самої смерті, яка сталася в 1199 році. З цього учні повинні зробити висновок про те, що зрадництво бояр, міжусобиці князів приводили до ослаблення економіки і політичного значення галицької землі. Від усобиць більше всього терпіло міське населення і селяни.
Після смерті Володимира Ярославовича волинський князь Роман Мстиславович об'єднав Галицьке і Волинське князівство. Так, утворилось Галицько-Волинське князівство. Він повів успішну боротьбу як проти зовнішніх, так проти внутрішніх ворогів - галицьких бояр, але зробити особливо багато не встиг, бо загинів у 1205 році. Розпочалась нова міжусобна боротьба, яка на цей раз була особливо затяжною і набула міжнародного значення. В неї втрутились руські князі інших земель, угорці, поляки і німці.
У 1219 році Новгородський і Торопецький князь Мстислав Мстиславович Удалой втрутився в боротьбу за галицькі землі і в 1221 році звільнив Галич від угорських окупантів. Але боротьба на цьому не закінчилась. Навпаки, - вона набула ще більшої гостроти. При допомозі галицьких бояр угорському, королю знову вдалося окупувати Галич. В 1230 році галичани піднялися проти окупантів, яких особливо активно підтримував боярин Судислав. На допомогу вони покликали Данила Рома-новича, спільно у черговий раз вигнали угорців з міста. Коли угорський король Андрій разом з військами і боярином Судиславом залишали місто, місцеві мешканці кидали в слід Судиславу каміння і кричали: "Іди геть, ворохобнику землі". Тепер учні вже самі можуть зробити висновок про те, хто по-справжньому любив свою Батьківщину, а хто - своє багатство і себе.
Про успішну боротьбу Данила Романовича з іноземними окупантами. У 1237 році він розбив німецьких рицарів біля Драгочина, взяв в полон магістра Бруно", а в 1238 році остаточно закріпився в Галичині. Але бояри продовжували виступати проти князівської влади. Вони пробували навіть вбити чи отруїти князя. Змова не вдалась. Ось чому Данило Романович переніс свою столицю в Холм і заснував нове місто Львів. Населяв нові міста ремісниками і купцями - своїми природними союзниками в боротьбі проти феодальної знаті.
Сам Данило Романович у 18 років брав участь у битві на Калці, де був поранений, вів. активну боротьбу проти угорського та польського королів і наніс їм нищівну поразку біля Ярославля в 1245 році. Але боротьба Данила Галицького з татарами не була послідовною. Замість того, щоб воювати з цим страшним ворогом землі руської Данило Романович розпочав міжусобну війну, в 1240 році захопив Київ, посадив там свого воєводу Дмитра. Внаслідок інтриг бояр Данило Галицький нічого не зробив для захисту своєї землі від татар у 1241 році. Тут учням можна порадити прочитати чудову повість І.Я.Франка "Захар Беркут", яка допоможе їм зрозуміти загальну обстановку того часу: Зрадницька поведінка знаті дала" можливість татарам вогнем і мечем пройти землі Прикарпаття і так зруйнувати Галич, що тільки через довгий час він був збудований на новому місці. Зруйновані були і інші міста та села. Це підірвало могутність Галицько-Волинського князівства, Галич втратив своє попереднє значення. Хоча Данило Галицький ще пробував організувати боротьбу проти татар, але йому це не вдалося.
Після смерті в 1264 році Данила Галицького економічне і політичне значення Галицько-Волинського князівства поступово занепадає, внаслідок чого в 40-х роках XІV ст., землі Галичини захопила Польща.
Культура галицької землі, яка в свій час під плодотворним впливом інших руських земель досягла високого розвитку, не загинула безслідно. Пам'ять про таких її чудових діячів як різьбяр по каменю Авдій, мудрій книжник Тимофій, гордий співець Матуса, який не корився навіть князю, знайшла своє відображення в літописі, який вівся в Галичі і який потім увійшов складовою частиною до іпатьєвського літописного зводу видатної пам'ятки місцевої культури. Вчитель нагадує ще раз про чудові споруди того часу: Успенський собор в Галичі, збудований в 1157 році Ярославом Осмомислом, церква Пантелеймона, наземна частина якої збереглась до наших днів, та інші пам'ятники. Все це свідчення того великого піднесення культури, яке ,відбулося в період розквіту Галицько-Волинського князівства.
Loading...

 
 

Цікаве