WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Прикарпаття в давнину - Реферат

Прикарпаття в давнину - Реферат


Реферат з історії України
ПРИКАРПАТТЯ В ДАВНИНУ
1. Природа і кліматичні умови Прикарпаття.
2. Тваринний і рослинний світ краю в давнину.
3. Заселення краю і заняття первісних людей.
4. Удосконалення знарядь виробництва. Поява приручених тварин та землеробства.
5. Поява приватної власності на знаряддя виробництва та її наслідки.
У місцях, де жили первісні люди, залишилися і зберігаються в землі різноманітні археологічні пам'ятки: рештки житла, вогнища, окремі поховання, побутові речі, знаряддя праці та інше.
Вивчення пам'яток старовини дає змогу зрозуміти закономірність розвитку людського суспільства як в ті давні, так і в більш пізні часи.
Ця "сива давнина, - писав Ф. Енгельс, - за всіх обставин лишиться для всіх майбутніх поколінь надзвичайно цікавою епохою, тому що вона становить основу всього пізнішого вищого розвитку, тому що вона має своїм вихідним пунктом виділення людини з тваринного царства, а своїм змістом - подолання таких труднощів, які ніколи вже не постануть перед майбутніми асоційованими людьми" (К. Маркс і Ф. Енгельс. Твори. - Т. 20. - С. 111).
Основним заняттям перших поселенців краю було полювання та збирання плодів диких рослин, бо знаряддя праці в них були ще дуже примітивними. Вони споживали тільки те, що давала їм природа в готовому вигляді. Виробляти щось вони ще не вміли. Вчені дослідили понад 80 стоянок мустьєрського періоду, чимала частина яких була на території нашої області.
В кінці середнього палеоліту почалось похолодання. Насувався льодовик. Отже люди змушені були пристосовуватись до нових умов життя. Так появились більш-менш постійні, округлої форми житла типу яранг. Іноді первісні люди використовували для життя печери. З нових знарядь полювання слід відмітити невеликі списи (дротики) з крем'яними вкладишами, які давали змогу полювати на тварину на відстані. ,
Пізній палеоліт охоплює період понад 25 000 років. Тваринний світ за цей час майже не змінився. Людина вже краще пристосувалась до холоду, у зв'язку з чим збільшилась кількість стоянок. Тільки на території сучасної Ук-раїни їх відомо близько 500. Найбільш густо на той час було заселено Прикарпаття, особливо Придністров'я. Такі поселення вивчені в сучасних нам селах Незвисько, Буківна, Вовчків, Ганусівка, Маринопіль, Добротів, Герасимів, Довге та інші. В цей часі винайдено лук і стріли, що полегшило полювання особливо на дрібну дичину. Вдосконалюються й інші знаряддя праці. Деякі з них виготовлялися з кісток. Це дало можливість людям більш успішно полювати на носорогів, диких коней, на мамонтів, ловити рибу і т. д. З шкір тварин вони виготовляли одяг, використовували їх на будівництво житла. В цей час первісне стадо людей замінюється родовим ладом, початковим етапом якого був матріархат.
8-10 тисяч років тому льодовик відступив. У Східній Європі почалось потепління. Саме в цей час починається приручення диких тварин (собака, свиня та інші), що поклало початок тваринництву. Розвивається збиральництво дикоростучих плодів. Так виникає землеробство. Для варіння їжі потрібен посуд. Його виготовляли з глини. Таке поселення вивчено археологам" в селі Незвисько. (Городенківський район).
В середині V тисячоліття до н. е. в межах Верхнього та Середнього Придністров'я появились придунайські племена. Найповніше досліджено таке поселення поблизу с. Незвисько. Тут уже було поширено ткацтво, якого не знали інші неолітичні племена, а також землеробство та скотарство.
Найбільшого поширення на Прикарпатті набула трипільська культура. (IV-II тисячоліття до н. е.). Тут були зручні для землеробства землі, а також сприятливі для цього кліматична умови. Такі поселення знайдено на території сучасних сіл Вікторів, Крилос (Галицький район), Белелуя, Стрільче, Городниця, Незвисько (Городенківський район), Корнич, Олешів (Коломийський район) та інші. Всього відомо понад 40 поселень.
Це були пастушесько-землеробські племена з досить високорозвинутою культурою. Особливого значення набула тут кераміка з специфічним, притаманним тільки цій культурі орнаментом. При обробці землі використовувалось рало, а як тяглова робоча худоба-бики. Висівались зимові та ярові зернові культури. З тварин вирощували велику рогату худобу, овець, кіз, свиней. Займались також мисливством та рибальством, але це вже були підсобні заняття. Трипільські поселення об'єднувались в племена, а останні, - в міжплемінні об'єднання. Кожне плем'я мало свій діалект. В середині III тисячоліття до н. е. трипільські племена переселились з Середнього Придністров'я в Північне Причорномор'є.
В епоху бронзи (кінець III тисячоліття до н. е.) в Прикарпаття прийшли нові, пастушеські племена так званої шнурової кераміки. Поселення і могильники їх знайдено в селах Колоколин, Гвіздець, Стратин і Тенетники.
В XV-XII ст. до н. е. на зміну племенам шнурової кераміки прийшли нові - комарівської культури (назва походить від села Комарів Галицького району, де вперше знайдено цю культуру). Тут знайдено керамічні вироби, кам'яні сокири, бронзові серпи, браслети. Пізніше подібні поселення виявлено в селах Нижнів, Ворона, Молодятин, Узин. В с. Грушка знайдено скарб бронзових знарядь: 13 бронзових сокир, 2 наконечники списів, 15 серпів, 4 браслети та інше. Ці знахідки свідчать, що в часи пізньої бронзи уже між племенами велась збройна боротьба і існувала майнова нерівність. На думку багатьох вчених, племена комарівської культури були попередниками східних і західних слов'ян.
Ріка Дністер стала своєрідним кордоном між скіфами і фраківськими племенами, які проживали на території нашої області. Цю роль вона відігравала і пізніше, коли розділяла фракійців і сарматів.
В ІІ-V ст. н. е. в Середньому Подністров'ї, зазначає вчитель, жили племена, які залишили культуру карпатських курганів. Вони вели осілий спосіб життя і займалися землеробством і скотарством. Розвинуто в них і ремесло, особливо обробка заліза та гончарство. Ці племена вели досить активну торгівлю з населення Північного Причорномор'я та Придунав'я, використовуючи для цього як транспортну артерію ріки Дністер та Прут. Саме в басейнах рік цих зустрічаються римські монети І-V-гo ст. н. е. Так, поодинокі римські монети знайдено в селах Виспа, Дубівці, Крилос, Косові, Олеша, Волосів, Тисмениця, Залуква, Вікторів та інших. В Снятині, Чернієві, Текуча та Заболотові знайдено досить значні скарби римських монет. Всього на території області відомо понад 30
Loading...

 
 

Цікаве