WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія України → Біографія Хрущова - Реферат

Біографія Хрущова - Реферат

зареєстровано понад 900 тис. хворих на дистрофію), батьки залишали своїх дітей, оскільки були не в змозі їх нагодувати, траплялися випадки людожерства (в січні-червні 1947 р. в Україні зареєстрували 130 випадків людожерства, 189 - трупожерства). В цілому в 16 східних, а також Ізмаїльській (нині у складі Одеської обл.) і Чернівецькій областях у 1946 р. померло 282 тис., у 1947 р. - понад 520 тис. осіб. І це лише ті випадки смертей, які зареєстрували загси УРСР. Чимало людей загинуло за межами України, по дорозі в Закавказзя, Середню Азію, на Кубань.
Керівники України неодноразово зверталися до Уряду СРСР із проханням про допомогу. Зокрема, 17 грудня 1946 р. М. Хрущов надіслав Й. Сталіну листа, в якому йшлося про необхідність надати фуражну позику колгоспам України. За підрахунками обкомів партії, в 1946 р. для боротьби з голодом потрібно було 150 тис. т зерна.
І в той час, коли голодувала не лише Україна, а й Молдавія, Правобережжя Нижньої та Середньої Волги, Ростовська область, Центрально-чорноземна зона, СРСР експортував зерно до Болгарії, Румунії, Польщі, Чехословаччини. "Радянський Союз врятував нас від голоду", - зазначав президент Чехословаччини К. Готвальд. У квітні 1946 р. було підписано угоду про поставку Франції 500 тис. т зерна. Загалом експорт зернових із СРСР тільки 1946 р. становив 1,7 млн т. При цьому поставки здійснювалися за цінами, що були нижчі від світових, і переважно в кредит.
Зайвий раз підтверджувалося цинічне ставлення до реальних проблем селянства, яке примушували мовчазно та за будь-яку ціну відбувати колгоспну панщину. Збереглися численні повідомлення про ситуацію на селі і настрої людей.
За перевіреними рецептами влада вбачала вихід насамперед у припиненні небажаних розмов і дій: лише у Дніпропетровській області під час збирання врожаю було заарештовано 38 осіб.
Наслідки голоду ще довго давалися взнаки. Не випадково в 1950 р. за врожайністю зернових та їх валовим збором колгоспи й радгоспи України не досягли довоєнного рівня, хоча він був перевищений щодо врожайності жита, цукрових буряків, картоплі, чисельності поголів'я великої рогатої худоби.
Підтвердилося й інше: тільки-но в Україні погіршувалася соціально-економічна ситуація, Й. Сталін та його оточення одним із найефективніших засобів виходу з неї вбачали посилення політико-ідеологічного тиску, пошуки "ворожої руки" й "шкідників".
Ось що згадував сам М. Хрущов про реакцію з Москви: "Сталін надіслав мені найбрутальнішу, образливу телеграму, де говорилося, що я сумнівна людина: пишу записки, де доводжу, що Україна не може виконати госпзаготівлі, і прошу величезну кількість карток для харчування людей. Ця телеграма подіяла на мене вбивчо. Я розумів трагедію, що загрожувала не тільки моїй персоні, а й українському народові, республіці: голод став невідворотним і невдовзі розпочався".
А коли М. Хрущов дав більш докладну інформацію про голод, то викликав ще більше роздратування Й. Сталіна: "М'якотілість! Вас обдурюють, навмисне доповідають про те, щоб розжалобити й примусити витратити резерви". "Він (Тобто Сталін. - Ю.Ш.) вважав, ніби я піддаюся місцевому українському впливові, що на мене тиснуть і я став майже чи не націоналістом, який не заслуговує на довіру".
Однак Й. Сталін не обмежився цією оцінкою, а поставив питання про необхідність "зміцнити" керівництво М. Хрущова в Києві. Спочатку він говорив про необхідність цього, а в лютому 1947 р. ЦК ВКП (б) "закріпив" цю думку спеціальним рішенням "Про зміцнення партійної і радянської роботи на Україні". 3 березня 1947 р. відбувся пленум ЦК КП(б)У, в якому взяли участь член політбюро ЦК ВКП(б) Л.Каганович і секретар ЦК ВКП(б) М.Патолічев. Обох обрали до складу політбюро і оргбюро ЦК КП(б)У. Пленум визнав недоцільною практику суміщення посад голови РМ і першого секретаря ЦК КП(б)У, ухвалив рішення "затвердити першим секретарем ЦК КП(б) України тов. Кагановича Л.М. з тим, що тов. Хрущов М.С. залишається Головою Ради Міністрів УРСР".
Отже, політичні шляхи М. Хрущова і Л. Кагановича перетнулися знов. У 20-ті - 40-ві рр. їхні стосунки були дружні. Однак цього разу голод в Україні сприяв зміні у їхніх взаєминах. "Хрущов, - згадував Каганович, - за моїм враженням, сприйняв рішення ЦК про звільнення його від обов'язків першого секретаря ЦК КП(б)У з образою".
У повоєнний час М. Хрущов жорстко спрямовував боротьбу проти УПА і націоналістичного підпілля у Західній Україні. Кілька разів він визначав "остаточні терміни" знищення націоналістичного підпілля, стимулював провокаційну діяльність спецгруп МДБ-НКДБ. У своєму виступі у Львові 14 лютого 1946 р. на нараді секретарів обкомів КП(б)У, начальників обласних управлінь НКВС, НКДБ, командувачів військовими округами М. Хрущов наголошував на максимально повному використанні військової сили в Західній Україні, за допомогою яких пропонував "у кожному селі створити своє опертя".
Так воно, зрештою, і сталося: військова сила, помножена силою репресивно-каральних органів, стала вирішальним фактором "упокорення" Західної України, ліквідації опору ОУН-УПА. Блокада й прочісування величезних територій, арешти й депортації, розстріли й провокації, коли спецзагони держбезпеки, замасковані під УПА, чинили свавілля, - ось лише деякі "штрихи до портрета" повоєнної дійсності на західноукраїнських землях. За офіційними даними, тут у 1944-53 рр. було заарештовано майже 104 тис. осіб "бандитів, учасників ОУН, а також бандпособного елементу". Під них легко підводилися всі запідозрені у зв'язках з ОУН-УПА. За цей же час було виселено (за винятком Закарпатської області) майже 66 тис. сімей (203662 осіб). У 1945- 53 рр. за різного роду "антирадянські політичні злочини" в Україні було заарештовано 43379 осіб віком до 25 років, із них у західних областях України - 36 340 осіб.
М. Хрущову довелося брати участь і в знищенні УГКЦ. У березні 1945 р. з'явилася схвалена особисто Й. Сталіним інструкція з її ліквідації. Важлива роль у цьому відводилась Російській православній церкві. Невдовзі розгорнулась пропагандистська робота щодо дискредитації УГКЦ як "слуги Ватикану", "ворога народу", знаряддя "українського буржуазного націоналізму". Широко використовувались і обвинувачення у співпраці УГКЦ з нацистами. При цьому замовчувався, скажімо, той факт, що А. Шептицький, ризикуючи власним життям, під час нацистської окупації рятував євреїв. Потому розпочалися репресії і вже в квітні 1945 р. всі наявні в тодішньому СРСР найвищого рангу священнослужителі УГКЦ були заарештовані. У травні 1945 р. під контролем органів безпеки було сформовано "ініціативну групу", яка агітувала за розрив унії з Римом і виправдовувала репресивні акції проти УГКЦ. Головою цієї групи був Г. Костельник, який мав великий вплив на
Loading...

 
 

Цікаве